ЗАКОНОДАВЧІ НОВЕЛИ У СФЕРІ РЕГУЛЮВАННЯ ІНСТИТУТУ БАНКРУТСТВА ЗА ПРОЕКТОМ КОДЕКСУ УКРАЇНИ З ПРОЦЕДУР БАНКРУТСТВА - Научное сообщество

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ЗАКОНОДАВЧІ НОВЕЛИ У СФЕРІ РЕГУЛЮВАННЯ ІНСТИТУТУ БАНКРУТСТВА ЗА ПРОЕКТОМ КОДЕКСУ УКРАЇНИ З ПРОЦЕДУР БАНКРУТСТВА

28.11.2018 15:58

[Секция 7. Хозяйственное право. Хозяйственное процессуальное право. Финансовое право. Банковское право]

Автор: Хріщева Олександра Георгіївна, студентка, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова


Регулювання інституту банкрутства в Україні особливо набуває актуальності у зв’язку із кризовими явищами як в економіці країни в цілому, так і на рівні кожного окремого підприємства. З кожним роком кількість заяв поданих до суду про відкриття провадження у справі про банкрутство збільшується, що призводить до ліквідації підприємств, скорочення робочих місць і відповідно підвищення рівня безробіття.

Відповідно до статистичних даних у 2015 році до судів надійшло 34425 заяв про відкриття провадження у справі про банкрутство, що на 22476 заяв більше, ніж у 2012 році і на 4220 заяв більше, ніж у 2014 році [5]. Станом на 06.02.2017 р. 1524 українських підприємства визнані банкрутами. 

Зважаючи на динамічний характер ринкових відносин, вітчизняне законодавство у сфері регулювання інституту банкрутства потребує вдосконалення. У наукових колах тривалий час обговорюється питання щодо необхідності систематизації та уніфікації існуючих правових норм, які регламентують процедуру банкрутства, з метою усунення прогалин та колізій. 

18 жовтня 2018 року Верховною Радою України прийнято Кодекс України з процедур банкрутства, який наразі знаходиться на стадії підписання спікером. Кодекс набирає чинності та вводиться в дію через шість місяців з дня його офіційного опублікування. 

Проект Кодексу складається з чотирьох книг: перша книга містить загальні положення; друга - присвячена арбітражному керуючому. Третя книга регулює банкрутство юридичних осіб і є, по суті, вдосконаленим варіантом Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». У свою чергу четверта книга містить положення про так зване “споживче банкрутство”, тобто відновлення платоспроможності фізичних осіб.

Таким чином, вперше в історії сучасної України запроваджено інститут банкрутства фізичних осіб.

На думку представників Національного банку України: "Рішення парламенту вирішує важливе соціальне питання щодо неплатоспроможності позичальників. Фізичні особи, які досі не мали можливості ініціювати і пройти процедуру банкрутства, тепер можуть офіційно ініціювати своє банкрутство".

Згідно із положеннями зазначеного проекту боржник має право звернутись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:  

1) його заборгованість перед кредиторами становить не менше тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, без урахування неустойки та інших штрафних санкцій (111 690,00 грн.);

2) останні два місяці боржник припинив погашати кредити або здійснювати інші планові платежі в розмірі понад 50% місячних платежів за кожним із зобов'язань;

3) в рамках виконавчого провадження винесено постанови про відсутність у боржника майна, на яке можна звернути стягнення;

4) існує загроза неплатоспроможності боржника (наявність обставин, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання або здійснювати звичайні поточні платежі) [1].

Такі справи розглядаються у господарських судах за місцем проживання боржника, за участю арбітражного керуючого.

Вплив арбітражного керуючого на ефективність застосування судових процедур банкрутства надзвичайно високий. Тому, для досягнення поставлених цілей проектом Кодексу передбачені новації щодо організації і забезпечення незалежної професійної діяльності арбітражного керуючого у справах про банкрутство, а також здійснення контролю за належним виконанням арбітражним керуючим своїх повноважень.

Так, проектом Кодексу України з процедур банкрутства змінено визначення терміну «арбітражний керуючий». Згідно із ч. 1 ст. 1 проекту  це  фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України [1]. На відміну від поточної редакції ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", де арбітражний керуючий - це фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України [2].

Зокрема, змінено порядок призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна/керуючим реструктуризацією.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 проекту в ухвалі про прийняття заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство суд пропонує трьом визначеним автоматизованим відбором арбітражним керуючим подати заяву на участь у цій справі. У разі, коли заява про згоду стати розпорядником майна у справі надійшла лише від одного арбітражного керуючого, господарський суд призначає таку особу розпорядником майна/керуючим реструктуризацією [1].

Відтак, участь арбітражних керуючих в автоматизованому відборі збільшуватиметься, а ймовірність бути призначеним в справі значно зростає [3].  

Також проектом Кодексу України з процедур банкрутства розширено перелік стягнень, які можуть бути накладені на арбітражного керуючого. Наразі діє лише два види дисциплінарного стягнення: попередження і позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого. До цього переліку додано такі види стягнення, як догана та тимчасове зупинення діяльності арбітражного керуючого.

Найбільш прийнятним для боржника варіантом врегулювання питань з

кредиторами є реструктуризація всіх боргів. У процесі реструктуризації у боржника буде можливість домовитися з кредиторами про відстрочку або списання частини боргів; визначити, яке саме майно він хоче продати для погашення боргів; змінити терміни оплати заборгованості; вибрати інших осіб, які виконають за нього зобов'язання тощо [4]. Крім того, з боржника може бути списана податкова заборгованість за попередні три роки.

Задля захисту інтересів кредиторів у проекті Кодексу закріплено обмеження термінів проведення реструктуризації - не більше п'яти років; у випадку погашення боргу за кредитами, отриманими на придбання житла, - не більше десяти років.

У разі, якщо боржник не зміг домовитися з кредиторами про план реструктуризації боргів, суд визнає особу банкрутом і починає процедуру погашення вимог боржника.

В ході зазначеної процедури все майно боржника, окрім житла, яке є єдиним місцем проживання боржника (з певним обмеженням по площі) включається до ліквідаційної маси і підлягає продажу через електронні майданчики, а отримані від реалізації майна кошти йдуть на погашення заборгованості перед кредиторами.

При цьому, майно, що є предметом забезпечення, не підпадає під зазначений вище виняток. Ця нібито гарантія викликала чимало дискусій в суспільстві через те, що відповідно до ст. 47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду [4].

Також з метою посилення персональної відповідальності керівництва за діяльність підприємства законодавець передбачив, що якщо у разі загрози неплатоспроможності керівник не звернувся в місячний строк до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, він буде нести солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів.

Підсумовуючи вищевикладене, варто відзначити, що проект Кодексу України з процедур банкрутства відповідає існуючим потребам нашого суспільства, навіть незважаючи на деякі дискусійні та суперечливі положення. Зазначений проект покликаний удосконалити процедуру банкрутства, скоротити термін провадження у таких справах, а також знизити ризик зловживань у цій сфері. 

На нашу думку, істотне вдосконалення процедури відновлення платоспроможності боржників, введення нового інституту банкрутства фізичних осіб та запровадження нових гарантій як для боржників, так і для кредиторів, буде сприяти швидкому врегулюванню боргових питань осіб, які опинилися у скрутній фінансовій ситуації, і гарантувати кредиторам повернення їх коштів.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Проект Кодексу України з процедур банкрутства №8060 від 26.02.2018 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=63518

2. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14.05.1992// ВВР. – 1992. – № 31. – Ст.440. 

3. Владислав Філатов. Кодекс з процедур банкрутства: що буде з арбітражними керуючими? [Електронний ресурс] .–Режим доступу: http://jurliga.ligazakon.ua/news/2018/10/22/181231.html (дата звернення 07.11.2018) . – Назва з екрана. 

4. Маргарита Оксенюк. Кодекс України з процедур банкрутства [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.minprom.ua/digest/248502.html (дата звернення 07.11.2018) . – Назва з екрана.

5. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua (дата звернення 07.11.2018) . – Назва з екрана.

________________________

Науковий керівник: Чайковська Валентина Володимирівна, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри адміністративного та господарського права, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота