ОПЛАТА ПРАЦІ: ОСОБЛИВОСТІ НАРАХУВАНЬ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ОПЛАТА ПРАЦІ: ОСОБЛИВОСТІ НАРАХУВАНЬ

26.04.2017 14:05

[Секция 4. Бухгалтерский учет, анализ и аудит]

Автор: Мосійчук Інна Богданівна, студентка 4 курсу спеціальності «Облік і аудит», Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне, Україна


Соціально-економічною основою поведінки персоналу підприємства, що спрямована на підвищення результативності їх діяльності, є мотивація праці. Питання, що стосуються оплати праці є одними з найболючіших в економіці будь-якого типу. До того ж це не тільки економічна, а й соціальна проблема, оскільки заробітна плата досить часто виступає джерелом соціального напруження. Це пояснюється тим, що вона є основним доходом працівників підприємств. Обов’язкові нарахування на заробітну плату перебувають у центрі уваги різних користувачів облікової інформації. Вони відіграють важливу роль у формуванні надходжень до державного бюджету для забезпечення виконання державою соціальних функцій. Для держави, роботодавців та працівників значення обов’язкових нарахувань оцінюється по-різному, але їх здійснення торкається інтересів всіх користувачів, особливо на фоні останніх змін у законодавстві країни. Це обумовлює актуальність обраної теми дослідження.

Оплата праці в Україні регулюється Кодексом Законів про працю  України [1], а також іншими законами і нормативними актами. Вся система законодавства України, що регулює заробітну плату, дуже складна і заплутана. До того ж,  законодавство в Україні нестабільне і постійно змінюється. 

З 1 січня 2011 року вступив в дію ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» [2], до якого вже було внесено чимало змін. Тому, дуже важливо проаналізувати всі нововведення, які відбулися у організації та методиці бухгалтерського обліку єдиного внеску. 

  Нарахування на заробітну плату — це податок, який сплачує роботодавець. Цим податком обкладаються практично всі виплати найманим працівникам. У нашій країні цей податок називається єдиний соціальний внесок (далі ЄСВ). Він включає в себе повний соціальний пакет, законодавчо передбачений нашою державою. Цей пакет складається з пенсійного страхування, страхування на випадок тимчасової втрати працездатності (оплата лікарняних, догляд за дитиною тощо), страхування, пов’язане з виникненням нещасних випадків на виробництві (компенсація повної або часткової втрати працездатності) [6].  Відобразимо ставки ЄСВ у табл.1

Таблиця 1

Нарахування на заробітну плату*

 

*Складено автором за даними [5]

До 1 січня 2016 року величина ЄСВ залежала від класу професійного ризику, який встановлює Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві, за інформацією про підприємство, наданою йому Пенсійним фондом. Ставка цього податку перебувала в межах від 36,76 % для 1 класу до  49,70% для 67 класу. Якщо на підприємстві працює інвалід, то до його доходів застосовується спеціальна (знижена) ставка цього податку, в розмірі 8,41 %. Також знижена ставка передбачена для оплати лікарняних листів — 33,2 %.

З 1 січня 2016 року вступив в силу ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» [3], яким внесено суттєві зміни в механізм нарахування та утримання податків та внесків із заробітної плати. Зокрема, з початку минулого року встановлена єдина ставка ЄСВ, розмір якої складає 22% від нарахованого доходу. Ставка застосовується для всіх видів заробітної плати, допомоги з тимчасової непрацездатності та по вагітності та пологах. Виняток становить заробітна плата, яка нараховується працівникам-інвалідам. Для них ставка залишилася без змін, на рівні 8,41%.

Негативно оцінюється факт ліквідації класів професійного ризику. Кожний вид економічної діяльності має різний ступінь складності, ризику та шкідливості для працівників, тоді як з минулого року, згідно зі змінами у податковому законодавстві,  їх поставили на однаковий рівень. Тому, той  факт, що нова ставка оподаткування ЄСВ не враховує особливостей видів економічної діяльності, не можна охарактеризувати позитивно.

З початку 2016 року роботодавці застосовують правило: якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної зарплати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ (ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ). І цьогоріч змін до цього правила законодавці не вносили. Розмір мінімальної заробітної плати протягом цього року становитиме 3200 грн. Відповідно, мінімальний страховий внесок 2017 року — 704,00 грн. (3200,00 грн. × 22%).

Нагадаємо, що максимальна величина бази нарахування ЄСВ ― це максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює 25 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується ЄСВ. Максимальна величина бази нарахування ЄСВ тричі змінюватиметься протягом 2017 року: з 1 січня — 40 000,00 грн. (1600,00 грн. × 25);  з 1 травня — 42 100,00 грн. (1684,00 грн. × 25); з 1 грудня — 44 050,00 грн. (1672,00 грн. × 25).

Правила нарахування ЄСВ для роботодавців загалом не змінилися. Водночас роботодавці мають звернути увагу на особливості нарахування ЄСВ, пов’язані зі збільшенням розміру мінімальної зарплати до 3200 грн. і потребою проводити доплату до заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці, аби забезпечити її мінімальний розмір [4].

Зміни у методиці обов’язкових нарахувань на доходи працівників  мають неоднозначний характер впливу, що ускладнюється надмірною неперед-бачуваністю і непостійністю законотворців. Тому вже завтра ми повинні бути готові до нових змін. А будуть вони позитивними чи негативними – покаже час.




Література:

1. Кодекс законів про працю України: Закон України від 10 грудня 1971 року № 322-VІІІ (зі змінами і доповненнями). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08

2. Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування: Закон України від 08.07.2010 № 2464-VI (зі змінами і доповненнями). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17

3. Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році: Закон України від 24.12.2015 № 909-VIII. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/909-19

4. Єдиний соціальний внесок 2017 року: мінімальні та максимальні величини. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.gbb.com.ua/article/536-qqq-17-m1-06-01-2017-diniy-sotsalniy-vnesok-2017-roku-mnmaln-ta-maksimaln-velichini

5. Класи професійного ризику. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.buhoblik.org.ua/nalogi/edinyj-soczialnyj-vznos/678-klasi-

6. Огійчук М.Ф. Фінансовий та управлінський облік за національними стандартами: Підручник / М. Ф. Огійчук, В. Я. Плаксієнко, М. І. Беленкова та ін. / За ред. проф. М. Ф. Огійчука. – 6-те вид., перероб. і допов. – К. : Алерта, 2011. – 1042 с.

__________________________

Науковий керівник: Довгалець Юлія Валеріївна, старший викладач кафедри обліку і аудиту, Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне, Україна



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота