ЩОДО ДОТРИМАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ДЕРЖАВАМИ-ЧЛЕНАМИ РАДИ ЄВРОПИ - Научное сообщество

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ЩОДО ДОТРИМАННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ДЕРЖАВАМИ-ЧЛЕНАМИ РАДИ ЄВРОПИ

07.02.2018 10:59

[Секция 2. Конституционное право. Конституционное процессуальное право. Международное право]

Автор: Свіщова Владлена Олегівна, студент 9 ф-ту 4 курсу 1 групи Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого


Міжнародні відносини в системі правовідносин з кожним днем набувають все більше і більше актуальності. Багато країн на сьогодні беруть участь у різних міжнародних організаціях, тим самим підтверджуючи важливість міжнародного співробітництва. Кожна держава має свої права та обов’язки на світовому рівні, але, якщо щодо прав не виникає кола проблем, то питання щодо виконання державами своїх зобов’язань за міжнародними договорами є дуже актуальним , оскільки постає питання про необхідність контролю за їх виконанням. Україна є учасницею багатьох конвенцій Ради Європи, тому, на мою думку,  необхідно дослідити механізми контролю, які використовуються цією організацією з приводу порушеного питання. Внаслідок того, що у Статуті Ради Європи немає чіткого положення про те, який саме орган має слідкувати за виконанням державами своїх зобов’язань, це питання є актуальним і потребує більш глибокого дослідження.

Дослідженням питань контролю за дотриманням зобов’язань державами-членами міжнародних організацій займалось багато вітчизняних науковців, таких як: Д.В.Аббакумова, Л.Г.Заблоцька, В.В.Мицика, І.С.Піляєв, С.Головатий тощо.

Членство країни у Раді Європи в першу чергу обумовлює виконання державою певних вимог.  На думку С. Головатого, «ці вимоги мають природу юридичного зобов’язання, добровільно взятого на себе кожною державою при вступі до цієї організації».

Як зазначає Д.В.Аббакумова, що такі зобов’язання передусім випливають зі Статуту Ради Європи та Європейської конвенції з прав людини, які були ратифіковані державами під час приєднання до організації. 

Вбачається, що держави не завжди повною мірою дотримуються взятих на себе зобов’язань по тому чи іншому міжнародному договору. Переважна більшість міжнародних організацій мають спеціальні органи, які контролюють виконання положень, закріплених в конвенціях та угодах. Статут Ради Європи не передбачає необхідних інституцій для нагляду за дотриманням прав людини. У Статуті Ради Європи немає конкретного положення про те, який саме орган цієї організації буде здійснювати нагляд та контроль за дотриманням саме державами зобов’язань.

І.С.Піляєв, вважає за необхідне створити судовий орган для здійснення нагляду за дотриманням договорів Ради Європи. У своїй монографії він зазначає: «постає завдання пошуку, розробки і запровадження уніфікованого юридичного механізму тлумачення та забезпечення виконання конвенцій Ради Європи через створення і наділення відповідними повноваженнями певного “верховного судового органу Ради Європи”». І.С.Піляєв підкреслює, що створення такої інстанції для всіх конвенцій Ради Європи «викличе необхідність поправок до вже існуючих договорів і, як наслідок, спричинить проблему співіснування нових судових механізмів з нині діючими, переважно міжурядовими механізмами». 

Але, на мою думку, створення нової судової ланки призведе до дуже великих матеріальних затрат та плутанини, оскільки потрібно зробити винахід в впроваджені цілого механізму функціонування суду, що призведе до втрати значного проміжку часу, що може бути принциповим для вирішення багатьох питань з приводу виконання конвенційних зобов’язань державами-учасницями. 

Д.В.Абакумова в своєму науковому дослідженні зазначає, що на сьогоднішньому етапі функціонування Ради Європи доцільніше буде посилити роль її основних органів та комітетів, що повинні мати повноваженнях в сфері контролю за виконанням зобов’язань країнами. Проте, відповідні повноваження головних органів Ради Європи можна знайти у інших документах, у тому числі міжнародних договорах, укладених у межах цієї регіональної організації.

Вважаю потрібним зазначити, що коли держава-учасниця виявляє бажання (волю) з приводу участі у тому чи іншому договорі , імплементує норми певної Конвенції в національне законодавство, то вона начеб то дає згоду та майже обіцянку з приводу виконання міжнародних обов’язків, тому, справедливим буде визначення,  що буд-які порушення в сфері виконання зобов’язань повинні контролюватися конкретними органами, що будуть реагувати на дійсні порушення міжнародних договорів. Реагування повинно бути у формі санкцій, але для більш справедливого їх призначення, орган контролю повинен з’ясувати обставини та призначити ту санкцію, що має відповідати порушенню. За словами професора Йорга Полакевича, Парламентська Асамблея Ради Європи виступала раніше з ініціативою створення єдиного судового органу, який би мав право тлумачити договори, укладені в рамках Ради Європи, та контролювати їх виконання. Проте, всі ці намагання не отримали підтримки зі сторони головного органу організації – Комітету Міністрів. Тому дослідження в цьому напрямку повинні буду продовжені, а чи буде вирішена ця проблема покаже час. 

_____________________________

Науковий керівник: Аббакумова Дарина Вячеславівна, кандидат юридичних наук, асистент кафедри міжнародного права, Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота