ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ТА ВІТЧИЗНЯНИЙ ДОСВІД ГУМАНІТАРНО-ПРАВОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ТА ВІТЧИЗНЯНИЙ ДОСВІД ГУМАНІТАРНО-ПРАВОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ

23.01.2022 16:51

[Секція 1. Теорія та історія держави і права. Філософія права. Історія політичних і правових вчень]

Автор: Прилипко Вікторія Михайлівна, кандидат педагогічних наук, викладач кафедри фундаментальних і галузевих юридичних наук, Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, м. Кременчук, Україна


XXI століття ставить нові вимоги до вітчизняної вищої  освіти, надає їй нові можливості, пов’язані з долученням України до Європейського простору, тому нині центральними в контексті цієї освіти стають завдання формування професійно й соціально зрілої особистості, готової до розв’язання різноманітних суспільних і професійних завдань, правосвідомої й відповідальної.

У сучасному світі професійна група фахівців з інженерних знань, що стабільно розвивається, є чинником соціально-економічного розвитку будь-якої держави. Технократичний стиль життя вимагає від передових країн світу планування все більш масштабної підготовки інженерних кадрів, адже національні системи професійної освіти не можуть повною мірою задовольнити ринок інтелектуальної праці як у кількісному, так і в якісному відношенні (Коваленко, 2003; Лещенко, 2010; Пономарьов, 2004).

Зіставно-порівняльний аналіз досвіду підготовки фахівців технічних спеціальностей у Європі та в Україні засвідчив стабільний інтерес науковців і педагогів-практиків до забезпечення правових основ діяльності цієї широкої та розгалуженої соціальної категорії на ринку праці. Спільним у досвіді є розуміння інженера як особи, що створює проєкти майбутніх технічних систем або процесів, їх експлуатації, ремонту, ліквідації, модернізації відповідно бажання замовника; на кожній стадії такого створення необхідними є знання відповідних правових основ. Найбільш близьким до українських умов реалізації євростандарту підготовки майбутніх професіоналів технічних спеціальностей є досвід Республіки Польща. І для України, і для Польщі характерним є поділ навчальних дисциплін підготовки фахівців інженерних спеціальностей на техніко-технологічний і соціально-гуманітарний складники; водночас дослідники підкреслюють, що правові знання, які отримує майбутній інженер під час реалізації змісту окремих дисциплін, часто вважають не обов’язковими для інженерної діяльності та надають їм статусу загальноосвітніх. Польські Стандарти Професійних кваліфікацій (PSKZ) враховують концепцію формування гуманітарно-технічної та управлінської еліти, зорієнтовану на підготовку всіх випускників інженерних професій як еліти суспільства, коли висока професійна компетентність у поєднанні з належною світоглядною, правовою та управлінською підготовкою здатні забезпечити конкурентно спроможність кожного майбутнього інженера на ринку праці. Модуль фахової підготовки бакалаврів «Європейська освіта» присвячено посиленню інтеграційних процесів згідно з Маастрихтським Договором, який передбачає побудову загальноєвропейського освітнього простору, популяризацію універсальних цінностей, характерних для європейських держав, зокрема – високої правосвідомості та громадянської відповідальності фахівців на основі засвоєних необхідних гуманітарно-правових знань.

Аналіз матеріалів вітчизняного досвіду реалізації проблеми дослідження в навчально-виховному процесі університетів виявив потреби: оновлення правознавчих дисциплін з урахуванням соціальних вимог до майбутньої професійної діяльності інженера; діяльнісного освоєння бакалаврами інженерних спеціальностей змісту правової освіти сучасними інноваційними технологічними засобами; комплексного навчально-методичного й інформаційного забезпечення соціально-гуманітарних дисциплін. З’ясовано, що в українських університетах ці потреби реалізуються  нерівномірно, наприклад, у НТУ «Харківський політехнічний інститут» таких дисциплін для бакалаврів у різні роки існувало близько 15, у НУ «Львівська політехніка» – близько 10, у Чернігівському державному університеті та Вінницькому національному технічному університеті – по 12 і лише деякі з цих дисциплін мали спільний зміст. Тому актуальним постає завдання оновлення наукових основ професійної правової підготовки бакалаврів інженерних спеціальностей, створення системної моделі цієї підготовки, яка забезпечить цілеспрямований вплив на формування і розвиток правової компетентності фахівців.

Література:

1. Вовк Д. Правова традиція: розуміння у контексті співвідношення з правовою системою і правовою культурою. Вісник Академії правових наук України. 2012. № 2. С. 42-52.

2. Гетьман А. П., Данильян О. Г. Основні напрями оптимізації правового виховання в сучасній Україні. Правове виховання в сучасній Україні : монографія; за ред.: В. Я. Тація, А. П. Гетьмана, О. Г. Данильяна. 2-ге вид., переробл. і допов. Харків : Право. 2013. С. 377-398.

3. Коваленко Н. Ю. Формування правосвідомості і правової культури студентів неюридичних вищих навчальних закладів. Часопис Київського університету права. Київ, 2008. № 1. С. 53-58.

4. Огороднийчук И. А. Диагностика уровней правовой компетентности. Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського: зб. наук. пр. Одеса. 2008. С. 225-228.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота