ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВІЙСЬКОВОГО ЗБОРУ В УКРАЇНІ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ВІЙСЬКОВОГО ЗБОРУ В УКРАЇНІ

28.04.2017 15:48

[Секция 5. Административное право. Административное процессуальное право. Таможенное и налоговое право. Муниципальное право]

Автор: Шинкарчук Анастасія Ярославівна, студентка Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, м. Харків


Сьогодні в Україні склалася складна політико-економічною ситуація. Внаслідок несприятливих соціально-економічних умов зростає дефіцит фінансових ресурсів держави, що зумовлює пошук нових шляхів наповнення бюджету, у тому числі за рахунок податків тимчасового (надзвичайного) характеру.

31 липня 2014 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (далі — ПК України) та деяких інших законодавчих актів» № 1621-VІІ, який запровадив військовий збір. Сфера дії вказаного Закону поширюється на велике коло платників-фізичних осіб, оскільки його нормами передбачається зростання податкового навантаження, зміна порядку оподаткування доходів фізичних осіб.

Необхідно підкреслити той факт, що з моменту введення даного збору пройшло майже 3 роки, однак у вітчизняному законодавстві досі відсутнє належне правове регулювання, оскільки регламентації даного питання приділяється лише декілька абзаців тексту Податкового Кодексу. Таким чином, відсутність належного правового регулювання зумовлює виникнення великої кількості проблем при застосуванні даних норм, які пов’язані як з наявністю прогалин та недоліків вітчизняного законодавства, так і з тим, що практика справляння такого збору є новелою для законодавства України. З огляду на вищенаведене, існує необхідність аналізу основних недоліків правового регулювання військового збору, які існують в законодавчій регламентації даного питання сьогодні.

У податковому законодавстві України військовий збір визначається як загальнодержавний податок, який сплачується громадянами України. Особливістю збору в нашій державі є те, що отримані кошти направляються не до цільового фонду, а до бюджетів, а вже звідти виділяються на потреби армії та військове забезпечення, що, як зазначає, Калашник Т. О., не відповідає сутності збору загалом [4]. Слід погодитись з думкою Маркової Л. С., яка вказує, що основна мета запровадження військового податку повинна досягатися зрозумілими методами та відповідати принципам податкового законодавства — економічності оподаткування та єдиного підходу до встановлення податків і зборів, соціальної справедливості [3]. Таким чином, вбачається за необхідне здійснити нормативно-правове регулювання процедури перерахування, використання та перевірки на доцільність використання сплачених коштів.

Необхідно підкреслити, що згідно п. 8.2 ст. 8 ПК України до загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені ПК України і є обов’язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених ПК України. Виключний перелік загальнодержавних податків встановлено статтею 9 ПК України. Але у чинній редакції ПК України, при доповненні п. 161 підрозділу 10 ПК України «Інші перехідні положення», відповідні доповнення до п.9.1 ст. 9 ПК України не були внесені.

Відповідно до п. 161 вказаного підрозділу 10 ПК України військовий збір сплачується тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України. Початково даний збір було запроваджено на термін до 01.01.2015 року, але 28 грудня 2014 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до ПК України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»» № 71-VIII, який продовжив термін дії справляння збору до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України. Пояснювальна записка до вказаного Закону містила обґрунтування таких дій необхідністю залучення додаткових надходжень до бюджету з метою відновлення зруйнованої інфраструктури східних регіонів та забезпечення боєздатності нашої держави. Труднощі в розумінні кінцевого терміну запровадження військового збору пов’язані з тим, що «Державна комплексна программа реформування і розвитку Збройних Сил України на період до 2017 року» була затверджена не Верховною Радою України, а Указом Президента України. Слід підкреслити, що з 14 травня 2014 року дія вказаної Програми була тимчасово зупинена у зв’язку зі зміною військово-політичної ситуації в країні. На сьогодні, нова програма реформування так і не прийнята.

Як доцільно вказує Маркова Л. Г. ще однією проблемою є існування подвійного оподаткування доходів громадян [3]. Така ситуація виникає у зв‘язку з тим, що військовий збір та єдиний соціальний внесок розраховуються, виходячи з загальної суми доходів. Якщо при нарахуванні податку на доходи фізичних осіб ця проблема певним чином врегульована (база оподаткування податком на доходи фізичних осіб визначається за вирахуванням сумиєдиного соціального внеску), то при оподаткуванні військовим збором ця проблема залишається не вирішеною.

Слід зазначити, що у ПК України стосовно військового збору визначено об’єкт оподаткування, який з 1 січня 2015 року також було суттєво розширено, і, на даний час, останній визначається відповідно до ст. 163 ПК України (враховуються доходи, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб), та ставку збору, яка становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування. Вважається доцільним також визначити поняття «база оподаткування» для військового збору, яке на даний час так і не визначено у законі. Враховуючи, щовідповідно до п. 23.1 ПК України база оподаткування є тим фізичним, вартісним виразом об’єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов’язання. 

Можна зробити висновок, що правове регулювання справляння військового збору не дає чіткої відповіді на ряд запитань, містить окремі неузгодженості та прогалини, які потребують негайного усунення та подолання з метою здійснення ефективного та дієвого акумулювання коштів до державного бюджету для потреб військового забезпечення.

Література:

1. Податковий кодекс України: Закон України, Кодекс від 02.12.2010 № 2755-VI [Електрон. ресурс] // Офіц. веб-сайт Верхов. Ради України. Законодавство України. — Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17

2. Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України: Закон України від 31.07.2014 № 1621-VII [Електрон. ресурс] // Офіц. веб-сайт Верхов. Ради України. Законодавство України. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1621-18

3. Маркова Л. Г. Військовий збір: теоретичний аспект / Л. Г. Маркова, Р. О. Алєксєєва // International scientific journal. — 2015. — № 3. — С. 31 – 36.

4. Рєзнік О.М. Оподаткування військового збору в Україні / О. М. Рєзнік, Т. О. Калашник // Науковий журнал «Актуальні питання публічного та приватного права» №3(08) 2014р. [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://essuir.sumdu.edu.ua /bitstream/ 123456789/ 38436/1/Rieznik_Kalashnyk_Military_tax_collection_in_Ukraine.pdf

_____________________

Науковий керівник: Овчаренко Анастасія Сергіївна, кандидат юридичних наук, асистент, Національнийо юридичний університет імені Ярослава Мудрого, м. Харків 



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота