ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯМ У БУДІВНИЦТВІ - Научное сообщество

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯМ У БУДІВНИЦТВІ

18.11.2014 18:57

[Секция 1. Экономика, организация и управление предприятиями, отраслями, комплексами]

Автор: Баландіна Ірина Сергіївна, кандидат економічних наук, Харківський національний університет міського господарства ім. О.М. Бекетова


Економічні й соціальні перетворення, які відбулися і відбуваються в Україні, перехід на інноваційний шлях розвитку та зміцнення багатоукладної економіки потребують активізації діяльності базових галузей національного господарства, зокрема будівництва. Будівельна галузь України забезпечує матеріально-технічні умови функціонування вітчизняної економіки через створення та оновлення основного капіталу. До найважливіших напрямів діяльності будівельної галузі України належить виробництво будівельних матеріалів і виробниче, культурно-побутове, житлове та інші види будівництва. 

До його складу входять багатопрофільні підприємства різних форм власності, що зумовлює потребу в координації їх діяльності, налагодженні між ними господарських зв’язків і здійсненні централізованого управління. Це створює передумови для посилення монопольного становища підприємств цієї сфери вітчизняної економіки при взаємовідносинах з іншими учасниками будівництва та зловживання ним. До особливостей функціонування будівельної галузі України можна зарахувати значну юридичну та економічну самостійність структурних підрозділів будівельно-монтажних організацій, їх нерівномірне територіальне розміщення та значну технологічну залежність від діяльності базових підрозділів [1].   

 Визначальною стратегією перспективного розвитку будівельної галузі України повинна стати реалізація ресурсозберігаючої політики, яка передбачає подолання існуючих організаційно-економічних проблем, серед яких необхідно виділити наступні: недосконалість законодавчої бази і системи органів державного управління ресурсозбереженням; відсутність правової відповідальності за перевитрати ресурсів; дефіцит спеціалістів щодо ресурсозбереження; відсутність розвинутої інфраструктури з ресурсозбереження; недостатнє економічне стимулювання ресурсозбереження; неефективне використання цінових інструментів, яке обумовлюється збільшенням матеріально-ресурсної складової собівартості продукції; несприятливий інвестиційний клімат; дефіцит фінансових коштів для виділення ефективних ресурсозберігаючих технологій [2, 3].

Розробка й реалізація програм ресурсозбереження на підприємствах будівельної галузі є не лише найважливішим напрямом їх технічного та економічного розвитку, але і стає початковим етапом процесу перекладу будівельної галузі України на ресурсозберігаючий шлях розвитку. Це вимагає розробки відповідної теоретико-методичної основи для обґрунтування напрямів ресурсозбереження і ресурсозберігаючих заходів на будівельних  підприємствах. 

Для широкомасштабної реалізації основних завдань проведення ресурсозберігаючої політики на промислових підприємствах та в галузях України, необхідно формування організаційно-економічного механізму державного управління ресурсозбереженням, раціонального використання всіх наявних у виробництві ресурсів і охорони довкілля, оскільки важливішими критеріями сучасного виробництва є рівні його ресурсомісткості, безвідходності та екологічності виробничих процесів.

Отже, основними принципами державної промислової політики у сфері ресурсозбереження та ресурсозабезпечення повинні бути:

 створення економічних і правових умов зацікавленості у ресурсозбереженні юридичних і фізичних осіб;

 державне регулювання діяльності щодо ресурсозбереження на основі застосування нормативно-технічних, економічних і правових заходів управління;

 пріоритетність вимог ресурсозбереження при здійсненні господарчої, управлінської або іншої діяльності, пов’язаної з добутком, переробкою, транспортуванням і використанням ресурсів;

 мінімізація відходів виробництва на основі утилізації і рециркуляції, впровадження ресурсозберігаючих процесів;

 поєднання методів економічного стимулювання ресурсозбереження і фінансової відповідальності за неефективне використання природних ресурсів і нанесення шкоди довкіллю [4].

Значна кількість сучасних підприємств і організацій будівельної галузі  мають чималий досвід ефективного використання матеріально-технічних ресурсів, оскільки вони складають 45 – 55% загальних витрат на створення житла [5]. Але вагомого покращення у цієї ситуації не відбулося. Як показує практика роботи підприємств будівельної галузі, це покращення може відбутися лише за умови одночасного вирішення комплексу складних питань: технічного, організаційного та економічного характеру щодо забезпечення зниження витрат всіх видів наявних ресурсів. Для цього необхідно виділити основні напрями боротьби за економію матеріально-технічних ресурсів, серед яких:

 оптимальне планування і збалансування потужностей будівельних організацій з програмою робіт;

 аналіз проектно-кошторисної документації;

 впровадження прогресивних об’ємно-планувальних і конструктивних рішень;

 дослідження можливості взаємозамінності дефіцитних матеріалів і виробів;

 упровадження полегшених конструкцій і місцевих матеріалів;

 удосконалення транспортування, зберігання та переробки матеріалів;

 роботи з економного витрачання ресурсів на будівельному майданчику.




Література:

1. Гринів Л. С. Національна економіка: навч. посіб. для вуз. / Л. С. Гринів, М. В. Кічурчак. – Львів : Магнолія 2006. 2009. – 464 с.

2. Ресурсозбереження та економічний розвиток України : формування механізмів переходу суб'єктів господарювання України до економічного розвитку на базі ресурсозберігаючих технологій: монографія / За заг. ред. канд. економ. наук, доц. І. М. Сотник. – Суми : ВТД «Університет. книга», 2006.– 551с.

3. Каплан Роберт С. Організація, орієнтована на стратегію. Як у новому бізнесі-середовищі процвітають організації, що застосовують збалансовану систему показників / Пер. с англ. / Каплан Роберт С., Нортон Дейвит П. –М. : ЗАТ «Олімп-Бізнес», 2004. –416 с.

4. Ресурсосбережение промышленных предприятий / Н. И. Иванов, А. В. Бреславцев, Л. Т. Хижняк и др. – Донецк : ИЭПНАН Украины, 1999. – 356 с.

5. Сорока Т. Теоретичні підходи до питання економії матеріальних ресурсів у будівельному виробництві / Сорока Т. // Наук. зап. Терноп. нац. ун-ту імені Володимира Гнатюка. Сер. : економ. – № 20. – 2006. – 252 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота