ПРОБЛЕМА БОРОТЬБИ З ПОБУТОВИМИ ВІДХОДАМИ В УКРАЇНІ - Научное сообщество

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ПРОБЛЕМА БОРОТЬБИ З ПОБУТОВИМИ ВІДХОДАМИ В УКРАЇНІ

29.11.2017 06:57

[Секция 6. Экологическое право. Земельное право. Аграрное право]

Автор: Гаврильчик Андрій Михайлович, студент національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого


Насущною проблемою навколишнього природного середовища в Україні є питання збирання, транспортування та утилізації твердих побутових відходів.

Дане питання потребує значної уваги з боку громадськості та відповідальних органів державної влади, оскільки його ігнорування може призвести до значних екологічних проблем.

Актуальність даного питання для України викликана також євроінтеграційними процесами, що мають місце на сучасному етапі розвитку вітчизняного правового поля. Належний стан системи боротьби з побутовими відходами є умовою вступу країни до Європейського Союзу.

Законодавство України про відходи регулює процес поводження з відходами на всіх стадіях - від їх утворення до знешкодження, захоронення і утилізації. Основними нормативно-правовими актами в даній галузі є: Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 19 червня 1991 року, Закон України «Про відходи» від 5 березня 1998 року, Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Програми поводження із твердими побутовими відходами» від 4 березня 2004 року, розпорядження Уряду України «Про схвалення Концепції Загальнодержавної цільової екологічної програми поводження з радіоактивними відходами» від 1 серпня 2007 року та ін.

Так, на сьогоднішній день питання поводження з твердими побутовими відходами регулюється Законом України «Про відходи», відповідно до якого відходами є будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості та не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення [1].

Окремі аспекти поводження з відходами розкриваються Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 р., № 265 «Про затвердження Програми поводження з твердими побутовими відходами», наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 10.01.2009 р., № 2 «Про затвердження Методичних рекомендацій про застосування Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів», наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.01.2006 р., № 2 «Про затвердження Рекомендацій щодо підготовки місцевих програм поводження з твердими побутовими відходами».

Загальноприйнятими шляхами поводження з відходами, які використовують у країнах світу слід вважати їх складування, захоронення, зливання у водойми, спалювання та переробку.

Кожен з зазначених способів має свої недоліки та переваги.

Очевидним є той факт, що відходи формуються в результаті різних видів людської діяльності та здійснюють не однаковий вплив на навколишнє природне середовище.

Особливо гостро питання  поводження з відходами постає в секторі житлово-комунального господарства. В сучасних умовах ми маємо ситуацію при якій міські звалища та полігони переповнені та не можуть функціонувати належним чином. В се це призводить до появи нових загроз людському життю та здоров’ю. Від успішності реалізації екологічних реформ залежать об’єми та перспективи переробки сміття, що в свою чергу сприятиме збереженню довкілля.

Недосконалість чинного законодавства призводить до ускладнення процесу проектування та фактичного будування нових полігонів для твердих побутових відходів.

Протести громадян та не бажання розташовувати полігони на території власного міста призводить до появи великої кількості незаконних звалищ.

Часто боротьба з твердими побутовими відходами зводиться до їх спалювання. Та при цьому, отруйні гази, що викидаються в атмосферу з димом, спричиняють важкі захворювання у людей, сприяють утворенню озонових дір.

Через постійні викиди диму в атмосферу над містами та підприємствами утворюються щільні димові завіси.

Слід відмітити, що поряд з кількісним зростанням відходів зростає також рівень екологічної небезпеки сміття. Склад твердих побутових відходів постійно ускладнюється через, що зростає його шкідливий вплив.

Використання більшої кількості хімічних речовин в побуті призводить до екологічного забруднення ґрунтів, вод та повітря в зонах накопичення відходів.

Це трапляється в результаті того, що в масиві сміття через відсутність кисню формуються парникові гази, такі як метан, які призводять до забруднення всього оточуючого.

Особи, що займаються збиранням твердих побутових відходів успішно забирають пластикові пляшки, папір та скло, оскільки їх успішно можна використовувати для переробки Значно складніша ситуація з небезпечними відходами, такими як електроніка, люмінесцентні лампи, акумулятори та батарейки, оскільки діяльність щодо збирання таких речей потребує спеціального ліцензування, та не приносить суттєвого прибутку.

Ще однією проблемою є зростання тарифів на послуги з вивозу твердих побутових відходів. Збільшення такої плати в значній мірі залежить від техніко-економічних розрахунків і кошторисів, ставок податків і зборів. 

Збільшення витрат на захоронення твердих побутових відходів, значні відстані до місць захоронення, які також зростають, утворюють постійну екологічну небезпеку у вигляді виникнення несанкціонованих звалищ, які за сумарним об’ємом перевищують річну норму накопичення [2, c. 7].

Разом з цим, світовий досвід поводження з відходами пропонує безліч варіантів вирішення питання щодо їх раціонального використання

Так, майже у всіх країнах Європи діють суворі правила щодо сортування сміття для його подальшої переробки. Найбільших успіхів у вирішенні цієї проблеми домоглися Швейцарія, Німеччина і Швеція, де люди самі попередньо сортують понад 80% відходів. 

У Данії, Бельгії, Швейцарії, Нідерландах, Австрії, Франції, Італії та США не тільки сортують відходи, але і використовують тверде сміття як вторинну сировину [4, c. 17].

В свою чергу, в Австрії та Німеччині  використовують переважно енергетичний напрямок утилізації відходів – спалювання в спеціальних котлоагрегатах теплоелектроцентралей з виробленням електричної та теплової енергії, яка подається місту. 

Ще одним яскравим прикладом може слугувати Японія. Так, в Японії приділяється особлива увага питанням використання вторинної сировини. Держава використовує адміністративні, фінансові та законодавчі заходи для стимулювання виробників до використання вторинної сировини. Встановлено певні стандарти переробки промислових відходів [5, c. 71].

Отже, основною тенденцією вирішення проблеми комплексної утилізації твердих побутових відходів є науково-обґрунтований перехід від полігонного захоронення до промислової переробки.

Досить дієвим є механізм розробки національних проектів щодо стратегічних інвестицій у сфері перероблення твердих побутових відходів.

Будівництво комплексів перероблення сміття матиме значний економічний ефект – вони зроблять переробку твердих побутових відходів прибутковим бізнесом як за рахунок доходу від реалізації продуктів перероблення – металобрухту, полімерних гранул, макулатури, скла, компосту, – так і за рахунок економії ресурсів первинної сировини [3].

Таким чином, загальний рівень забрудненості може бути знижений тільки за умови розробки комплексної системи заходів щодо переробки твердих побутових відходів. Дане питання повинно займати першочергове місце, оскільки від його вирішення залежить життя та здоров’я людства.

Література:

1. Закон України «Про відходи», затв. Постановою ВРУ № 187/98-ВР від 5 березня 1998 р.

2. Телятник, С.В. Основні проблеми комплексної утилізації твердих побутових відходів на рівні регіону. Экономические проблемы и перспективы развития жилищно-коммунального хозяйства на современном этапе. – 2010. [Электронный ресурс] - http://eprints.kname.edu.ua/31241/.

3. Для чого потрібні Національні проекти України. [Електронний ресурс]. – Доступний з http://www.president.gov.ua/content/national_projects_kas.html. 

4. Методи утилізації відходів. Світовий досвід / І. С. Міхно // Економіка. Фінанси. Менеджмент: актуальні питання науки і практики. - 2015. - № 2. - С. 68-78.

5. Максименко М. С. Переробка сміття та відходів / М. С. Максименко, Є. В. Ящеріцин // ред. Є. І. Сокол. – Харків : НТУ "ХПІ", 2015. – Ч. 3. – С. 301.

___________________

Науковий керівник: Копиця Є.М., асистент, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота