ОЗНАКИ СПРОЩЕНОГО ПОЗОВНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ОЗНАКИ СПРОЩЕНОГО ПОЗОВНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

28.04.2022 11:40

[Секція 3. Цивільне та сімейне право. Цивільне процесуальне право. Комерційне право. Житлове право. Зобов’язальне право. Міжнародне приватне право. Трудове право та право соціального забезпечення]

Автор: Зелінська Стефанія Антонівна, аспірантка кафедри цивільного права та процесу, асистентка кафедри міжнародного права, Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет»


Прагнення держави та суспільства до оптимізації та спрощення судового процесу призвели до відносно нещодавнього запровадження спрощеного позовного провадження у цивільному процесі України. Зважаючи, що інститут спрощеного провадження є малодосліджений, видається за доцільне виокремлення його основних ознак. Дослідженню особливостей спрощеного провадження в цивільному процесі присвячені праці таких учених: Ткачук О. С., Бобрик В. І., Колос А. С. Варто відзначити, що єдиного підходу до виокремлення ознак спрощеного провадження серед науковців немає. Однак, завдяки аналізу чинного законодавства та наукової літератури можна виділити основні з них.

Чинний ЦПК України містить дві форми позовного провадження: загальну та спрощену. Розмежування загального та спрощеного провадження відповідно до норм ЦПК проводиться з таких підстав: ціна позову, категорія справи та її складність і пріоритетність швидкого вирішення [1]. 

На думку деяких науковців, спрощене позовне провадження є допоміжною, особливою та спрощеною формою вирішення судової справи, що характеризується оптимізацією провадження і суттєвим зменшенням завантаженості суду. Така процедура є більш короткою та простою, позбавлена зайвого формалізму та допомагає дотримуватися розумних строків розгляду справи [2].  Спрощене позовне провадження є простішою формою у порівнянні із загальним позовним провадженням, пріоритетом якого є швидкість, а також одним із варіантів диференціації позовного провадження цивільного процесу, що зумовлена необхідністю послаблення завантаженості суду [3]. 

Бобрик В. І. наголошує, що спрощене провадження в справах із невеликою ціною позову не слід конструювати як альтернативний до позовного провадження спосіб судочинства. Спрощене судочинство має застосовуватись на безальтернативній основі у разі відповідності позову встановленим критеріям допуску до спрощеного провадження [4].  

З огляду на наведене, правознавці виділяють як загальні ознаки, притаманні позовному провадженню, так і спеціальні, що різнять спрощене позовне провадження від загального [5]. Загальними особливостями позовного провадження є спір про право та наявність двох сторін (позивача і відповідача) [6].  

До спеціальних ознак спрощеного позовного провадження переважно відносять наступне: 

строк розгляду справ у порядку спрощеного провадження скорочений, він має бути розумним і не може перевищувати шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі;

підготовче провадження не проводиться; 

розгляд справи по суті проходить у порядку письмового провадження, тобто без виклику сторін, хоча розгляд може проводитися з викликом сторін за клопотанням однієї з них або з ініціативи самого суду для заслуховування усних пояснень сторін та показів свідків; 

судові дебати не проводяться; 

неможливість розгляду зустрічного позову, оскільки при його поданні справа повинна розглядатися за правилами загального позовного провадження; 

обмежене право касаційного оскарження [5].

На думку Ткачука О. С. спрощені провадження та процедури мають похідний характер від звичного позовного способу захисту, тобто деривативний характер. Серед інших ознак виділено більшу простоту процесуальної форми, доступність, прискорений характер. Безпосередньо ж спрощене позовне провадження характеризується пропорційністю понесених судових витрат та ціною позову і важливістю такого позову для заявника, відсутністю необхідності повного судового розгляду [7].  

Колос А. С. серед ознак спрощеного позовного провадження в цивільному процесі виділяє: виняткову процесуальну форму, що викликана необхідністю покращення процесу судового розгляду справ; добровільність застосування; особливі критерії для розгляду справ в порядку даного провадження, серед яких виокремлюється безспірність вимог або малозначність справи; специфіку застосування доказів, зокрема наголошується на документарному провадженні; особливий порядок перегляду [8]. 

Якщо розглянути детальніше таку ознаку, як добровільний порядок застосування, то вона полягає в тому, що вирішення питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження залежить від волі позивача [9]. Так, відповідно до ЦПК України, справа може бути розглянута у спрощеному провадженні за умови, що позивач подав клопотання про такий розгляд [1].

Ще одна ознака, яку варто розглянути – це специфічна дія принципів цивільного судочинства, що найяскравіше проявляється через обмежену дію принципу змагальності: суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, зазвичай без виклику сторін [10], що тісно пов’язано із вже згаданою ознакою специфіки застосування доказів.

Особливий порядок перегляду відображається в тому, що справи розглядаються в апеляційній інстанції без повідомлення учасників справи у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. А відповідно до ч.3 ст.389 ЦПК України касаційному оскарженню не підлягають судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково [1].

Ще однією характерною рисою вважається відсутність обов’язкового представництва, попри адвокатську монополію. Таким чином, при розгляді малозначних справ представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність [11].

Отже, серед основних ознак спрощеного позовного провадження в цивільному процесі варто виокремити наступне: процесуальна доступність та простота, прискорений характер, добровільність застосування, документарне провадження, специфічна дія принципів цивільного судочинства та особливий порядок оскарження. 

Література:

1. Цивільний процесуальний кодекс України, 18.03.2004 (Верховна Рада України). Офіційний сайт Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (дата звернення: 15.03.2022).

2. Заборовський В. В., Булеца С. Б., Стойка А. В. Спрощене позовне провадження як особлива форма здійснення цивільного судочинства. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2019. Вип. 56. Т. 1. С. 76-82.

3. Коломієць Я. Л., Комісарова Д. О., Сиротенко Я. В. Спрощене провадження: особливості та порядок розгляду цивільних справ. Юридичний науковий електронний журнал. 2021. Вип. 11. С. 188-192. URL: http://www.lsej.org.ua/11_2021/48.pdf (дата звернення: 15.03.2022).

4. Бобрик В. І. Спрощення судового розгляду справ з невеликою ціною позову: європейський досвід і перспективи в Україні. Підприємництво, господарство і право. 2016. № 12. С. 4-9. URL: http://pgp-journal.kiev.ua/archive/2016/12/2.pdf (дата звернення: 18.03.2022).

5. Угриновська О.,   Гембара Г.  Спрощене позовне провадження законодавча регламентація та   проблеми судової практики. Підприємництво, господарство і право. 2018. № 12. С. 85–89. URL: http://pgp-journal.kiev.ua/archive/2018/12/16.pdf (дата звернення: 18.03.2022).

6. Боровська І. А. Особливості процесуальної форми спрощеного позовного провадження у цивільному судочинстві. Науковий вісник Ужгородського Національного Університету. Серія: Право. 2021. Вип. 65. С. 90-96. 

7. Трачук О. Спрощене провадження: правова природа, ознаки, процедура. Закон і бізнес. 2017. Вип.  25 (1323). URL: https://zib.com.ua/ua/129257.html  (дата звернення: 19.03.2022).

8. Колос А. Теоретичні проблеми спрощеного провадження у цивільному процесі. Підприємництво, господарство і право. 2019. № 4. С. 32-35. URL: http://pgp-journal.kiev.ua/archive/2019/4/7.pdf (дата звернення: 20.03.2022).

9. Зуб О. Ю. Спрощене провадження як модель цивільного судочинства. Науковий вісник публічного та приватного права. 2015. Вип. 131. С. 62-70.

10. Трачук О. Спрощене провадження – новела цивільного процесу: правова природа, ознаки, процедура. Право України. 2017. № 8. С. 45-56.

11. Король Д. А. Спрощене провадження цивільного судочинства в різних країнах Європи: порівняльна характеристика. Часопис Київського університету права. 2020. Вип. 1. С. 225-228.

_________________________


Науковий керівник: Феннич Василь Петрович, кандидат юридичних наук, доцент кафедри цивільного права та процесу, Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет»






Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота