ОБЛІК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ У БУДІВЕЛЬНІЙ ГАЛУЗІ - Научное сообщество

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ОБЛІК ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ У БУДІВЕЛЬНІЙ ГАЛУЗІ

29.04.2018 17:11

[Секция 4. Бухгалтерский учет, анализ и аудит]

Автор: Семенюк Іван Олександрович, студент 3 курсу, ДВНЗ Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана


Актуальність. Будівельну галузь можна вважати однією з найважливіших галузей економіки держави, оскільки згідно із пірамідою потреб Маслоу другою потребою для людини є безпека, яка задовольняється більшою мірою за рахунок власного, якісного житла. Крім того, будівлі та споруди, які створюються, задовольняють й інші людські потреби такі як, транспортні, культурні тощо.

Відповідно для ефективного виконання своїх завдань та отримання максимального прибутку за мінімальних витрат та наданням якісних товарів споживачам в конкурентному середовищі необхідно підвищувати рівень та культуру управління будівельними підприємствами. З цією метою менеджери повинні отримувати достовірну та корисну управлінську інформацію у короткі терміни, що має забезпечувати система бухгалтерського обліку. Проте нині бухгалтерський облік повноцінно не відображає таку важливу категорію як інтелектуальний капітал. В обліку відображається лише його мала частина у вигляді нематеріальних активів, їм приділяється незначна увага, що призводить до втрати конкурентоспроможності підприємства не тільки в порівнянні із світом, але і на національному ринку будівельних компаній. Все зазначене вище і зумовлює актуальність питання вдосконалення обліку інтелектуального капіталу у галузі будівництва.

Проблема теми. Питаннями досліджень інтелектуального капіталу займались такі іноземні вчені як Л. Едвінссон та М. Мелоун [11], які перші дали визначення інтелектуального капіталу та поділили його на дві складові: людський капітал та структурний. Е. Брукінг [2] дала визначення та класифікацію інтелектуального капіталу, а також поради щодо його виявлення та оцінки. В свою чергу Ю.О. Бистрова [1] уточнила поняття інтелектуального капіталу, розширила та поглибила його класифікацію. Серед українських вчених слід виділити: В.М. Дибу [6, С. 539-548], який визначає існування монопольного доходу у власника цього капіталу у вигляді ренти; Д.О. Кохно [8], яка вивчала питання нарахування амортизації на інтелектуальний капітал; О.Г. Кірдіна [7], у працях якого розглядається питання оцінки інтелектуального капіталу та дається визначення такому поняттю як інтелектуальні активи. Дослідження інтелектуального капіталу з погляду будівельної галузі здійснював К.А. Мамонов [9], О.В. Вакун [3, 4], В.А. Ященко [10], Є.В Грицьков [5], які пропонували підходи до визначення інтелектуального капіталу будівельних підприємств, висвітлювати його особливості, показники оцінювання інтелектуального капіталу та надавали пропозиції щодо відображення інтелектуального капіталу в обліку та у формах фінансової звітності.

Проте, незважаючи на значний вклад цих науковців в розроблення цього питання залишається ще значні проблеми з приводу визнання такого виду капіталу в бухгалтерському обліку.

Виклад дослідження. Л. Едвінссон та М. Мелоун [11] дають таке визначення інтелектуального капіталу: «…це коріння компанії, приховані умови розвитку, що криються за видимим фасадом її будівель і товарного асортименту…». Як видно з визначення воно є занадто абстрактним, яке не підходить для того щоб з нього визначити об’єкт обліку. Те ж стосується і класифікації, яка розглядає інтелектуальний капітал як дві складові: людський капітал та структурний капітал. До першого відносячи знання, навички людей тощо, а до другого — нематеріальні активи, різні типи відносин тощо і на відміну від першого може бути об’єктом обліку.

Е. Брукінг [2] розглядає інтелектуальний капітал як: «…термін для позначення нематеріальних активів, без яких компанія тепер не може існувати», її класифікація зводиться до ринкових активів, інтелектуальних активів, людських активів та інфраструктурних активів. Відповідно перше – це нематеріальні активи пов’язані з ринковою діяльністю, друге – інструмент захисту інтелектуальної власності, третє – людські якості і четверте – все те, на чому базується діяльність підприємства. Виходячи з визначення видно, що воно не може повністю відобразити всю суть інтелектуального капіталу, оскільки ним можуть бути і активи, без яких компанія цілком повноцінно може існувати, а наведена класифікація є не тільки розмитою, а й не зрозумілою, оскільки один актив можна віднести майже до всіх класифікацій.

Отже, можна стверджувати, що зазначені вище автори визначають інтелектуальний капітал, як щось нематеріальне, яке частково обліковується, але значно впливає на діяльність підприємства.

Стосовно визначень інтелектуального капіталу в будівельних підприємствах за К.А. Мамоновим [9]: «…комплексна категорія, що складається із знань, вмінь, навичок, відображених у матеріальній та грошовій формах, спрямована на формування й реалізацію інтелектуального продукту для отримання економічного ефекту, у рамках якого виділяються ринкові активи, бренд, людський та структурний капітали, інтелектуальна власність» або за Є.В Грицьковим [5]: «…як стратегічних активів, що формується із сукупності знань, вмінь, навичок, здібностей, досвіду робітників, організаційної здатності управління БП, взаємовідносин між замовниками будівельної продукції та іншими зацікавленими особами і визначаються функціональними, структурними, вартісними ознаками, які спрямовані на забезпечення розвитку будівельних підприємств», як видно вони є дуже схожими між собою. В порівнянні з попередніми визначеннями можна сказати, що вони є більш докладними, а класифікація та елементи, наведені в самих визначеннях, враховують особливості будівельної галузі. Проте слід зазначити, що замість будівельних підприємств там можна написати торгівельні чи сільськогосподарські підприємства, але суть залишиться та сама.

Що стосується оцінки інтелектуального капіталу на будівельних підприємствах, то слід відзначити, що і автори, які вивчали оцінку інтелектуального капіталу загалом і ті, що пропонували облік виділяти облік у будівництві, зокрема і О.Г. Кірдіна [7], згадували чотири групи методів оцінки: за доходами, за витратами, порівняльний та метод оцінок. Крім того, В.А. Ященко [10] згадує дев’ять показників оцінювання серед яких: вартість ділової репутації, уточнений коефіцієнт Тобіна, питома вага нематеріальних активів у балансовій вартості власного капіталу, співвідношення вартості ділової репутації та суми на матеріальних активів, співвідношення вартості не матеріальних активів та суми необоротних активів, співвідношення вартості ділової репутації та суми необоротних активів, коефіцієнт якості ділових зв’язків, рентабельність не матеріальних активів, рентабельність ділової репутації.

Отже, все наведене вище доводить гіпотезу того, що немає сенсу виділяти облік інтелектуального капіталу за галузями, оскільки дані методи та показники можна застосовувати і до підприємств інших галузей економіки.

О.В. Вакун [4] пропонує вести облік елементів інтелектуального капіталу на рахунках бухгалтерського обліку 12 «Нематеріальні активи» з поділом на субрахунки: що використовуються у господарській діяльності підприємства та ті, що передані в користування іншим підприємства, і аналітичним поділом за їх видами та на субрахунку 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів» з додатковим поділом на основі рахунку 12 «Нематеріальні активи», а також рахунку 426 «Нематеріальний додатковий актив».

На основі цих пропозицій немає сенсу замикатись лише на будівельній галузі оскільки використання даних рахунків буде однаковим в різних галузях економіки, різниця буде за аналітичним обліком кожного підприємства, що не заборонено законом.

Відповідно інтелектуальний капітал є довгостроковим і дорогий, що зумовлює появу такого явища як амортизація. Цей аспект розглядала в своїй роботі Д.О. Кохно [8], де вона зауважувала, що розрахунок амортизації на інтелектуальний капітал є доволі складним процесом, оскільки не всі елементи інтелектуального капіталу знецінюються, а в приклад приводила: досвід, який збільшує з часом вартість людського активу, або торгова марка, вартість, якої залежить від успіхів компанії та її репутації в цілому.

Зважаючи на це можна сказати, що незалежно від галузі економіки інтелектуальний капітал буде зменшувати свою вартість або збільшувати залежно від виду інтелектуального капіталу, який існує на підприємстві.

Весь облік на підприємстві робиться з метою надання інформації користувачам у фінансовій звітності. Для відображення інтелектуального капіталу О.В. Вакун [4] пропонує в активі Балансу (Звіту про фінансовий стан) додати рядок з відображенням справедливої вартості нематеріальних активів, а в пасиві балансу додатково відображати рядок 1411 «Нематеріальний додатковий капітал». Також пропонує внести відповідні зміни до Приміток річної фінансової звітності, а також додати таблицю «Нефінансова складова» в якій будуть певні аналітичні показники інтелектуального капіталу.

Виходячи з цього можна сказати, що подібні пропозиції до Балансу (Звіту про фінансовий стан) можна поширити і на інші галузі. Що стосується Приміток до річної фінансової звітності, якщо підприємство бажає відображати такі активи, воно може перейти до застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності і складати за ними Примітки до річної фінансової звітності, в яких дозволено в них вносити і інформацію, яку підприємство вважає за потрібне, з урахуванням обов’язкової інформації, яка повинна бути там висвітлена.

Результати здійсненого дослідження узагальнено в табл. 1

Таблиця 1

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ОБЛІКУ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ЗАГАЛОМ І У БУДІВНИЦТВІ



Таблиця розроблена автором.


Таким чином, можна стверджувати, що виділення обліку інтелектуального капіталу, зважаючи на його недорозвиненість, в облік в окремій галузі економіки, зокрема будівництві є недоречним. Замість цього доцільно створити єдину систему обліку даного виду капіталу. З одного боку, це полегшить роботу бухгалтерам підвищить їх мобільність, а з іншого дозволить враховувати особливості певної галузі. Те саме справедливо і стосовно користувачів фінансової звітності.

Література:

1. Бистрова Ю.О. Учет и оценка интеллектуального капитала в условиях становления постиндустриальной учетной системы: Автореф. дис. на соискание учетной степени кандидата экономических наук / Москва, – 2014. – 13 с.

2. Брукинг Э. Интеллектуальный капитал / Пер. с. англ. под ред. Л.Н. Ковалик. — СПб: Питер, 2001. — 288 с.

3. Вакун, О. В. Вплив особливостей будівельної галузі на бухгалтерський облік нематеріальних активів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://library.tneu.edu.ua/index.php/uk/nmkd/44-resursy-biblioteky/pratsi-vykladachiv-tneu/v/837-2012-02-29-14-21-52.

4. Вакун, О. В. Удосконалення звітності в частині нематеріальних активів будівельних підприємств [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://library.tneu.edu.ua/index.php/uk/nmkd/44-resursy-biblioteky/pratsi-vykladachiv-tneu/v/837-2012-02-29-14-21-52.

5. Грицьков Є.В. Особливості використання інтелектуального капіталу на будівельних підприємствах. Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://khg.kname.edu.ua/index.php/khg/article/download/4707/4667.

6. Диба В.М. / Інтелектуальний капітал: структура і облік / Формування ринкової економіки : зб. Наук. Праць. — Спец. Вип. Регіональний розвиток України: проблеми перспективи : у 2-х ч. Ч. 2. — КНЕУ, 2011. — 675, с.

7. Кірдіна О.Г. Оцінка інтелектуального капіталу з позицій бухгалтерського обліку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:z9glhaDh6tEJ:btie.kart.edu.ua/article/download/122748/117518+&cd=1&hl=ru&ct=clnk&gl=ua.

8. Кохно Д.О. Амортизація інтелектуального капіталу / Д. О. Кохно // Економіка розвитку. - 2013. - № 3. - С. 93-96. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecro_2013_3_26.

9. Мамонов К. А. Визначення інтелектуального капіталу будівельних підприємств: підходи та особливості застосування [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2014_8_59.

10. Ященко В.А. Теоретико-методичні аспекти оцінювання інтелектуального капіталу будівельних підприємств [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/shpebfrv_2016_34_16.pdf.

11. Эдвинссон Л., Мэлоун М. Интеллектуальный капитал. Определение истинной стоимости компании / переклад на російську [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://iir-mp.narod.ru/books/ inozemcev/page_1429.html.

________________

Науковий керівник: Коршикова Рената Сергіївна, кандидат економічних наук, доцент, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота