ПРИНЦИП ПРЕЗУМПЦІЇ ПРАВОМІРНИХ РІШЕНЬ ПЛАТНИКА ПОДАТКІВ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ПРИНЦИП ПРЕЗУМПЦІЇ ПРАВОМІРНИХ РІШЕНЬ ПЛАТНИКА ПОДАТКІВ

03.03.2015 00:19

[Секция 5. Административное право. Административное процессуальное право. Таможенное и налоговое право. Муниципальное право]

Автор: Осадчук Катерина Михайлівна, студентка Інституту підготовки слідчих кадрів для органів МВС України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого


Принципи податкового права охоплюють керівні положення права, вихідні напрямки, основні засади, які визначають суть усієї системи, галузі чи інституту права.

Будучи основними принципами нормативного регулювання, вони задають тон усій наступній правотворчості в податковій сфері, гарантуючи її логічність, безперервність та збалансованість.

Діючі в державі податкові закони та інші правові акти фіскального характеру мають порівнюватися з цими постулатами і ні в якому разі не суперечити їм, оскільки принципи виступають у ролі гарантів дотримання основних прав людини — найвищої цінності у суспільстві.

Крім того, ці постулати забезпечують взаємозв'язок податкового права, податкового законодавства і податкової політики, сприяють відміні застарілих та прийняттю нових юридичних норм.

Принципи податкового права виконують ще одне дуже важливе завдання: вони виступають у ролі основних критеріїв для оцінки якості податкової системи країни.

Адам Сміт у своєму класичному творі “Дослідження про природу та причини багатства народів” відніс до основних податкових постулатів

справедливість, визначеність, зручність для платника податків і економію. Однак, з часом дані принципи були зміненні та доповненні.

У правовій науці прийнято розпізнавати загально-правові (загальногалузеві) та специфічні (галузеві) принципи.

Галузеві принципи — це принципи, властиві для конкретної галузі права. Зокрема для податкового права як підгалузі фінансового права такі принципи закріплено  у ст. 4 Податкового Кодексу України.

У зв'язку з кодифікацією податкового законодавства з’явився новий принцип, а саме підпункт 4.1.4. пункту 4.1. статті 4  яким  є презумпція правомірності рішень платника податку в тому випадку, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи інших нормативно - правових актів припускають неоднозначне (множинне) тлумачення прав і обов'язків платників податків або контролюючих органів, в наслідок чого, існує можливість прийняття рішень як на користь платника податків, так і контролюючого органу.

Цей  принцип дублюється і  у  ст. 56.21. даного кодексу, з доповненням, що рішення приймається на користь платника податків.

Презумпцію правомірності рішень платника податку, встановлену підпунктом 4.1.4. Податкового кодексу України, слід вважати загальною нормою, яка встановлює один з базових принципів податкового законодавства.

У свою чергу, пункт 56.21. Податкового кодексу України, що встановлює обов'язок контролюючих органів приймати рішення на користь платників податків при наявності обставин, встановлених цим пунктом, у ході оскарження рішень контролюючих органів, є спеціальною нормою. При чому імперативний характер цієї норми щодо прийняття рішення на користь платників податків при наявності обставин, встановлених цим пунктом, поширюється не тільки на процедуру адміністративного оскарження, але і на оскарження в судовому порядку.

Позитивною стороною даного принципу є те, що  він дає можливість платникам податків захищати свої права, та при колізії норм (множинному трактуванні) рішення приймається на їх користь. Тобто цим положенням  перевага надається правам платників податків.

Цей принцип має своє значення не тільки теоретичне, а й практичне, однак, виникають певні проблеми на практиці,  а саме :

1. Нерозв'язна правова колізія, тобто ситуація при якій загально правовими методами (за юридичною силою, часу прийняття, колі осіб, предмету і т.д.) неможливо визначити, яку з правових норм необхідно застосовувати в ситуації, що склалася.

2. Прогалина в законодавстві, тобто ситуація при якій існуючих норм недостатньо для визначення дійсного змісту прав і обов'язків платників податків або контролюючих органів.

Однак даний принцип виник через певні прогалини у законодавстві, а саме колізії норм. Тобто при їх удосконаленні, уточненні або при вирішені колізій  потреби в даному принципі  не буде.

________________________

Науковий керівник: Товкун Людмила Вікторівна, доцент кафедри фінансового права Національного юридичного  університету імені Ярослава Мудрого 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота