ІСТОРІЯ ЗАРОДЖЕННЯ ЕКСПЕРТНО-КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ СЛУЖБИ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ - Научное сообщество

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ІСТОРІЯ ЗАРОДЖЕННЯ ЕКСПЕРТНО-КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ СЛУЖБИ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

20.06.2014 01:11

[Секция 4. Уголовное право. Уголовное процессуальное право. Криминалистика. Криминология. Уголовно-исполнительное право. Судоустройство. Правоохранительные органы, прокуратура и адвокатура]

Автор: Пилипонюк Ольга Олегівна, слухач магістратури, Національна академія внутрішніх справ України


Міністерство внутрішніх справ України є одним з центральних органів державної виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, організує і координує діяльність органів внутрішніх справ по боротьбі зі злочинністю.

Відомо, що кожна сфера діяльності, в тому числі і сфера правоохоронних органів, на сучасному етапі неминуче формує свої власні організаційні, тактичні і методичні форми управління. Це стосується також і організації діяльності експертно-криміналістичної служби [1, с.17].

Загальновідомо, що питання становлення і розвитку криміналістики і криміналістичних установ на теренах колишнього СРСР привертали певну увагу вчених-криміналістів. Історичні аспекти розвитку криміналістики і криміналістичних підрозділів в Україні також досліджувалися українськими вченими-криміналістами.

Так, значний вклад в розв’язання цієї проблеми внесли відомі українські вчені-криміналісти — А.В.Іщенко, В.К. Лисиченко, В.М. Малишев, І.В. Сабуров, М.В. Салтевський, О.П. Сапун, М.Я. Сегай, С.І. Тихенко, М.Л. Цимбал [2, 3, 4, 5,] і деякі інші. Проведений аналіз праць по історії криміналістики дозволяє зробити висновок, що ці роботи присвячені здебільшого розвитку криміналістики в Україні за радянські часи.

Формування, становлення і розвиток криміналістичних установ царської юстиції у Росії почало здійснюватися ще в 1912-1914 рр. [1, с. 3]. У цей період були створені і функціонували кабінети судової експертизи при прокурорах судових палат у Києві, Петербурзі, Москві, Одесі. При розшукових відділеннях поліції були створені дактилоскопічні бюро і фотографічні лабораторії, які на жаль були знищені разом із всіма поліцейськими установами у перші роки радянської влади.

Так, після 1917 року в державі не залишилося криміналістичних установ, здатних виконувати експертні функції. Історія виникнення криміналістичних установ Міністерства внутрішніх справ тісно пов’язана з організацією і діяльністю служби кримінального розшуку, положення про організацію якого було прийняте 5 жовтня 1918 р. Через те, що після 1917 р. в межах колишньої Російської імперії майже скрізь були ліквідовані кабінети науково-судової експертизи, повністю знищений реєстраційний матеріал, порушена дактилоскопічна і фотографічна реєстрація злочинного елементу, виникла необхідність в найкоротші терміни налагодити цю справу, підготувати кадри досвідчених практичних співробітників і наукових фахівців. Тому, розрізнені структурні елементи криміналістичної служби, які зародилися в надрах кримінального розшуку у вигляді окремих підрозділів по дактилоскопічній реєстрації та експертним дослідженням, криміналістичних музеїв з часом консолідувалися в єдину самостійну службу, основним завданням якої стало впровадження в боротьбу зі злочинністю криміналістичної техніки і тактики [1, с. 5].

Наука криміналістика і судово-експертні установи в Україні в їх сучасному вигляді почали створюватися лише після скасування старих судових установ. Так, 4 січня 1918 р. Народний Секретаріат проголошеної в Харкові Української Народної Республіки на всій її території скасував стару судову систему, поліцейські та слідчі апарати [4, с. 38].

Історія утворення підрозділів науково-технічної експертизи при Центророзшуку датується 1919 р. [5, с. 18]. Кабінет судової експертизи (один з перших підрозділів такого роду) розпочав свою діяльність 1 березня 1919 року [3, с. 14].

На виконання цього рішення при Центророзшуку на базі кабінету судової експертизи був створений науково-технічний відділ кримінального розшуку НКВС РРФСР, що став новою організаційною формою криміналістичної служби, одним з організаторів якої в жовтні 1922 р. був видатний вчений–криміналіст, керівник–практик С.М. Потапов.

Громадянська війна та інтервенція помітно затримали розвиток науково-технічної служби в Україні. Постанова РНК УРСР “Про організацію відділів кримінального розшуку” вийшла тільки 3 квітня 1920 р., а науково-технічна служба фактично почала створюватися лише з 1921 року.

Приблизно цю ж дату називає І.Ф. Крилов, який вважає, що водночас із створенням мережі криміналістичних установ в Україні, починаючи з 1922 р., розпочався активний процес створення науково-технічних установ і в системі НКВС РРФСР [4, с. 42].

Офіційну дату виникнення цієї служби прийнято пов’язувати з організацією в травні 1922 р. науково-технічного відділу Управління кримінального розшуку РРФСР [2, с. 6].

Як зазначив нещодавно директор Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз (ХНДІСЕ) М.Л. Цимбал, на науковій конференції, присвяченій річниці ХНДІСЕ: “75-річна історія Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса починається 10 липня 1923 року, з моменту коли Рада Народних Комісарів УРСР прийняла Положення про обласні кабінети наукової експертизи в Харкові, Києва і Одесі.

Наприкінці 1925 р. обласні кабінети наукової експертизи були перетворені в інститути науково-судової експертизи. Структура і порядок їх діяльності знайшли своє закріплення у спеціальному розділі Положення про судоустрій УРСР, який був прийнятий на другій сесії ВУЦВК IX скликання [3, с. 12], де були передбачені такі секції: 1) індивідуальної ідентифікації; 2) судової фотографії; 3) судової хімії; 4) судової медицини; 5) судової біології; 6) кримінальної психології і психопатології (яка існувала до 1931 року).

Таким чином, створення експертних установ і особливо науково-технічного центру в структурі кримінальному розшуку МВС України означало по суті не початок науково-технічної і експертної діяльності в органах міліції, а скоріше організаційне і практичне оформлення цієї діяльності [2, с. 11].

Структурно науково-технічний підвідділ Відділу кримінального розшуку МВС України складався з таких підрозділів: 1) кабінет науково-технічної експертизи, у складі якого працювали три експерти і один перекладач; 2) фотохімічна лабораторія (два фотографи і два лаборанти); 3) центральне-реєстраційне бюро (вісім співробітників: завідувач бюро, чотири дактилоскопісти і три реєстратори); 4) статистична частина (чотири статисти); 5) музей, що обслуговувався одним співробітником.




Література:

1. Винберг, Л.А. Судебно-экспертные учреждения в СРСР [Текст] /Винберг Л.А., Черных М.П — М.: ВНИИ МВД СССР, 1982. – 50 с.

2. Лисиченко, В.К. Развитие криминалистики и судебной экспертизы в первые годы советской власти в РСФСР и УССР [Текст] /Лисиченко В.К., Сабуров И.В. // Криминалистика и судебная экспертиза. — К. — 1983. — Вып. 26. — С. 3-13.

3. Салтевский, М.В. Из истории развития криминалистических подразделений МВД Украинской ССР [Текст]/Салтевский М.В., Малышев В.Н. // Криминалистика и судебная экспертиза. — К. — 1979. — Вып. 19. — С.10-15.

4. Сапун, А.П. 50 лет деятельности Киевскогонаучно-исследовательского института судебной экспертизы [Текст] /Сапун А.П., Сегай М.Я. — К. — 1967. — Вып. 4. — С. 35-52.

5. Тихенко, С.И. Развитие криминалистики в Украинской ССР за 50 лет советской власти [Текст] /Тихенко С.И., Лисиченко В.К. // Криминалистика и судебная экспертиза. — К. — 1967. — Вып. 4. — С. 7-34.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота