ДЕЯКІ ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ЗАКОНОДАВЧОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ НОТАРІАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ДЕЯКІ ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ ЗАКОНОДАВЧОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ НОТАРІАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

28.12.2018 17:06

[Секция 3. Гражданское и семейное право. Гражданское процессуальное право. Коммерческое право. Жилищное право. Обязательственное право. Международное частное право. Трудовое право и право социального обеспечения]

Автор: Соколова Яна Анатоліївна, студент заочної форми навчання Академія адвокатури України


Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави [1]. Зазначені конституційні положення є чи не найголовнішими векторами діяльності правової держави, однак втілення й реалізація зазначених норм можливе лише через досконалі та дієві правові механізми. Так, впродовж останніх п’яти років відбувається прогресивне реформування окремих видів правової діяльності в України, таких як: судова, адвокатська (впровадження адвокатської монополії) тощо. Вдосконалення нотаріальної діяльності в Україні не стало виключенням в реформуванні правових механізмів держави, адже інститут нотаріату є важливим механізмом захисту прав й законних інтересів фізичних та юридичних осіб. Саме тому забезпечення розвитку нотаріальної діяльності в Україні є актуальним й важливим питанням сьогодення. 

Науковими дослідженнями в сфері нотаріальної діяльності в Україні займалися такі вітчизняні вчені, як Баранкова В.В., Гулєвська Г.Ю., Єрух А.М., Ждан М.Д., Комаров В.В., Нелін О., Фурса С.Я. та інші. Та й надалі досить актуальним є подальший розвиток й вдосконалення правових механізмів інституту нотаріату в Україні. Метою дослідження є аналіз окремих законодавчих пропозицій, їх практичний аспект реалізації, викладений у Проекті Закону від 01.10.18 р. № 9140 до діючої системи нотаріату.

На комітет з питань економічної політики було винесено Проект Закону Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для захисту економічних та спадкових прав громадян в сільській місцевості від 01.10.2018 р. № 9140 (далі – Проект Закону № 9140) [6]. Зазначеним законопроектом було запропоновано низку змін до Закону України Про нотаріат від 02.09.1993 р. № 3425-XII (далі Закон № 3425-XII) [2], зокрема впровадження у нотаріальну діяльність уповноважених осіб органів юстиції, діяльність яких буде спрямована на вчинення таких нотаріальних дій для осіб, які проживають (зареєстровані) у селах, селищах, селищах міського типу та містах районного значення.

Порівнявши лише декілька аспектів діяльності приватного нотаріуса та уповноваженої особи органу юстиції, можна дійти висновку, наскільки запропоновані законодавцем ініціативи суперечать діючому інституту нотаріату в Україні, а саме:

по-перше, державне регулювання, контроль, організація нотаріату, державна реєстрація або консультація в державній нотаріальній конторі впродовж двох років, стажування в органах нотаріату впродовж трьох місяців не надають достатнього, необхідного досвіду особі для вчинення нею нотаріальних дій, що зазначені в ст.36-1 Законопроекту № 9140;

по-друге, необхідно звернути особливу увагу до вимог ст.25 Закону № 3425-XII щодо облаштування робочого місця (контори) приватного нотаріуса. Робоче місце (контора) має відповідати таким умовам: 1) забезпечувати дотримання нотаріальної таємниці;  2) давати   можливість  кожному  приватному  нотаріусу,  який здійснює нотаріальну діяльність, одночасно та незалежно від іншого приватного нотаріуса здійснювати нотаріальну діяльність; 5) кількість кімнат у приміщенні, де знаходиться робоче місце  (контора) приватного нотаріуса, не може бути меншою, ніж кількість приватних нотаріусів, які здійснюють нотаріальну діяльність у його межах; 6) бути  пристосованим  для  роботи  технічного  персоналу з документами у відокремленій від нотаріуса кімнаті [2]. Крім того, до початку нотаріальної діяльності  приватним  нотаріусом проводиться перевірка відповідності робочого місця (контори) приватного  нотаріуса встановленим Законом № 3425-XII умовам, за результатами якої складається акт про сертифікацію робочого місця (контори) приватного нотаріуса [2]. В Законопроекті № 9140 взагалі відсутні вимоги щодо оформлення й сертифікації  робочого місця уповноваженої особи міністерства юстиції. Крім того, наскільки вільним під час вчинення нотаріальних дій буде доступ до відомостей державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції України? Адже, наприклад, у селах, селищах доступ до мережі Інтернет може бути обмеженим та технічно неможливим; 

по-третє, виникає питання щодо захисту робочого місця уповноваженої  особи міністерства юстиції, адже до приватного нотаріуса висуваються досить високі вимоги щодо захисту його робочого місця (контори) та зберігання печаток, штампів, бланків нотаріальних документів та нотаріального архіву (пп. 7.3., 7.4 Наказу Міністерства юстиції України від 23.03.2011 р. № 888/5) (далі – Наказ). Так, п. 7.3. Наказу передбачено такий вид захисту, як встановлення охоронної сигналізації у приміщенні робочого місця (контори) нотаріуса, двері у приміщенні повинні бути металеві або захищені металевим ролетом, вікна повинні бути обладнані металевими ґратами або захисними ролетами незалежно від поверху, на якому розташоване приміщення. Відповідно до п.7.4. Наказу, архів приватного  нотаріуса та документи нотаріального діловодства мають зберігатися у металевій(их) шафі(ах) у робочому кабінеті приватного нотаріуса (в окремій кімнаті) або у відповідно обладнаній для цього кімнаті. У кожного приватного нотаріуса повинен бути окремий вогнестійкий сейф для зберігання печаток, штампів та спеціальних бланків нотаріальних документів [4]. Вимоги щодо захисту робочого місця уповноваженої  особи міністерства юстиції законодавцем також не визначені, а тому унеможливлюють здійснення його діяльності відповідно до принципів неухильного забезпечення дотримання нотаріальної таємниці при вчиненні нотаріальних дій, суворої  схоронності  нотаріальних  документів, печатки та штампів, спеціальних бланків нотаріальних документів та архіву;

в-четверте, шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або недбалості приватного нотаріуса, відшкодовується  в  повному розмірі (ст. 27 Закону № 3425-XII). Шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних або недбалих дій державного нотаріуса, відшкодовується в порядку, передбаченому законодавством України (ст. 21 Закону № 3425-XII). Оскільки державний нотаріус призначається на посаду в державну нотаріальну контору або державний нотаріальний архів, які є юридичними особами відповідно до ст. 17, ст. 23 Закону № 3425-XII, то таке відшкодування відбувається в порядку ст. 1172 ЦК України, де зазначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків [3]. Проектом Закону № 9140 законодавець повинен був передбачити порядок відшкодування шкоди у разі незаконних дій або недбалості уповноваженої особи органу юстиції.

Необхідно зауважити, що Нотаріальна палата України, яка є компетентним та спеціалізованим органом,  відповідно до своїх повноважень провела експрес-експертизу Проекту Закону № 9140, відповідно до якої, запропоновані законодавцем вдосконалення нотаріальної діяльності: руйнують основи децентралізації в Україні; призведуть до значних корупційних ризиків та зловживань; відкривають великі можливості для рейдерських захоплень; ставлять під сумнів безспірність вчинення нотаріальних дій та їх якість [5]. Також члени Нотаріальної палати України, висловили свою слушну думку щодо запропонованих змін та дійшли висновку, що в цілому вони суперечать принципам діяльності Міжнародного союзу нотаріату, до якого Україна входить із 2013 року [5].

Експрес-аналіз Нотаріальної палати України, на думку автора, є виваженим та обґрунтованим, однак необхідно вказати на додаткову не менш вагому причину недоцільності створення інституту уповноважених осіб органу юстиції – це значне бюджетне навантаження, адже наразі більш нагальною є потреба у забезпеченні та відновленні належного функціонування державного нотаріату в країні для надання послуг, зокрема, соціально незахищеним верствам населення.

За даними Єдиного реєстру нотаріусів, всього по Україні на 2018 р. нараховується 5599 приватних нотаріусів [7], а це свідчить про те, що професія нотаріуса є престижною та відповідальною, адже нотаріус: уповноважена державою особа; є гарантом збереження нотаріальної таємниці; до нотаріуса пред’являються досить високі вимоги кваліфікації та допуску до професії тощо. 

Етапами розвитку й вдосконалення нотаріальної діяльності, на думку автора, мають бути, зокрема:

1. Розрахунок необхідної кількості нотаріусів на відповідну чисельність населення.

2. Аналіз та вибірка тих сіл, селищ, селищ міського типу, міст районного значення, в яких немає нотаріусів або нотаріусів недостатньо.

3. Заохочування приватних нотаріусів для здійснення нотаріальної діяльності саме в тих селах, селищах, селищах міського типу, містах районного значення, в яких немає нотаріусів або нотаріусів недостатньо шляхом пільгового оподаткування їх діяльності, надання додаткових привілеїв від держави, наприклад, зарубіжний обмін нотаріусами, стажування в інших країнах, відвідування міжнародних конференцій тощо.

4. Відновлення, вдосконалення, створення сучасних умов для належного функціонування державного нотаріату.

Цікавою є практика Естонії, так на 1,3 млн. населення працює лише 90 нотаріусів, адже в країні встановлені квоти на інститут нотаріату. У віддалених регіонах, або ж якщо нотаріус помер і до призначення нового, працюють кандидати на посаду нотаріуса – тобто ті, хто склав іспит і чекає на звільнення місця по квоті. Окрім того, існує поняття заступника нотаріуса. Для цієї посади також складається іспит. Заступник може заміщати нотаріуса під час його відпустки або їхати працювати туди, де нотаріус тимчасово відсутній [8]. Деякі практичні аспекти нотаріальної діяльності в Естонії також можуть бути корисними й необхідними для нотаріату в Україні та заслуговують на увагу та подальше дослідження. 

Література:

1. Конституція України від 28.06.1996 р. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр

2. Про нотаріат: Закон України від 02.09.1993 р. № 3425-XII. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12

3. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № № 435-IV. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15

4. Про затвердження Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за організацією нотаріальної діяльності: Наказ Міністерства юстиції України від 23.03.2011 р. № 888/5. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0406-11 

5. Нотаріальна палата України Експрес-експертиза законопроекту № 9140 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для захисту економічних та спадкових прав громадян в сільській місцевості». URL: http://npu.org.ua/news/ekspres-ekspertiza-9140/

6. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для захисту економічних та спадкових прав громадян в сільській місцевості: Проект Закону від 01.10.2018 р. № 9140 http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=64707

7. Єдиний реєстр нотаріусів. URL: http://ern.minjust.gov.ua/pages/default.aspx

8. Українські нотаріуси дізнались як працюють естонські колеги. URL: https://zib.com.ua/ua/135257-ukrainski_notariusi_diznalis_yak_pracyuyut_estonski_kolegi.html



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота