ПРАВОВІ НАСЛІДКИ ПОЯВИ ОСОБИ, ЯКУ БУЛО ВИЗНАНО БЕЗВІСНО ВІДСУТНЬОЮ АБО ОГОЛОШЕНО ПОМЕРЛОЮ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ПРАВОВІ НАСЛІДКИ ПОЯВИ ОСОБИ, ЯКУ БУЛО ВИЗНАНО БЕЗВІСНО ВІДСУТНЬОЮ АБО ОГОЛОШЕНО ПОМЕРЛОЮ

13.03.2017 14:53

[Секция 3. Гражданское и семейное право. Гражданское процессуальное право. Коммерческое право. Жилищное право. Обязательственное право. Международное частное право. Трудовое право и право социального обеспечения]

Автор: Цісар Ганна Ігорівна, студентка ННІ Права, Університет державної фіскальної служби України


В умовах розвитку сучасного суспільства проблема визнання особи безвісно відсутньою або оголошення особи померлою є особливо актуальною, оскільки щорічно зникає велика кількість людей. Причини такого явища найрізноманітніші – війна, стихійне лихо, викрадення. У нашій країні ця тема є особливо актуальною, оскільки за час проведення АТО безвісно зникло багато людей, доля яких  не відома досі. На даному етапі розвитку вітчизняного законодавства існує ряд колізій, що стосуються питань правового регулювання визнання особи померлою, які потребують нагального вирішення.

У ст. 45 Цивільного кодексу України  (далі – ЦК) зазначено, що, якщо фізична особа, яка була визнана безвісно відсутньою, з’явилася або якщо отримано відомості про місце її перебування, суд за місцем її перебування або суд, що постановив рішення про визнання цієї особи безвісно відсутньою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою [1]. Аналізуючи дану  норму  з’ясовуємо, що законодавством передбачено дві підстави скасування рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою: її особиста поява та отримання відомостей про місце її перебування. 

Аналогічну норму містить і ст. 48 ЦК, яка визначає наслідки появи особи, яку було оголошено померлою: якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з’явилася або якщо отримано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Науковець О.В. Дзера зазначає, що суд має точно впевнитися  в тому,  що особа була визнана померлою безпомилково [2,с.734]. Із цією метою закон встановлює, що справа про скасування рішення суду про визнання фізичної особи померлою розглядається в присутності цієї особи, проте заява про скасування рішення суду може бути подана не лише цією особою, а й будь-якою іншою заінтересованою особою. 

Проблемним є питання поновлення особистого правового статусу особи. Одним із елементів правового статусу особи є її шлюб. Якщо особа, яка була визнана безвісно відсутньою, з’явилася, і відповідне рішення суду скасоване, її шлюб з іншою особою може бути поновлений за їхньою заявою, за умови, що ніхто з них не перебуває в повторному шлюбі.

Ще одним проблемним питанням є усиновлені діти осіб, які були визнані безвісно відсутніми або оголошені померлими та з’явилися після усиновлення. У цьому випадку законодавець не виявив єдиного підходу до аналізованого питання. Зокрема, з аналізу ст. ст. 45 і 48 ЦК постає, що за появи особи її правовий статус відновлюється. Тобто й усиновлення дітей зазначених осіб повинно бути скасоване. Проте ні ст. 236 Сімейного кодексу України (далі – СК) (недійсність усиновлення), ні ст. 238 СК (скасування усиновлення) такого положення не містять. Т. Лісніча [3, с. 212] длявирішення цієї проблеми пропонує виконувати аналогію зі шлюбними відносинами, зокрема, ст. 118 СК: якщо дитина вже була усиновлена, таке усиновлення «зворотної сили » мати не повинно. З таким баченням даного питання погодитися важко, адже  особа яка була визнана безвісно відсутньою та оголошена померлою, по перше, має право на відновлення усіх можливих правових зв’язків, а по-друге, у більшості випадків саме біологічні батько або матір мають першочергове право на утримання та виховання. 

Центральним питанням, яке постає в разі з’явлення фізичної особи та скасування рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою й оголошення її померлою, є питання поновлення майнових прав такої особи. Щодо майна безвісно відсутньої особи особи, то в законодавстві міститься лише одна норма, яка регулює правовий статус майна особи, яка повернулася. Такий спрощений порядок повернення майна встановлено через те, що під час визнання особи безвісно відсутньою суд керується презумпцією життя,а також тим, що такий стан для майна є тимчасовим, і що особа в будь-який час може повернутися. Проблеми також виникають коли постає питання про долю правочинів , укладених щодо передачі інших прав на майно цієї особи (застави, оренди тощо. Оскільки такі правочини були укладені незаконним володільцем, є всі підстави для визнання їх недійсними. 

Підсумовуючи, варто зазначити, що на сьогодні існує велика кількість проблем, які виникають у зв’язку з появою особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, і всі вони потребують вирішення. Першим кроком до вирішення даних проблем є їх виявлення. Також важливим є те, що дослідження правових наслідків появи особи, яка була визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою, є актуальним й перспективним,адже кількість безвісно зниклих осіб росте, а законодавство в даному напрямі розвивається значно повільніше, і розвиток науки є першим кроком до при виведення законодавства у відповідність із проблемами сьогодення.




Література:

1. Цивільний кодекс України : Закон України від 16 січня 2003 року № 1666-VIII  в редакції від 2 жовтня 2016 року, зі змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.

2. Дзера О.В. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України / О.В. Дзера. – К. : Юрінком Інтер, 2010. – Т. 1. – 1327 с.

3. Лісніча Т. Правові наслідки появи особи, яку було оголошено померлою: виявлення і шляхи вирішення проблемних питань / Т. Лісніча // Право і Безпека. – 2011. – № 4(41). – С. 210–214

__________________________

Науковий керівник: Іванов Сергій Олексійович, кандидат юридичних наук, доцент, Університет державної фіскальної служби України



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота