ІНСТРУМЕНТИ ПІДВИЩЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ МЕТАЛУРГІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ - Наукові конференції
Головна
UA RU EN

Вас вітає Інтернет конференція!

Вітаємо на нашому сайті

Рік заснування видання - 2014

ІНСТРУМЕНТИ ПІДВИЩЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ ІННОВАЦІЙНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ МЕТАЛУРГІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ

29.06.2022 14:26

[1. Економічні науки]

Автор: Савченко Сергій Миколайович, кандидат економічних наук, доцент кафедри міжнародної економіки, Національний технічний університет України «КПІ імені Ігоря Сікорського»; Карп’як Ольга Олександрівна, студентка, Національний технічний університет України «КПІ імені Ігоря Сікорського»


В економічній науці інновації розглядають як головний фактор підвищення ефективності виробництва, оскільки саме вони відіграють ключову роль у його збільшенні. Впровадження інновації дає можливість отримати багато переваг, наприклад, диференціюють компанію по відношенню до її конкурентів; збільшують частку ринку, розширюють прибутковість та дохідність; додають вартість продуктам та послугам; розширюють відносини з новими ринками, «відкривають двері» для нових партнерських відносин та нових знань, покращують позиціонування на ринку, що змушує компанії підтримувати свою конкурентоспроможність щодо своїх витрат. Так, приріст національного доходу за рахунок використання інноваційного потенціалу становить близько 80–90% [1]. Варто зауважити, що розроблення та запровадження інноваційних продуктів не є запорукою успішного ведення бізнесу та позитивної динаміки ключових показників ефективності діяльності (чистий прибуток, рівень рентабельності тощо). Інноваційна діяльність компанії є джерелом розвитку лише у випадку активної, а іноді і «агресивної» стратегії просування, а також за умови створення сприятливого середовища для ініціювання нових продуктів, технологій та послуг. 

Аналіз сучасного стану металургійного сектору у всьому світі вказує на те, що серед ключових мотиваційних факторів для інновацій у цьому секторі є вартість енергії та рівень екологічних вимог [2]. Сьогодні більшість країн–виробників відмовляються від дорогого природного газу на користь пиловугільного палива, яке не тільки дешевше, але й екологічно чистіше. Одночасно в Європі використання Системи торгівлі викидами (ETS) дає поштовх для впровадження технологічних інновацій, хоча подальше посилення вимог щодо зменшення викидів СО2 та відсутність позитивних змін в аналізованому напрямку, в першу чергу через неналежний технічний стан  основних засобів виробництва (у 2019 році ступінь зносу основних виробничих фондів на підприємствах промисловості склав 59,1%), може розглядатися як перешкода для конкуренції на світовому ринку [3] (рис. 1). 





Рис. 1. Викиди CO2 в Україні та ЄС у 1991-2020 роках 


*) Складено автором на основі джерела: [4] 

З рис. 1 видно, що у 1991-2020 роках в Україні спостерігається нестабільна динаміка викидів CO2. За аналізований період рівень викидів CO2 значно зменшився і склав 4,9 метричних тонн на душу населення у 2020 році, що на 39,2% мене, ніж у 1991 році. Таке скорочення пов’язане зі структурними змінами в економіці, а не запровадженням енергоефективних заходів та переходом на відновлювані джерела енергії у промисловому, зокрема, металургійному секторі.


Найважливішою частиною підтримки інноваційної діяльності є аналіз наявних технологій, які можуть допомогти зменшити потребу в енергетичних ресурсах та/або мінімізувати викиди парникових газів. У металургії існує безліч технологічних та конструктивних рішень, які можуть забезпечити зменшення витрат енергії та шкідливих викидів у навколишнє середовище. Деякі з них успішно впроваджені у виробництво. Інноваційні рішення об'єднані у колекції так званих «найкращих доступних методів» (НДТ), більшість з яких складаються авторитетними установами на національному та міжнародному рівнях. Ці колекції постійно оновлюються, оскільки постійно виходять нові, вони отримують впорядковані існуючі технології та нові найкращі практики їх впровадження. Довідкові документи НДТ щодо виробництва чавуну та сталі [5] був розроблений Інститутом перспективних технологічних досліджень (ІПТС) із залученням відповідних експертів під егідою Європейської комісії. Підписаний у лютому 2012 року закон за допомогою директиви ЄС, розглядається як один з найбільш фундаментальних документів, що містить детальний опис технологічних процесів, природу шкідливих викидів та спосіб їх утворення, а також заходи щодо запобігання їх утворенню. 


Важливим стимулом інноваційної політики на підприємствах, які інвестують у стратегічні науково–дослідні проекти є державні податкові пільги, ключовою метою яких є сприяння збільшенню витрат приватного сектору на НДДКР, що є одним із основних показників інноваційності в ЄС, заснованого на збільшенні власних коштів підприємств. На відміну від грантів на допомогу, згідно з якими розмір витрат на НДДКР визначається на момент затвердження бюджету, податкові пільги надають можливість фактичному приватному сектору приймати рішення щодо розміру цих витрат. Підприємства самі можуть прийняти рішення, використовувати можливості, надані державою, або відмовитись від них. Ключовим атрибутом податкових пільг є їх передбачуваність. Підприємство зможе використовувати податкові пільги до тих пір, поки воно зможе виконувати певні умови для їх отримання. Податкові системи в різних країнах використовують різні інструменти для стимулювання інновацій. Здебільшого країни–члени ЄС використовують податкові пільги та відшкодування податків. Варто зауважити, що податкові кредити застосовуються частіше, ніж відшкодування податків, що має місце в податкових системах Австрії, Бельгії, Данії та Великобританії. В обох випадках визначальною умовою для того, щоб компанія могла отримати податкову пільгу, є те, що вона спрямовуватиме свої «заощаджені» гроші на НДДКР.


Іншим інструментом стимулювання інновацій є державні закупівлі. Здебільшого рівень інноваційності в економіці залежить від попиту на інноваційні продукти. Цьому може сприяти уряд. В ЄС державні контракти на закупівлю інноваційних продуктів у формі пропозицій обов'язково публікуються в Офіційному віснику Європейського Союзу з метою стимулювання конкуренції між місцевими та іноземними підрядниками. Найбільший успіх щодо політики державних закупівель зафіксовано у Великобританії, де державні закупівлі є незамінною складовою національної інноваційної стратегії. Одним із ключових інструментів стимулювання інновацій у Європі є державно–приватне партнерство (ДПП), яке включає різні форми довгострокової співпраці між урядом та приватним сектором. Коли держава, як один із «партнерів», визначає чіткі цілі державної політики, яких потрібно досягти при реалізації конкретного проекту, приватний сектор, як інший «партнер», буде нести відповідальність за весь процес реалізація проекту. З огляду на це, активна участь обох «партнерів» в управлінні та у прийнятті рішень може гарантувати більший внесок з боку промислового сектору та збільшити потенціал комерціалізації результатів НДДКР.


Швеція, яка займає провідні позиції у більшості європейських індексів та рейтингів інновацій, зосередилася на інноваціях через призму якості освіти. Відкритість до інновацій, перш за все, культивувалася в процесі навчання. Завдання багатьох економічно розвинених країн – це успішна конкуренція на світовому ринку, що базується на здатності генерувати знання та використовувати їх для економічного зростання. З огляду на це, типовим атрибутом шведської економіки є значні витрати на науку. Vinnova, шведський урядовий орган, який здійснює державне фінансування НДДКР та інновацій, завжди вважала роль освіти в економічному та суспільному розвитку особливо важливою [6]. Організація докладає значних зусиль, щоб допомогти модернізувати національні університети. Уряд розробив оптимальну інноваційну модель, засновану на інтеграції освіти, досліджень та інновацій.


Одним з основних факторів, що негативно впливає на розвиток промисловості в країнах із транзитивною економікою (зокрема, Україна) є відсутність відповідної підтримки з боку фінансових ринків та банківського сектора. Наприклад, в Україні дотепер так і не вдалося запустити процес повноцінного банківського кредитування інвестиційних та інноваційних проектів промисловості. Тобто, ринкові механізми трансформації заощаджень не спрямовані на фінансування промисловості через високі ризики. Дана проблема може бути вирішена з допомогою розробки державної програми реіндустріалізації економіки країн пострадянського простору.


Впровадження інновацій в металургійному секторі вимагає значних інвестицій. У зв'язку з цим досить важко ефективно вирішити питання інноваційного розвитку металургійних підприємств без участі держави та здійснення відповідних заходів щодо стимулювання цього розвитку, таких як:


– визначення пріоритетних сфер досліджень та розробок та перспективних технологій – зокрема, ресурсозберігаючої технології та технології переробки вторинної сировини;


– відповідні механізми стимулювання інноваційної діяльності у пріоритетних сферах шляхом надання податкових пільг, безвідсоткових позик та позик, гарантованих державою;


– надання податкових знижок банкам за умови, що їх кредитний портфель містить встановлену частку довгострокових інвестиційних позик;


– розширення фінансування науково–дослідних організацій у напрямку отримання патентів на винаходи;


– розвиток інноваційної інфраструктури – науково–дослідні центри, технологічні парки та бізнес–інкубатори.


Література:


1. Bortagaray, S. (2000), Innovation Cluster in Latin America. Proceedings of 4th International Conference on Technology Policy and Innovation. Brazil.


2. World Economic Forum. (2015), Mining & metals in a sustainable world – 2050. URL: http://www3.weforum.org/docs/WEF_MM_Sustainable_World_2050_report_2015.pdf.(дата звернення: 22.06.2022 р.).


3. Centre for European Policy Studies. (2013), The steel industry in the European Union: Composition and drivers of energy prices and costs. Retrieved from: http://aei.pitt.edu/46349/1/Steel_Report_(1).pdf. (дата звернення: 23.06.2022 р.). 


4. Офіційний сайт Світового банку. URL: https://data.worldbank.org/. (дата звернення: 24.06.2022 р.).


5. Joint Research Centre of the European Commission (2013), Best available techniques (BAT) reference document for iron and steel production. Retrieved from: http://eippcb.jrc.ec.europa.eu/reference/BREF/IS_Ado pted_03_2012.pdf. (дата звернення: 23.06.2022 р.). 


6. Andersson, S. Berglund, K. Gunnarsson, E. Sundin, E. (2012), Promoting innovation: Policies, practices and procedures. Retrieved from: https://www.su.se/polopoly_fs/1.344344.1504097185!/menu/standard/file/Promoting%20innovation.pdf. (дата звернення: 24.06.2022 р.).

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Інші наукові праці даної секції

Конференції

Конференції 2024

Конференції 2023

Конференції 2022

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота