ТРАНСФОРМАЦІЯ СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ ЯК МЕХАНІЗМ ПОДОЛАННЯ ПРОТИРІЧ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ - Научное сообщество

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ТРАНСФОРМАЦІЯ СУСПІЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ ЯК МЕХАНІЗМ ПОДОЛАННЯ ПРОТИРІЧ РОЗВИТКУ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

18.02.2016 17:50

[Секция 1. Экономика, организация и управление предприятиями, отраслями, комплексами]

Автор: Федорова Наталя Євгенівна, викладач кафедри теоретичної та прикладної економіки ДВНЗ Український державний хіміко-технологічний університет (м. Дніпропетровськ)


Сучасний етап розвитку цивілізації, що характеризується трансформацією індустріального способу господарювання в постіндустріальний, формує нові виклики та нові глобальні загрози внаслідок руйнування або трансформації усталених механізмів господарювання, що зводяться до тріади «егоїзм-еквівалентність-конкуренція». До основних глобальних загроз сталості світової економіки на сучасному етапі можна віднести: невідповідність динаміки зростання населення динаміці природно-ресурсного потенціалу, руйнування екосистеми, зростаюча поляризація світової економіки, глобальні економічні кризи тощо.

На рівні національної економіки дестабілізуючі фактори появляються як протиріччя між різними сферами суспільного розвитку – науковою, економічною, соціальною, екологічною, політичною, які можна звести до протиріччя між економічною ефективністю та соціальною справедливістю; між робочим і вільним часом; між темпами зростання потреб та виробничих можливостей суспільства; між зростанням виробництва й погіршенням стану екосистеми тощо. 

Одним з напрямків подолання зазначених протиріч може виступати розбудова національної моделі економіки знань,(англ. Knowledge economy), тобто економіки, в якій найбільшу долю ВВП забезпечено діяльністю у сфері виробництва, обробки, зберігання і розповсюдження інформації і знань. Оскільки економічною основою суспільства знань виступає необхідність трансформації споживацької парадигми господарювання в ресурсозберігаючу, розбудова моделі економіки знань може розглядатися як шлях до формування суспільства сталого розвитку.

В нових умовах існуюче протиріччя між економічною та соціальною сферами, тобто протиріччя між економічною ефективністю та соціальною справедливістю, може бути подолане шляхом формування нової тенденції перерозподілу доходів у суспільстві у бік власників інтелектуального ресурсу та результатів його використання у вигляді знань та технологій. Формування суспільства знань передбачає зростання соціальних видатків на освіту, виховання, науку, зростання видатків на структурну перебудову всієї економічної системи, внаслідок чого зазначене протиріччя буде загострюватися через збільшення навантаження на державний бюджет. Однак у зрілій системі суспільства знань очікувана тенденція до скорочення витрат виробництва, що може слугувати джерелом зростання прибутку за умови залучення нововведень. Розвиток наукової сфери як джерела нововведень повинно призвести до зростання соціальної та економічної ролі новатора та виробника нових знань, володаря інтелектуального капіталу, що буде виступати джерелом збільшення їхніх доходів. 

Слід зазначити, що протиріччя між економічною ефективністю та соціальною справедливістю може бути значно пом’якшено лише при формуванні нового типу мислення, сутність якого полягає у усвідомленні необхідності врахування в своїй економічній діяльності не лише приватних вигод, а й інтересів всього суспільства й навіть інтересів майбутніх поколінь, що є необхідною складовою формування моделі сталого розвитку. Оскільки у суспільстві завжди існували та будуть існувати нерівні стартові умови розвитку інтелекту індивіда, виникають перепони доступу членів соціуму до нової інформації з боку їх володарів, а також через нерівний стартовий розподіл грошового та матеріально-речового капіталу у суспільстві, що надає можливість володарям крупного капіталу (корпораціям, індивідам) здійснювати придбання результатів інтелектуальної діяльності та одержувати надприбутки від їх ексклюзивного використання. Формування нового типу мислення повинно створити умови для обмеження збільшення індивідуального добробуту за рахунок зменшення суспільного.

Протиріччя між робочим та вільним часом в умовах формування суспільства знань буде мати тенденцію до подолання через використання найновітніших автоматизованих технологій, коли праця людини використовується головним чином при виготовленні оригінальних виробів, в сфері послуг, в науковій та творчій діяльності тощо. До того ж, така праця приносить не тільки матеріальну, а й моральну винагороду внаслідок її творчого характеру.

Протиріччя між економічною та науковою сферами, яке проявляється в невідповідності темпів зростання суспільних потреб темпам науково-технічного прогресу, яке є нерозв’язним, може бути пом’якшене через трансформацію суспільних потреб від матеріальних до нематеріальних, у трансформації прагнення до накопичення матеріальних благ у намагання збільшити інтелектуальний потенціал та нематеріальні цінності, що може проявлятися в зниженні навантаження на економічну систему. Водночас у суспільстві знань, де наука відіграє все більшу роль як головна сфера виробництва нових знань та інформації, очікувана тенденція до збільшення фінансування як з боку держави, так і з боку корпоративного сектору, оскільки темпи економічного прогресу в нових умовах господарювання все більше залежать від темпів наукового прогресу.

Протиріччя між економічною та екологічною складовою суспільного прогресу перш за все може бути пом’якшене за рахунок структурної перебудови економіки на користь пріоритетного використання безвідходних технологій та відновлюваних ресурсів, що суттєво скоротить навантаження на біосферу та навіть може сприяти прогресу у екосфері.

Таким чином, формування суспільства знань як підґрунтя суспільства сталого розвитку потребує докорінної трансформації суспільного устрою та формування нової парадигми мислення взагалі та процесу господарювання зокрема. Зазначена трансформація не може відбуватися природним еволюційним шляхом внаслідок того, що темпи загострення глобальних проблем не залишають на це часу; отже, вона потребує втручання з боку самого суспільства, що вже містить у собі певне протиріччя – суспільство, що існує на застарілій платформі господарювання, не може трансформувати само себе зсередини. Навіть політична та економічна еліта, яка володіє найбільшою кількістю інструментів та механізмів впливу на суспільну свідомість та контролю напрямків суспільного розвитку, часто не спроможна здійснити такі трансформації в необхідному обсязі через домінування старої споживацької та накопичувальної філософії. Так, окремі природоохоронні заходи та соціальні програми не можуть вже компенсувати погіршення стану оточуючого середовища та дії інших глобальних негативних процесів.

Оскільки необхідною умовою формування суспільства сталого розвитку виступає гармонізація всіх сфер суспільного життя, головним чином економічної, екологічної та соціальної, що проявляється в усвідомленні суспільством неприпустимості та неефективності збільшення індивідуального добробуту індивіда за рахунок суспільного добробуту та добробуту майбутніх поколінь, у неприпустимості розвитку однієї сфери суспільного прогресу, зокрема, економічної, за рахунок соціальної та екологічної, у формуванні нової системи господарювання, заснованої на пріоритетному використанні відновлювальних економічних ресурсів та безвідходних технологій, невідкладним завданням держави, її громадян та всієї світової спільноти в умовах загострення глобальних проблем виступає розробка адекватних механізмів подолання зазначених протиріч через трансформацію суспільної свідомості та формування у господарюючих суб’єктів нового типу мислення.




Література:

1. Геєць В. Характер перехідних процесів до економіки знань /В. Геєць // Економіка України. – 2004. – №4. – С.4-14.

2. Друкер П. Посткапиталистическое общество [Текст] / П. Друкер // Новая постиндустриальная волна на западе: Антология. – М.: Academia, 1999. – С. 67-100.

3. Иноземцев В. Л. За пределами экономического общества. Постиндустриальные теории и постэкономические тенденции в современном мире / В.Л. Иноземцев. – М.: Academia – Наука, 1998. – 614 с.

4. Шумпетер Й. Теория экономического развития / Й. Шумпетер. – М.: Прогресс, 1982. – 401с.Горбач Л. М., Плотніков О. В. Міжнародні економічні відносини: Підручник для ВНЗ [Текст] / Л. М. Горбач, О. В. Плотніков. – К.: Кондор, 2009. – 266 с. 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота