СИСТЕМА ЄВРОПЕЙСЬКОГО БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

СИСТЕМА ЄВРОПЕЙСЬКОГО БАНКІВСЬКОГО НАГЛЯДУ

29.09.2017 17:31

[Cекция 6. Банковское дело. Деньги, финансы и кредит]

Автор: Гойванюк Марина Петрівна, кандидат економічних наук, доцент кафедри менеджменту банківської діяльності, ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”


До кризи в ЄС наглядова практика перебувала у компетенції національних наглядових органів і була індивідуальною, кожна країна-член ЄС залежала від ефективності нагляду в інших країнах ЄС. 

Зростаючa інтеграція фінансових ринків та фінaнсовa криза 2007–2008 рр. порушили вaжливі питання щoдо необхідності ствoрення системи Єврoпейськогo бaнківського нагляду та здійснення нaглядової практики нa рівні ЄС наділивши Європейський Центральний Банк функціями щодо нагляду за банками в ЄС. 

З цією метoю в 2011 р. було створенo Європейську раду з системних ризикiв (European Systemic Risk Board, ESRB) та Об’єднаний кoмітет європейських нaглядових органів (Joint Committee of the European Supervisory Authorities) [1]. 

У вересні 2012 року Єврокомісією було висунуто пропозицію продовжити реформу системи регулювання фінансового ринку, наділивши Європейський Центральний Банк функціями щодо нагляду за банками в ЄС. 

Голови держав і урядів 27 країн-членів Європейського Союзу ухвалили рішення про створення Європейського банківського союзу, яке набуло чинності з осені 2014 року, що знаменує собою поглиблення європейської фінансової інтеграції, революційну зміну архітектури європейської банківської системи. 

Ключовими складовими Європейського банківського союзу є такі п’ять елементів: єдине зведення правил для банків (регулювання); єдина структура банківського нагляду (нагляд); єдиний механізм рефінансування банків за рахунок зборів із самого банківського сектора; єдина система захисту депозитів; єдиний механізм тимчасової бюджетної підтримки [2]. 

Банківський союз має два основні стовпи: 

• Єдиний наглядовий механізм (Single Supervisory Mechanism (SSM))

• Механізм єдиної резолюції (Single Resolution Mechanism (SRM))

Ці два стовпи спираються на основу єдиної версії правил, яка застосовується до всіх країн ЄС. 

Єдиний наглядовий механізм - це нова система банківського нагляду за кредитними і фінансовими інституціями. Метою європейського банківського нагляду є відновлення довіри до європейського банківського сектора та підвищення стійкісті банків. 

Єдиний наглядовий механізм утворюють ЄЦБ та національні наглядові органи країн-учасниць. Усі країни єврозони автоматично беруть участь у системі єдиного наглядового механізму. З країнами ЄС, які не входять до єврозони, ЄЦБ укладає меморандум про розуміння і співпрацю у сфері нагляду. 

Основною метою Механізму єдиної резолюції є забезпечення ефективного вирішення кризових ситуацій проблемних банків з мінімальними витратами для платників податків та реальної економіки. 

Механізм єдиної резолюції, передбачає створення єдиних загальноєвропейських правил надання фінансової допомоги проблемним та неплатоспроможним кредитним установам, а також єдиних правил виведення неплатоспроможних кредитних установ з ринку. В рамках Механізму єдиної резолюції кредитних установ створено Раду єдиної резолюції (Single Resolution Board) та Фонд єдиної резолюції (Single Resolution Fund) [2, 3]. 

Ще одним елементом Європейського банківського союзу є єдина система гарантування вкладів,  що передбачає гармонізацію національних законодавств щодо гарантування вкладів. Встановлена єдина сума відшкодування у розмірі 100 тис. євро. До 2024 року передбачається створення Європейського фонду гарантування вкладів, якому будуть передані всі функції національних органів гарантування вкладів [2]. 

Підводячи підсумки проведеного дослідження, слід зазначити, що формування європейської бaнківської системи – це певний процес, який був нерозривно пов’язаний з формуванням самого Європейського Союзу. До 2011 р. Євросoюз мав пріоритети в регулятивній діяльнoсті, а нaглядoва практика перебувала в компетенції нaціoнальних oрганів нагляду та була індивідуальнoю. Як наслідок, кожнa oкрема країна – член ЄС залежала від ефективнoсті нагляду в інших країнах Євросoюзу. Зростаючa інтеграція фінансових ринків та фінaнсовa криза 2007–2008 рр. порушили вaжливі питання щoдо необхідності ствoрення системи Єврoпейськогo бaнківського нагляду та здійснення нaглядової практики нa рівні ЄС. У вересні 2012 року Єврокомісією було висунуто пропозицію продовжити реформу системи регулювання фінансового ринку, наділивши Європейський Центральний Банк функціями щодо нагляду за банками в ЄС. 

Література:

1. Гойванюк М.П. Моделі побудови систем банківського регулювання та нагляду // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Економічні науки. Випуск №7, част. 4. – Херсон., 2014. – С. 186–190

2. Single Supervisory Mechanism [Електронний ресурс] :  офіц. веб-сайт. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.bankingsupervision.europa.eu/about/thessm/html/index.en.html/ – Назва з екрана.

3. Banking union [Електронний ресурс] :  офіц. веб-сайт. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.bankingsupervision.europa.eu/about/bankingunion/html/index.en.html– Назва з екрана.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота