ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ЯК ДЖЕРЕЛО ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ СЛІДЧОГО - Научное сообщество

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ ЯК ДЖЕРЕЛО ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ СЛІДЧОГО

06.08.2019 14:05

[Секция 4. Уголовное право. Уголовное процессуальное право. Криминалистика. Криминология. Уголовно-исполнительное право. Судоустройство. Правоохранительные органы, прокуратура и адвокатура]

Автор: Пекар Ростислав Нар’янович, здобувач кафедри публічно-правових дисциплін Приватний вищий навчальний заклад «Університет сучасних знань»


Використання засобів масової інформації (далі – ЗМІ) в якості джерела інформації, що цікавить органи досудового розслідування, вимагає від слідчого організації його діяльності щодо ознайомлення з матеріалами Інтернет-публікацій, преси, телевізійних та радіопередач, з яких можна отримати відомості, що стосуються розслідуваного злочину. В інформаційному потоці, що виходить від ЗМІ, знаходить відображення різноманітна інформація з соціального середовища. За своїм змістом вона може бути економічною, правовою, організаційною, політичною, науковою тощо.

В разі використання матеріалів ЗМІ як джерела інформації, діяльність органу досудового розслідування можна звести до таких аспектів: 1) вибір слідчим виду ЗМІ, який на його думку може містити потрібну слідчому інформацію; 2) організація аналітичної роботи з отриманими відомостями; 3) використання отриманих даних в доказуванні та обранні тактичних прийомів розслідування злочину.

Організація роботи органів досудового розслідування з матеріалами, що отримані від ЗМІ, включає декілька етапів, зокрема, збирання, оцінку, систематизацію інформації та її аналіз.

Збирання потрібних відомостей є складним процесом, тому що займає велику кількість часу, потрібного на ознайомлення з матеріалами ЗМІ і виокремлення потенційно корисної інформації, що може бути використаною у подальшій роботі слідчого. Обираючи друковані чи іншим чином оприлюднені матеріали ЗМІ для використання в роботі, слідчий повинен насамперед враховувати їх пряме або побічне відношення до конкретного злочину, який він розслідує.

Організаційне завдання слідчого полягає у тому, щоб він знав постійний час і місце публікації в ЗМІ відомостей, які можуть містити значущу для нього інформацію. У ситуаціях, коли потрібне отримання більш повної інформації, треба підтримувати контакти з працівниками засобу масової інформації, авторами матеріалів для уточнення відомостей і встановлення джерел їх отримання. Такі джерела поінформованості журналіста можуть стати для слідчого свідками, яких треба допитати. Найбільший ефект у цьому випадку може дати наявність постійних контактів слідчого із журналістами. Це сприяє отриманню потрібної інформації, незалежно від того, чи оприлюднені у ЗМІ відомості, що стосуються певного провадження.

У цьому плані показовим є вивчення відкритих джерел інформації поліцією зарубіжних країн. Особлива роль у цьому відведена використанню поліцією Інтернет-публікацій, газет та журналів. Спеціально призначені співробітники постійно знайомляться з матеріалами преси і складають досьє за визначеною тематикою. В окремих випадках на працівників поліції покладається обов’язок складати письмові огляди періодичної преси, газет та журналів, що містять найбільше змістовні з точки зору поліції відомості, які накопичуються у вигляді щорічних підписок.

В організаційному аспекті під час ознайомлення слідчого з матеріалами ЗМІ, або підготовки ним матеріалів для оприлюднення, варто враховувати особливості правил публікації таких матеріалів. У засобах масової інформації факти і повідомлення «подають» аудиторії в порядку зменшення їх важливості. Найбільш значну увагу приділяють вступній частині матеріалу. Заголовки новин в Інтернет-публікаціях, газет, початкові фрази передач спрямовані, насамперед, на привернення уваги читачів і глядачів, тому будь-який інформаційний матеріал будується за принципом «перекинутої піраміди» і відповідно до цього усі факти в публікації подають в порядку зменшення їх важливості та інтересу [1. с. 115-116].

У публікаціях і під час передач широко використовують вплив загальних символів на аудиторію. Такого впливу досягають різноманітними прийомами, до яких відносять використання ключових слів, привертання уваги інтенсивністю повторів окремих фраз, ототожненням символів, посиланнями на думки популярних осіб тощо.

Початкова інформаційно-пошукова робота слідчого з матеріалами ЗМІ може полягати у визначенні ним змісту та напряму повідомлення, відшуканні джерела поінформованості, визначенні факту належності певного журналіста та його контактів до комерційних видавництв або кримінальних структур, встановлення фінансової залежності видавництва, оцінки слідчим ступеню активності журналіста в органах влади та управління.

В наступному організацію роботи з матеріалами ЗМІ багато в чому можна полегшити, якщо в основу їх аналізу буде покладено метод індикаторних оцінок. Стосовно оцінки матеріалів преси цей метод може полягати у виокремленні слідчим заголовків, ключових слів, що прямо або побічно стосуються різних проявів злочинності і в разі відповідної обробки можуть стати індикаторами пошукової мети слідчого. В разі використання можливостей Інтернету корисним може бути здійснення пошуку потрібного матеріалу за ключовим словом, до того ж окремо за інформаційною базою України та за іншими інформаційними базами.

Отримання слідчим із ЗМІ прямої інформації, що вказує на конкретний злочин, є завданням трудомістким, тому що ця робота більшою мірою пов’язана з аналізом фактів побічного характеру. У зв’язку з цим, організація слідчим збирання і первинної обробки відомостей, що містяться в ЗМІ, є частиною інформаційної розвідки, пов’язаної із встановленням взаємозв’язку між окремими фактами, опублікованими у відкритих джерелах. Сутністю цієї діяльності є те, що факт як такий містить мало смислу, якщо його не розглядати у поєднанні з іншими або не вказувати на його значення; певна кількість фактів сама по собі може не мати майже ніякого значення, але поєднавши їх разом, можна отримати зрозумілу картину [3, с. 59].

Відомостям, що містяться у матеріалах ЗМІ, не завжди властиве реальне відображення конкретних подій, фактів, а інколи має місце їх однобічне висвітлення. У зв’язку з цим виникає потреба оцінки їх загальної вірогідності, що дає змогу виявити навмисне викривлення інформації суб’єктом протидії, зрозуміти спонукальні мотиви і причини, що сприяли її викривленню, виявити випадки сумлінної омани, виключити випадки підтасовування фактів в інтересах конкуруючих структур тощо. Оцінка загальної вірогідності отриманої інформації і забезпечення її об’єктивності можливі шляхом отримання додаткових відомостей щодо тих самих фактів і явищ, у результаті використання інших джерел інформації, зокрема, й інших засобів масової інформації. Слідчий може також здійснювати оцінку отриманої інформації шляхом перевірки наявності інформаційного зв’язку між наявними у нього відомостями, що містяться в матеріалах інформацією, отриманою оперативно-розшуковим шляхом.

Виявлення «куплених» засобів інформації і журналістів повинне здійснюватися на підставі детального аналізу спрямованості їх публікацій, шляхом запрошення на пресу-конференції, де повідомляється точна і конкретна інформація в сфері їх «інтересів», шляхом направлення їм конкретних інформаційних матеріалів тощо. За незмінності спрямованості їх публікацій можна і треба публікувати дані про таке ігнорування і викривлення журналістами отриманих даних і навіть практикувати відмову в акредитації таким виданням та журналістам з прямою вказівкою на причини відмови.

Підвищену зацікавленість з боку слідчого повинні викликати публікації та автори опублікованих матеріалів, в яких розголошується слідча, оперативно-розшукова або комерційна таємниця, використовується навмисно чи з інших причин викривлена інформація, відстоюються позиції певних осіб, комерційних структур, посадовців, вживаються терміни, що свідчать про намір не інформувати населення, а нав’язати певну точку зору з приводу події злочину. Наприклад, певну інформацію щодо злочинів в економічній сфері слідчий може черпати з відкритих джерел ЗМІ, в яких висвітлюються економічні показники діяльності підприємств, повідомляються результати перевірок, викриті кореспондентами факти зловживань посадових осіб тощо. Така інформація може розкривати фактичні дані, що характеризують економічний стан і господарську діяльність об’єктів, пов’язаних із вчиненим злочином [2, с. 23].

В матеріалах ЗМІ можуть міститися дані щодо техніко-економічних показників, статистичних зведень, розкриватися зміст бухгалтерських та інших документів. Вивчення різноманітних супутніх економічних показників, що оприлюднені у ЗМІ, може дати слідчому не менше цінної інформації, ніж результати спеціальних оперативно-розшукових заходів [4, с. 97-98].

Окреме значення має ознайомлення слідчого з рекламними розділами деяких ЗМІ. Масові рекламні кампанії та телемаркетинг різних товарів і послуг, що отримали розповсюдження у ЗМІ, крім виконання прямих завдань з надання сприяння бізнесу, сьогодні використовуються ще й із злочинною метою. Такі публікації в ЗМІ можуть супроводжувати шахрайські оборудки з цінними паперами та грошовими внесками громадян. Прикладом є широка рекламна підтримка протягом 2005 року в багатьох ЗМІ «славнозвісної» Київської будівельної «піраміди» компанії «Еліта-Центр». У розповсюджуваній через ЗМІ інформації щодо діяльності різних фінансово-кредитних установ подають матеріал, який створює позитивний імідж компанії, водночас, замовчується дійсний фінансовий стан, приховуються негативні боки такої діяльності.

Вивчаючи такі матеріали ЗМІ, і зіставляючи їх з матеріалами бухгалтерського обліку, слідчий може виявити економічну необґрунтованість окремих показників, криміногенну спрямованість діяльності господарської структури, встановити осіб, причетних до публікації в ЗМІ матеріалів неправдивого змісту тощо.

Отже, засоби масової інформації можуть бути для слідчого джерелом інформації, що цікавить його в зв’язку з розслідуванням злочину, але вони не повинні відкидати на другий план інші, традиційні джерела інформації. Водночас, вони можуть стати засобом реалізації його тактичних задумів і тому ЗМІ варто надавати відповідного значення у виконанні слідчим окремих тактико-криміналістичних завдань.

Література:

1. Власов Ю. М. Пропаганда за фасадом новостей. Москва: изд-во Московского университета, 1976. 144 с.

2. Голубятников С. П., Дубровин В. А. Организация оперативно-экономического анализа аппаратами БХСС. Горький: изд-во ГВШ МВД СССР. 1979. 86 c.

3. Гриб В. Г., Макиенко А. В. Использование аналитических методов в информационной разведке спецподразделений. Проблемы борьбы с организованной преступностью и коррупцией. Москва, 1996. С. 55-60.

4. Крылов А. А. Криминологический мониторинг предпринимательства. Международный семинар «За честный бизнес»: тезисы и материалы выступлений. Москва, 1994. С. 95-99.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота