ОСОБЛИВОСТІ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЬ ДО НЕПОВНОЛІТНІХ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ОСОБЛИВОСТІ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЬ ДО НЕПОВНОЛІТНІХ

01.06.2017 16:25

[Секция 4. Уголовное право. Уголовное процессуальное право. Криминалистика. Криминология. Уголовно-исполнительное право. Судоустройство. Правоохранительные органы, прокуратура и адвокатура]

Автор: Кравець Анастасія Сергіївна, студентка 2го курсу Кріворізького факультету Національного університету “Одеська юридична академія”


Злочинність неповнолітніх завжди перебувала і перебуває в центрі уваги представників кримінологічної науки. Це зумовлено не тільки тим, що скоєння особою в неповнолітньому віці злочину значною мірою визначає її подальший життєвий шлях, оскільки суттєво впливає на формування стереотипу особи, систему її ціннісних орієнтирів,але і тим, що в даний час неповнолітні – одна з найбільш кримінально уражених верств населення.

За роки незалежності України злочинність неповнолітніх виявляє постійну тенденцію до зростання. Особливо яскраво це проявлялось в перші роки незалежності. Через деякий час ситуацію вдалось дещо стабілізувати, і темпи зростання знизились. Однак негативні тенденції продовжують проявлятись. Все це викликає необхідність особливого підходу до вирішення питань кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх та врахування при визначенні підходів вікових особливостей контингенту, які, передусім, пов’язані з особливостями психології підлітків.

Діючий КК України, виділяючи окремий розділ про особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх, передбачає в межах цього розділу особливості застосування кримінальних покарань до неповнолітніх злочинців. Ці особливості не протиставляються загальним інститутам відповідальності і покарання, а деталізують щодо неповнолітніх зміст та межі загальних інститутів, виходячи з реальних особистих особливостей неповнолітніх. Законодавець визнає, що неповнолітній – це злочинець особливого роду, який потребує не тільки примусового впливу, але і захисту з боку суспільства та держави. В зв’язку з цим кримінальна відповідальність неповнолітніх особливо у формі покарання коригується низкою спеціальних норм.

КК 1960 р. в ст.39 визначав загальні засади призначення покарання, проте не робив жодних доповнень у випадку їх застосування до неповнолітніх. КК 2001 р. в ст.65 також виділяє загальні засади призначення покарання. Але щодо неповнолітніх законодавець доповнює їх іншими обставинами, які повинен дослідити суд при призначенні їм покарання. Так, відповідно до ч.1 ст.103 КК суд повинен врахувати також умови життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

Законодавець не випадково акцентує увагу саме на цих обставинах. Адже по справах неповнолітніх вони зустрічаються досить часто. Крім того, їх дослідження може суттєво вплинути на форму та міру відповідальності.

Так, враховуючи соціально-психологічні особливості особи неповнолітнього, конкретні умови його життя та виховання, суд може прийти до висновку про суттєву невідповідність суспільної небезпеки вчиненого діяння особі неповнолітнього, визнати причинами вчиненого злочину брак виховання та злиденні умови життя. У літературі звертається увага на те, що збіг тяжких особистих або сімейних обставин, особливо у неповнолітніх, утруднює реалізацію соціально-позитивних форм життєдіяльності, стимулює формування та прояв негативної поведінки. Вплив же дорослих на неповнолітніх може бути настільки суттєвим, що в певних випадках можна говорити про те, що у неповнолітнього була паралізована воля. Сучасна судова практика не залишає це поза увагою. Пленум Верховного Суду України в постанові від 26 червня 1981 р. № 5 (із змінами, внесеними постановами Пленуму від 12 жовтня 1989 р. № 10 та від 4 червня 1993 р. № 3) “Про практику застосування судами України законодавства про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну та іншу антигромадську діяльність” в п.2 наголошує, що суди при розгляді справ щодо неповнолітніх повинні ретельно досліджувати питання про те, чи не були вони втягнуті у злочин дорослими особами, оскільки це має важливе значення для індивідуалізації покарання неповнолітньому, виявлення й усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину.

Треба відзначити, що хоч КК 1960 р. не встановлював особливих обставин, які повинен дослідити суд при призначенні покарання неповнолітнім, цю прогалину усував КПК України. Так в ст.433 КПК передбачено, що в справах про злочини неповнолітніх мають бути досліджені наступні обставини: стан здоров’я та загального розвитку; характеристика особи неповнолітнього; умови його життя та виховання; обставини, що негативно впливали на виховання неповнолітнього; наявність дорослих підмовників та інших осіб, які втягнули неповнолітнього у злочинну діяльність. Практично такий самий перелік обставини, в стислому вигляді передбачає і ст.103 діючого КК України .

Неповноліття злочинця відповідно до п.3, ч.1 ст.66 КК є обставиною, що пом’якшує покарання. Необхідно звернути увагу на те, що КК 1960 р. в ст.40 наводив перелік обставин, зазначаючи, що вони пом’якшують відповідальність, а не тільки покарання. Проте в діючому КК їх називають обставинами, що пом’якшують тільки покарання (ст.66).

Наводячи перелік покарань, КК України 2001р. відходить від системи КК УРСР 1960 р., де перелік покарань було подано від найтяжчого до найлегшого. В діючому КК покарання розташовані навпаки. Видається, що законодавець не випадково розташував їх таким чином. Цим підкреслюється проведення в кримінальне законодавство принципів гуманізму та економії кримінальної репресії.

У розділі ХV передбачено лише особливі, менш суворі, більш гуманні умови кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх, які вчинили злочин порівняно з дорослими злочинцями, а саме:

1. за певних умов допускається можливість звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності із застосуванням до нього примусових заходів виховного характеру;

2. скорочено види покарань та обмежено строки і розмір встановлених покарань порівняно зі строками і розмірами покарань до дорослих злочинців;

3. визначено умови, за яких можливим є звільнення неповнолітніх від відбування покарання із застосуванням до них примусових заходів виховного характеру;

4. передбачено більш м’які вимоги (умови) для звільнення від кримінального покарання;

5. встановлено більш короткі строки (порівняно зі строками для повнолітніх злочинців) щодо давності притягнення неповнолітніх до кримінальної відповідальності та виконання обвинувального вироку і щодо погашення і зняття судимості з неповнолітніх злочинців.

Ст. 98 діючого КК України 2001р. передбачає вичерпний перелік видів покарань, що можуть бути застосовані до неповнолітнього. Відповідно до ч.1 ст. 98 п’ять основних видів покарання: 1) штраф; 2) громадські роботи; 3) виправні роботи; 4) арешт; 5) позбавлення волі на певний строк. Згідно з ч.2 ст.98 два додаткових види покарання: 1) штраф; 2) позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Це вдвічі менше порівняно з переліком основних та додаткових покарань, які можуть застосовуватись до дорослих осіб за вчинення ними злочинів.

Майже всі види застосовуваних до неповнолітніх покарань (за винятком позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткового покарання) мають свої особливості порівняно з аналогічними видами покарань, застосовуваних до дорослих осіб. Загальна і основна їх особливість – менший розмір.  Виходячи з положень ст. 98, до неповнолітніх не можуть застосовуватися: конфіскація майна, обмеження волі, довічне позбавлення волі, а щодо осіб, які на час постановлення вироку не досягли 16-річного віку, - також громадські і виправні роботи, арешт. Не можуть бути призначені неповнолітнім і такі специфічні покарання, як позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, службові обмеження для військовослужбовців, тримання в дисциплінарному батальйоні. У тих випадках, коли вказані покарання передбачені санкцією статті Особливої частини КК, за якою засуджується неповнолітній, вони не призначаються, а натомість суд обирає покарання з інших, які названі в ст. 98. Не можуть бути призначені неповнолітньому покарання, не вказані у ст. 98, і в порядку переходу до іншого, більш м’якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті за вчинений злочин (відповідно до ч.1 ст. 69).

На підставі даної  роботи можна зробити висновок, що поряд із загальними положеннями, що належать до питань кримінальної відповідальності осіб, які вчинили злочини, кримінальний закон передбачає певні особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.

Встановлюючи ці особливості, законодавець виходить з психологічної характеристики цього віку: нестійкості психічних процесів, відсутності достатнього життєвого досвіду, знань, навичок соціальної поведінки. Така психофізична незавершеність процесу формування особи призводить до нездатності повною мірою( на рівні психофізичного розвитку дорослої особи) усвідомлювати фактичні ознаки і суспільну небезпечність такого складного соціального явища як злочин, давати адекватну оцінку своїм вчинкам.

Виходячи з цього, кримінальний закон згідно п.3 ч.1 ст.66 КК України передбачає, що вчинення злочину неповнолітнім є обставиною, що пом’якшує покарання. Ця норма відображає стійку тенденцію пом'якшення відповідальності неповнолітніх, яка визнана передусім у законах України.




Література:

1. Кримінальний Кодекс України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page2

2. Кримінальний кодекс України 1960 р.- К., 2001.- 162 с.

3. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України за редакцією М.І. Мельника, М.І. Хавронюка, Київ – 2001р.

4. Бурдін В.МОсобливості кримінальної відповідальності неповнолітніх в Україні:Монографія.-К.: Атіка,2004.-240с.

_______________________________

Науковий керівник: Маліца Ю.М., старший викладач, Криворізький факультет Національного університету "Одеська юридична академія"



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота