КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ МАШИНОБУДІВНОЇ ГАЛУЗІ В ПРОЦЕСІ РИНКОВИХ ВІДНОСИН - Scientific conference

Congratulation from Internet Conference!

Hello

Рік заснування видання - 2014

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ МАШИНОБУДІВНОЇ ГАЛУЗІ В ПРОЦЕСІ РИНКОВИХ ВІДНОСИН

14.10.2014 13:51

[Section 1. Economy, organization and administration of enterprises, branches and complexes]

Author: Шигалевська Ганна Сергіївна, студентка Харківського національного економічного університету ім. Семена Кузнеця


На сьогоднішній час важка промисловість служить основою економіки будь-якої країни і грає вирішальну роль у створенні матеріально-технічної бази господарства. Важливу роль в сучасних умовах відіграє машинобудування, що в свою чергу прискорює розвиток науково-технічного прогресу країни в цілому. Випускаючи засоби виробництва для різних галузей народного господарства, машинобудування забезпечує комплексну механізацію та автоматизацію виробництва.

Вивчення та розглядання даної теми, конкурентоспроможність підприємств України машинобудівної галузі посприяв перехід від командної економіки до ринкових відносин, що в свою чергу привело до створення нових проблем. Проблема випуску конкурентної продукції на внутрішньому ринку і продаж її за кордон неможлива без забезпечення відповідної якості і мінімальних витрат на виробництво. На даному етапі це питання набуває актуальності з кожним днем, вирішення якого приведе до виявлення залежності ефективного функціонування підприємства та конкурентоспроможності галузі в цілому.

Поняття конкурентоспроможності підприємства включає в себе великий комплекс економічних характеристик, що визначають положення підприємства на галузевому ринку. Цей комплекс може включати характеристики товару, які визначаються сферою виробництва, а також фактори, що формують в цілому економічні умови виробництва і збуту товарів підприємства.

Конкурентоспроможність підприємства досліджувалася багатьма вченими, починаючи з робіт А. Сміта, Д. Рікардо, Дж. С. Мілля, К. Маркса, Дж. Кейнса, Й. Шумпетера, та закінчуючи працями їх послідовників. Серед сучасних наукових підходів щодо визначення конкурентоспроможності промислових підприємств та підвищення її рівня слід виділити наукові праці Азоєва Г.Л., Анісімова Г.Ю., Борисенко З.М.,Градова А.П.,Гречихіна В.А. Піддубного І.О., Іванова Ю.Б., Іванової О.Ю., Отенко І.П., Полтавської Є.О.

Цікавим є трактування Піддубного І.О., що, поєднує поняття конкурентоспроможності підприємства і продукції. Згідно з цим визначенням “конкурентоспроможність підприємства передбачає його здатність впливати на ринкову ситуацію у власних інтересах та спроможність виготовляти продукцію, яка задовольняє вимогам споживача при відносно невисокому рівні витрат” [1]. 

Існує значна кількість визначень, які не пов’язують конкурентоспроможність продукції і підприємства. 

Загальним визначенням конкурентоспроможності підприємства є здатність організації робити конкурентоспроможний товар або послугу [2]. Таке визначення робить поняття конкурентоспроможності товару і підприємства тотожними, хоча, на нашу думку, вони різні. 

До цієї групи також можна зарахувати, що конкурентоспроможність підприємства – це здатність суб’єктів підприємницької діяльності витримувати конкурентну боротьбу на ринках економічних благ, швидко і ефективно пристосовуватись до нових умов господарювання.

Загалом, конкурентоспроможність потрібно розглядати як комплексну категорію. На нашу думку, конкурентоспроможність – це здатність підприємства і його продукції протягом тривалого терміну успішно функціонувати на ринку і домінувати в окремих або усіх аспектах своєї діяльності над конкурентами. Конкурентоспроможність підприємства залежить від об’єкта порівняння, а також факторів, які використовуються для оцінки конкурентоспроможності. 

Проблема якості, непроста за всі часи незалежності України, а особливо зараз. Вітчизняні підприємства стикаються з великими труднощами, скороченням виробництва, багато заводів зупиняються, колективи не отримують зарплату. І за нинішньої ситуації в Україні проблема якості не тільки важлива, але й повинна бути вирішена спільними зусиллями держави, керівників колективів підприємств, учених, конструкторів, інженерів, робітників, а особливо економістів. 

Конкурентоспроможність українських підприємств на динамічному світовому ринку на даний момент є ключовою проблемою входження підприємства в світове економічне співтовариство. Прагнення України об’єднатися з провідними регіональними формуваннями поки залишається тільки прагненням, так як на світовому ринку продукція більшості українських виробників може бути реалізована тільки в рамках нелегальних угод. 

Конкурентоспроможність українських товарів напряму залежить від експорту. Що стосується експортної продукції, то в основному це напівфабрикати важкої промисловості. Якщо зважати на те, що Україна майже повністю залежить від зовнішніх енергетичних ресурсів, а енергоємність важкої промисловості в країні найвища по Європі, не дає змоги говорити про конкурентоспроможність або прибутковості українського виробництва та експортних операцій. 

Одним із виходів з цієї ситуації пропонується звернути увагу виробників на такий показник, як якість, що в свою чергу в майбутньому зможе забезпечити вихід на конкурентний ринок. Для забезпечення необхідної якості в різних сферах життя України необхідно перейти до нової системи, гармонійно поєднує використання механізмів ринкової конкуренції, цільових інвестицій, вдосконалення форм організації виробництва, стандартизації, сертифікації.

Отже, можна зробити висновок, що для ефективного функціонування вітчизняних підприємств, що працюють на внутрішній ринок, необхідно встановити потребу в забезпеченні конкурентоспроможності власної продукції, а також налагодити економічну конкуренцію. Тим самим це приведе до підвищення якості продукції українських виробників.




Література:

1. Піддубний І.О., Піддубна А.І. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства: Навчальний посібник / За ред. проф. І.О.Піддубного. – Х.: ВД “ІНЖЕК”, 2004. – 264с.

2. Отенко І.П., Полтавська Є.О. Управління конкурентними перевагами підприємства. – Х.: ХНЕУ, 2005. – 212 с.

3. Іванов Ю.Б., Кизим М.О., Тищенко О.М., Іванова О.Ю., Ревенко О.В., Чечетова-Терашвілі Т.М. Управління конкурентоспроможністю підприємства: підручник. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2010. – 320 с.

4. Борисенко З.М.,Конкурентна політика государства // Вісник Національної академії державного управління при Президенті України: Науковий журнал. – 2004. – № 1. – С. 169-175.

5. Анісімова Г.Ю., Гречихіна В.А. Конкурентоспроможність українських промислових підприємств. – [Електронний ресурс].Режим доступу: http://www.rusnauka.com/17_APSN_2009/Economics/47966.doc.htm

______________________


Науковий керівник: к.е.н., доц., Матвієнко–Біляєва Г.Л.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Сonferences

Conference 2024

Conference 2023

Conference 2022

Conference 2021

Conference 2020

Conference 2019

Conference 2018

Conference 2017

Conference 2016

Conference 2015

Conference 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота