ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВИДУ ТА РОЗМІРІВ ПОКАРАНЬ ЗА УМИСНЕ ВБИВСТВО - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВИДУ ТА РОЗМІРІВ ПОКАРАНЬ ЗА УМИСНЕ ВБИВСТВО

29.06.2017 16:11

[Секция 4. Уголовное право. Уголовное процессуальное право. Криминалистика. Криминология. Уголовно-исполнительное право. Судоустройство. Правоохранительные органы, прокуратура и адвокатура]

Автор: Черванчук Вікторія Валеріївна, студентка VI курсу Національної академії внутрішніх справ (м. Київ, Україна)


Охорона особи є найважливішим завданням держави. В ст. 27 Конституції України вказано, що кожна людина має невід’ємне право на життя, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя та обов’язок держави – захищати життя людини [1]. Вбивство - це найтяжчий злочин проти життя людини, тому рішуча боротьба з вбивствами є важливим завданням правоохоронних органів.

Вбивством у кримінальному праві називається протиправне і винне заподіяння смерті іншій людині.

Об’єкт посягання при вбивстві – не тільки біологічна особистість, але й певна сукупність суспільних відносин, направлених на охорону цієї особистості. Кримінальний Кодекс містить цілу низку кримінально-правових норм, що охороняють ці відносини – ст.115-119 КК.

Відповідальність за їх вчинення передбачена у кримінальних законах усіх без винятку зарубіжних держав. Разом із тим система таких посягань, способи регламентації кримінальної відповідальності, межі караності, визначені нормативними актами окремих зарубіжних країн, часом істотно відрізняються.

З часу прийняття Кримінального кодексу України 2001 року предметом дискусій науковців неодноразово ставали питання караності умисних вбивств.

Не можна не звернути увагу на ту обставину, що незважаючи на ті пріоритети  соціальних цінностей, які наведені в ч. 1 ст. 3 Конституції України, законодавець досить своєрідно встановлює міру покарання за посягання на такі цінності.

Для порівняння візьмемо до уваги практику застосування досвіду зарубіжних країн, щодо покарань  за вчинення злочинів проти життя та здоров’я особи, а саме умисного вбивства.

В країнах СНД:

- Росії відповідальність полягає в позбавленні волі на строк від 6 до 20 років та в окремих випадках смертна кара [5];  

- Азербайджані відповідальність полягає в позбавленні волі на строк від 7 до 12 років;

- Білорусі передбачена відповідальність у вигляді від 6 до 15 років позбавлення волі [6];

- Узбекистані - позбавлення волі на строк від 10 до 15 років.

В країнах Прибалтики:

- КК Естонії передбачає покарання за умисне вбивство у виді позбавлення волі на строк від 6 до 15 років [3];

- КК Литви передбачає покарання від 5 до 10 років в окремих випадках довічне позбавлення волі;

- КК Латвії передбачає покарання від 10 до 20 років позбавлення волі, а також найбільш суворе покарання в деяких випадках у вигляді довічного позбавлення волі та контролем поліції до 3-х років з конфіскацією майна [2].    

В країнах Європейського союзу:

- Болгарії умисне вбивство карається позбавленням волі на строк від 10 до 20 років [7];

- КК Данії передбачає відповідальність у виді на строк від 5 до довічного позбавлення волі [4];

- Кримінальний кодекс Швеції встановлює відповідальність за умисне вбивство у виді 10 років позбавлення волі або довічного позбавлення волі [8];

- КК Фінляндії передбачає покарання за даний злочин у виді позбавлення волі на строк не менше 8 років [9];

- В Німеччині кримінальна відповідальність за умисні вбивства передбачено позбавлення волі на строк не менше 5 років, а в особливо серйозних випадках- довічне позбавлення волі.

Проблематика застосування покарань за умисне вбивство з огляду на досвід деяких зарубіжних країн, які виступають за найбільш суворі санкції у вигляді смертної кари. Але людство не має права забувати проте, що ми живемо у цивілізованому суспільстві, де позбавляти право на життя людину це що найменш не гуманно, та на сам кінець зазначимо, що смертну кару за тяжкі злочини перед людством і державою можна вважати перевіреним історією засіб самозахисту суспільства проти порушення умов його нормального існування.

Але нажаль, Рішенням Конституційного Суду України № 11-рп/99 від 29 грудня 1999 року визнано, що смертна кара суперечить Конституції України [10]. Відсутність смертної кари є обов'язковою умовою для перебування держави в Раді Європи. Остаточно як вид покарання її скасовано у 2000 році. Кримінальним кодексом України 2001 року вже не передбачено смертної кари як виду покарання.

У всіх інших випадках кримінальні покарання розташовані в альтернативних санкціях. Досвід використання альтернативних покарань країнами романо - германської правової сім’ї наводить на думку ро можливість впливу на вбивцю за рахунок законодавчого закріплення норм про відшкодування збитку, заподіяного вбивством. На справді, вітчизняна та зарубіжна кримінально – правова теорія і практика дозволяють не вважати чимось абсолютно новим інститут відшкодування шкоди, заподіяного вбивством, або призначення штрафу за цей злочин поряд з іншим покаранням. Тому представляється перспективним внесення відповідних змін до кримінального законодавства, оскільки покарання за вбивство таким чином концентрується в одній санкції кримінального закону та підкреслює безкомпромісність при охороні людського життя.




Література:

1. Конституція України ; Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР

2. Уголовный закон Латвийской Республики / адапт. пер. с латв., науч. ред. и вступ. ст. А.И. Лукашова и Э.А. Саркисовой. - Мн.: Тесей, 1999. - 176 с.

3. Уголовный кодекс Эстонской республики / науч. ред. и пер. с эстон. В.В. Запевалова; [вступ. статья Н.И. Манциева]. - СПб.: Юридический центр Пресс, 2001. - 262 с.

4. Кримінальний кодекс Данії / наук. ред. С.С. Беляева; [пер. с дат.і англ. С.С. Беляева, А.Н. Ричевої]. - СПб.: Юридичний центр Пресс, 2001. - 230 с.

5. Уголовный кодекс Российской Федерации. - 20-е изд. - М.: Ось-89, 2007. - 192 с.

6. Уголовный кодекс Республики Беларусь / [Обзор. ст. А.В. Баркова]. - Мн.: Амалфея, 2001. - 320 с.

7. Уголовный кодекс Республики Болгария / науч. ред. А.И. Лукашов. - СПб.: Юридический центр Пресс, 2001. - 298 с.

8. Кримінальний кодекс Швеції / [ станом на 1 травня 1999 г.]. - М.: Вид-во МГУ, 2000. - 167 с.

9. Кримінальний кодекс Фінляндії. Загальна частина (англійською мовою) (Finnish Penal Code (General Part). - [Електронний ресурс]. Режим доступу: http. // wings/ buffalo. edu / bclc / finnish.

10. Рішення Конституційного Суду України № 11-рп/99 від  29. 12. 1999 р.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота