Вас вітає Наукова спільнота!

Вітаємо на нашому сайті

НАУКОВО-ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ ЯК ОДНА ІЗ ГАРАНТІЙ ЯКІСНОГО ПРОВЕДЕННЯ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ

07.07.2014 22:07

[Секція 4. Кримінальне право. Кримінальне процесуальне право. Криміналістика. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Судоустрій. Правоохоронні органи, прокуратура та адвокатура]

Автор: Губін Григорій Олександрович, студент Національної академії внутрішніх справ


Науково-технічні засоби завжди використовувались під час досудового розслідування. Необхідність їх застосування у кримінальному провадженні визначається не тільки прагненням учасників такого провадження спростити та прискорити процес розслідування, а й властивостями цих засобів значно розширювати діапазон можливостей людського сприйняття.

До окремих аспектів використання науково-технічних засобів у кримінальному провадженні у своїх публікаціях звертались такі вчені, як : Ю. П. Аленін, В. П. Бахін, Р. С. Бєлкін, В. І. Галаган, В. Г. Гончаренко, О. В. Капліна, Н. С. Карпов, В. О. Коновалова, М. В Салтевський, С. М Стахівський, В. М. Тертишник, Л. Д Удалова, В. Ю. Шепітько, М. Є. Шумило та ін.

Насамперед потрібно встановити поняття науково-технічного засобу. Ж. Л. Рибалко у своїй дисертації дає таке визначення технічних засобів : «Технічні засоби, що застосовуються у кримінальному провадженні – це сукупність технічних, програмно-технічних та програмних засобів, спеціальних пристроїв, автоматизованих систем, речовин та науково обґрунтованих способів і тактичних прийомів їх використання, що застосовуються відповідно до закону спеціально уповноваженими особами для досягнення науково обґрунтованого результату, що сприяє виконанню завдань кримінального провадження» [5, с. 14].

Д. М Тимчишин під науково-технічними засобами розуміє науково обґрунтовану систему існуючих, і тих що розробляються приладів, пристроїв, устаткування, матеріалів, речовин, програм і технологій та наукових положень, методів і методик їх застосування і використання уповноваженими особами відповідно до закону для виявлення, фіксації, вилучення, упакування, транспортування, передачі, зберігання, слідчого огляду, попереднього та експертного дослідження, кримінальної реєстрації ідеальної та матеріальної інформації про подію злочину та особу злочинця [6, с. 13].

Науково-технічні засоби криміналістики – це прилади, пристосування та матеріали, які використовуються з метою збирання і дослідження доказів або створення умов, що ускладнюють вчинення злочинів. Такі засоби можуть бути поділені на кілька груп : 1) взяті без змін із різних технічних і природничо-технічних наук; 2) спеціально пристосовані для криміналістичних цілей; 3) спеціально розроблені для цілей криміналістики [1, с. 32].

У літературі наявна і низка класифікацій науково-технічних засобів, так М. В. Салтевський наводить такі види класифікацій :

1. За галуззю наукового знання : а) загальні технічні засоби; б) спеціальні засоби криміналістичної техніки.

Загальні технічні засоби – це засоби запозичені з інших галузей науки, побутової техніки, застосовуються без будь-яких змін та вдосконалень.

Спеціальні засоби криміналістики – це предмети і пристрої, які є інструментами криміналістичної діяльності щодо збирання, дослідження і використання доказової інформації.

2) За суб’єктом використання : а) техніка слідчого; б) техніка оперативного працівника; в) техніка експерта.

3) За спеціальним призначенням : а) засоби фото-, кінотехніки та відеозаписуючої техніки; б) засоби запису акустичної інформації – звукозаписуюча техніка; в) засоби роботи з матеріальними слідами для їх виявлення, фіксації та дослідження; г) аналітичні засоби; ґ) пошукові засоби; д) засоби збирання, збереження і оброблення інформації – обчислювальна та кібернетична техніка; е) допоміжні засоби [2, с. 56].

Свій поділ криміналістичної техніки запропонував і Р. С. Бєлкін. Він поділяв криміналістичну техніку  на «польову криміналістику» та лабораторну техніку. Поняття «польова криміналістика» об’єднує технічні засоби, які використовує слідчий у ході слідчих дій на відкритій місцевості (поза кабінетом слідчого), наприклад під час огляду місця події, відтворенні обстановки і обставин події та ін. Лабораторну техніку застосовують під час проведення слідчих дій у спеціально відведених приміщеннях.

Використання криміналістичної техніки (науково-технічних засобів) є припустимим лише якщо при цьому не порушуються законні права та інтереси громадян, моральні та етичні норми. Засоби і методи криміналістики повинні мати наукову основу, бути науково обґрунтованими, базуватись на вивчених об’єктивних закономірностях, а тому не можуть використовуватись в доказуванні пристрої і прилади, що засновані на невстановлених наукою явищах.

Для ефективного застосування науково-технічних засобів потрібно дотримуватись таких принципів : а) законності використання науково-технічного засобу; б) етичності застосування науково-технічного засобу; в) науковості; г) ефективності застосування науково-технічного засобу; ґ) безпеки науково-технічного засобу; д) цілісності об’єктів при застосуванні науково-технічного засобу [1, с. 33].

Варто зазначити, що велику роль в підвищенні ефективності застосування науково-технічних засобів відіграло створення спеціальних, добре продуманих наборів цих засобів у вигляді їх комплектів, зосереджених у слідчому портфелі, сумці оперативного працівника, чемодані криміналіста, пересувних криміналістичних лабораторіях на базі мікроавтобусів [3, с. 57].

Слідча валіза (портфель) – це комплект техніко-криміналістичних та інших засобів (приладів, інструментів, матеріалів) для роботи з доказами під час проведення огляду та інших слідчих (розшукових) дій. На практиці слідчі набори бувають трьох типів : універсальні (призначені для виконання різноманітних завдань), спеціалізовані та набори із змінним вмістом (формуються безпосередньо перед проведенням певної процесуальної дії) [1, с. 36].

Науково-технічні засоби також застосовуються під час дослідження матеріальних слідів та інших об’єктів, які були зібрані в ході досудового розслідування, зокрема при проведенні експертиз. Такі засоби можуть застосовуватись як окремо, так і в поєднанні один з одним. Це дає змогу отримати більшу кількість інформації про обставини вчинення кримінального правопорушення та особу правопорушника.

Н. С. Карпов у своїй монографії «Теоретичні основи та практика використання передового досвіду органів внутрішніх справ» називає причини недостатнього використання науково-технічних засобів :

– недостатність уваги з боку керівників деяких ОВС щодо ефективного використання досягнень науки і техніки;

– проблеми в організаційній, виховній та практичній роботі керівників підрозділів, у тому числі відсутність суворого контролю за застосуванням науково-технічних засобів та методів у роботі;

– слабка техніко-криміналістична підготовка слідчих;

– громіздкість та ненадійність в експлуатації деяких технічних засобів, непристосованість їх до умов проведення слідчих дій;

– складність процедури підготовки до роботи вказаних та багатьох інших технічних засобів, а також їх технічного обслуговування при застосуванні;

– недостатнє знання слідчим методів та засобів криміналістичної техніки та відсутність навичок застосування їх у конкретних випадках;

– відсутність міжвідомчої координації в розробці, апробації та впровадженні новизни в криміналістиці [4, с. 100].

Отже, можна зробити висновок, що на сьогодні процес збирання та дослідження доказів не може відбуватись без застосування інноваційних технологій, але такі науково-технічні засоби повинні бути належної якості та постійно оновлюватись. Крім того, не менш важливу роль відіграє саме аспект етичності в процесі застосування цих засобів, адже досить часто використання їх відбувається з порушенням норм етики та моралі, що в подальшому породжує конфліктні ситуації, а докази, отримані з порушенням цих норм визнаються в судовому порядку недопустимим, що призводить до порушення законності процесуального порядку доказування обставин, що підлягають встановлення в тому чи іншому кримінальному провадженні.




Література:

1. Криміналістика : підруч. / В. Ю. Шепітько, В. О. Коновалова, В. А. Журавель та ін. / за ред. В. Ю. Шепітька. – 4-е вид., перероб. і доп. – Х. : Право, 2008. – 464 с.

2. Салтевський М. В. Криміналістика (у сучасному викладі) : підруч. – К. : Кондор, 2005. – 588 с.

3. Криміналістика. Академічний курс : підруч. / Т. В. Варфоломеєва, В. Г. Гончаренко, В. І. Бояров та ін. – К : Юрінком Інтер, 2011. – 504 с.

4. Карпов Н. С. Теоретичні основи та практика використання передового досвіду органів внутрішніх справ у протидії злочинній діяльності : монограф. / наук. ред. В. П. Бахін. – К. : Національна академія внутрішніх справ України, 2000. – 124 с.

5. Рибалко Ж. Л. Застосування технічних засобів у кримінальному провадженні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Ж. Л. Рибалко. – К., 2014. – 21 с.

6. Тимчишин Д. М. Використання науково-технічних засобів у розслідуванні вбивств : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / Ж. Л. Рибалко. – К., 2014. – 22 с.



допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференції

Конференції 2021

Конференції 2020

Конференції 2019

Конференції 2018

Конференції 2017

Конференції 2016

Конференції 2015

Конференції 2014