ВПЛИВ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА МІЖНАРОДНУ ТРУДОВУ МІГРАЦІЮ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ВПЛИВ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА МІЖНАРОДНУ ТРУДОВУ МІГРАЦІЮ

24.09.2019 14:46

[Секция 10. Мировая экономика и международные экономические отношения]

Автор: Бондаревська Ксенія Валентинівна, кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри економіки та управління національним господарством Дніпровського національного університету ім. О. Гончара; Бугрім Дар'я Сергіївна, студентка 4-го курсу факультету економіки Дніпровського національного університету ім. О. Гончара


У зв’язку з глобалізацією, що охопила майже всі країни світу, дуже поширеними стають інтеграційні процеси – процеси об’єднання країн в угрупування з метою створення нових масштабних осередків торгівлі та зон вільного пересування капіталу та робочої сили. Сучасні інтеграційні процеси досягли високого рівня – так, наприклад, Європейський Союз, створений у 1992 році після підписання Маахстриського договору, знаходиться на останньому ступені інтеграції та являє собою економічний союз [3]. Бела Баласса у своїх роботах стверджував, що створення парламенту в інтеграційному об`єднанні є кроком до перетворення Європейського Союзу у політичний союз [4]. 

ЄС, як економічний союз двадцяти восьми країн, передбачає повне сприяння дії зони вільної торгівлі, яка, в свою чергу, означає вільне пересування капіталу, товарів та робочої сили. Сприяння зоні вільної торгівлі призводить до того, що процеси обміну факторами виробництва посилюються та майже знищують бар’єри між країнами інтеграційного об’єднання. 

Наприклад, розвинені країни Європейського Союзу стають полюсом тяжіння для робочої сили з менш розвинених європейських країн. Окрім цього, майже усі європейські країни приваблюють мігрантів з усього світу – так у 2015 році сталася гуманітарна катастрофа – Європейська міграційна криза – наплив мігрантів з кран Близького Сходу та Африки (показники цього явища досягли рекордного максимуму – за чотири місяці до країн Європи мігрували більше чотирьохсот тисяч осіб) [3]. 

Інтеграційні процеси прискорюють економічний розвиток країн угрупування, що призводить до набуття цими країнами прихильності чисельної маси робочої сили. Так, наприклад, після підписання у 2014 році Угоди про Асоціацію та надання нашим громадянам безвізового режиму, чисельність мігрантів до країн Європейського Союзу збільшилась на 57%. У 2018 році число мігрантів до країн Європи досягло 600 тисяч осіб, що у три рази більше ніж показник 2017 року [1].

Також треба зазначити, що велика кількість мігрантів у Європі переслідують не тільки трудові цілі – інтеграційні процеси з новими країнами відкривають двері до вищих навчальних закладі найбільш розвинених країн Європейського Союзу. 

Ще одним інтеграційним об’єднанням, що мало помітний вплив на міжнародні міграційні процеси є НАФТА – Північноамериканська угода про вільну торгівлю між Канадою, США та Мексикою. Америка та Канада є країнами Великої Сімки, найбільш розвиненими та провідними країнами світу, в той час як Мексика вважається країною, що розвивається, а отже має значно нижчий рівень економічного розвитку, ніж її сусіди. Інтеграційні процеси між країнами Північноамериканської угоди призвели до посилення міграційних процесів між Мексикою та Канадою, а також Мексикою та США. Чисельність мексиканських мігрантів до Сполучених Штатів кожного року перевищувало мільйон осіб, що спричинило наплив робочої сили в США, через що президент Дональд Трамп вирішив призупинити дію Північноамериканської угоди, підписавши договір про зону вільної торгівлі з Канадою, не залучивши Мексику навіть до етапу переговорів. 

Проводячи політику протекціонізму від мексиканських мігрантів, уряд США скоротив їх кількість майже на 40%. У липні 2019 року чисельність мігрантів впала до 87 тисяч осіб, у той час, коли у травні цей показник сягав 144 тисяч [2]. 

Отже, розвиток інтеграційних процесів є прямим поштовхом до посилення міжнародних міграційних процесів, тому що створення угрупувань країн, між якими стираються кордони для вільного пересування капіталу, робочої сили та факторів виробництва, призводить до поглиблення процесів переселення мігрантів. З менш розвинених країн, в яких існує невелика кількість робочих місць, а рівень заробітних плат – доволі низький, люди переїжджають до найбільш розвинених країн інтеграційного об’єднання, де є попит на дешеву робочу силу, яку являють собою мігранти [5]. 

Таке переселення робочої сили створює наплив мігрантів, який призводить до падіння попиту на національну робочу силу, та викликає залежність від запозиченої – міграційної – частини населення. 

Література:

1. База данних Евростату. [Электронный ресурс] — Режим доступу. — URL: http://epp.eurostat.ec.europa.eu/portal/page/portal/eurostat/home/

2. The World Factbook [Электронный ресурс] — Режим доступу. — URL: https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/

3. Європейський Союз у XXI столітті: функціонування та розвиток: монографія / В. С. Загорський, О. Я. Красівський, О. С. Киричук, П. В. Когут, О. П. Котовська; ред.: В. С. Загорський, О. Я. Красівський; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. — Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2016. — 631 c. — Бібліогр.: с. 600—631.

4. «Теория экономической интеграции» Б.Баласса (The Theory of Economic Integration, 1961);

5. Міжнародна міґрація: теорія та практика: моногр. / О. А. Ровенчак, В. В. Володько. — Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2015. — 412 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота