ФІСКАЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПДВ В СИСТЕМІ НЕПРЯМОГО ОПОДАТКУВАННЯ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ФІСКАЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПДВ В СИСТЕМІ НЕПРЯМОГО ОПОДАТКУВАННЯ

12.11.2019 18:44

[Секция 7. Налоговая система. Бюджетная система]

Автор: Іванова Світлана Миколаївна, викладач, спеціаліст 1 категорії, Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України "Ірпінський економічний коледж"; Барабаш Вікторія Ігорівна, Відокремлений підрозділ Національного університету біоресурсів і природокористування України "Ірпінський економічний коледж"


На сучасному етапі розвитку економіки формування централізованих фінансових ресурсів у вигляді доходів створюється, в основному, завдяки податковим надходженням. Основним джерелом наповнення Зведеного бюджету України є саме непрямі податки. Вони встановлюються до цін товарів та послуг і сплачуються за рахунок цінової надбавки. Їх розмір для окремого платника прямо не залежить від величини його доходів. Держава використовує непрямі податки як регулятор цін, впливаючи на платоспроможний попит населення та на рівень споживання в суспільстві.

Такі непрямі податки, як податок на додану вартість, акцизний податок та мито є ефективним інструментом впливу на суспільне виробництво. Актуальність обраної теми дослідження визначається також тим, що на сьогоднішній день непряме оподаткування є важливим засобом впливу як на  економіку в цілому, так і на обсяги споживання населення. 

Оподаткування доданої вартості – одна з найважливіших форм непрямого оподаткування. У країнах – членах ЄС ПДВ є важливим джерелом прибуткової бази бюджету ЄC. Ставки ПДВ в окремих країнах ЄС різняться, але у більшості країн вони диференційовані, а основна ставка не перевищує 18%. У Франції, зокрема, діє чотири ставки ПДВ: основна – 18,6%, підвищена – 22%, яка застосовується до оборотів з реалізації автомобілів, алкогольних і тютюнових виробів, хутра та інших предметів розкоші. Зменшені ставки застосовуються в розмірі 7% та 5,5%. Перша ставка – для оподаткування товарів культурного вжитку, друга – для товарів першої необхідності. У Великобританії діє основна ставка 17,5%. Від оподаткування звільнені продовольчі товари і транспортні послуги. У Німеччині застосовується ставка податку 15%, для продовольчих товарів і книжково-журнальної продукції – ставка 7%. Диференційовані ставки застосовуються і в Італії, Іспанії, Греції.

Аналізуючи структуру податкових надходжень до Державного бюджету України за 2017-2018 рр., слід відмітити, що непрямі податки демонструють вищу фіскальну ефективність порівняно з прямими. Так, у структурі доходів Державного бюджету України у 2018 році ПДВ із ввезених на територію України товарів становить 295,4 млрд грн або 31,8 % від загального обсягу надходжень, ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (без бюджетного відшкодування) – 210,8 млрд грн або 22,7 %, акцизний податок із вироблених в Україні та ввезених в Україну товарів – 118,9 млрд грн або 12,8 %, податок на прибуток підприємств – 96,9 млрд грн або 10,4 %, податок та збір на доходи фізичних осіб – 91,8 млрд грн або 9,9 % (рис.1).




Друге місце у непрямих податках з точки зору фіскальної ефективності займає акцизний податок. Даний податок забезпечує постійні та стабільні надходження до Державного бюджету України. Аналізуючи стан податкової системи України на 31.12.2018р., слід зазначити, що вагома частка податкових надходжень до зведеного бюджету України зібраного акцизного податку з вітчизняних товарів склала 65,3 млрд. грн., що  на 1,6 млрд. грн більше ніж у минулому році (рис.2):




Найбільше збільшення надходжень акцизного податку в розрізі видів у 2018 році порівняно з 2017 роком відбулося по тютюновим виробам – 3,6 млрд.грн. Така тенденція пояснюється збільшенням ставок акцизного податку на 29,7%, при цьому обсяги реалізації тютюнових виробів скоротилися  на 15%.

Необхідно зазначити, що в Україні впродовж 2017–2018 рр. виробники підакцизної продукції посідають найвищі позиції у щорічному списку ТОП-100 великих платників податків, зокрема [3]:  виробники тютюнової продукції: ПрАТ «Філіп Морріс Україна» сплачено14,7 млрд. грн. податків у 2018 р. та  13,5 млрд. грн у 2017 року; ПрАТ «Тютюнова Компанія «В. А. Т.-Прилуки» (16,05 та 14,05); ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна» (9,6 та 9,3); ПрАТ «Імперіал Тобакко Продакшн Україна» (7,4 та 7,5); ПрАТ «Джей Ті Інтернешнл Компані Україна» (по 0,6); ПІІ «Імперіал Тобако Юкрейн» (0,9 та 0,5 млрд грн); виробники алкогольної продукції: ПАТ «Карлсберг Україна» (по 2,9 млрд грн у 2017–2018 рр.); ПАТ «Сан Інбев Україна» (по 1,5); ПАТ «Оболонь» (по 1,2); ТОВ «Національна горілчана компанія» (по 2,03); Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» ( по 1,03); ТОВ «Напої плюс (0,6 млрд грн у 2018 р.); ТОВ «Атлантіс» (0,5 млрд грн у 2018 р.) [3]

Важливу роль  в контексті фіскального ресурсу посідає ввізне та вивизне мито. Митних платежів за 2018 рік до загального фонду держбюджету перераховано у сумі 338,8 млрд гривень. Це майже на 11,5%, або на 35 млрд гривень перевищує показник 12 місяців 2017 року.

Проте, митне оподаткування в Україні потребує розвитку митного контролю, тобто реорганізації системи митних органів та вирішення проблем правового регулювання митного контролю, оскільки продовжують діяти застарілі нормативні акти, між чинними правовими актами наявні істотні суперечності, що порушує системність митного та податкового законодавства, чимало нормативних актів виявляються неефективними. У цих умовах необхідно використати особливості міжнародно-правових стандартів, що дасть змогу застосувати досвід країн ЄС з урахуванням національних традицій, менталітету, наукових здобутків українських учених-юристів у процесі справляння мита та інших митних платежів під час перетинання митного кордону.

Одними з головних напрямів підвищення ефективності механізму справляння ПДВ є: подальше вдосконалення податкового законодавства та остаточна його адаптація до вимог ЄС; ліквідація неефективних пільг; запровадження диференційованих ставок; забезпечення своєчасного відшкодування; вдосконалення процесів адміністрування ПДВ. 

Впровадження всіх зазначених заходів у сфері непрямого оподаткування дасть змогу стимулювати економічний розвиток країни та сприяти створенню умов для залучення інвестицій, розвитку бізнесу, зниженню податкового тягаря, отриманню сталих доходів до ЗБУ тощо.

Література:

1. Публічний звіт голови казначейства про підсумки діяльності Державної казначейської служби України за 2018 рік.[Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.treasury.gov.ua

2. Річний звіт Державної фіскальної служби України за 2018 рік: [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://sfs.gov.ua/data/files/240396.pdf

3. Рейтинг ТОП-100 найбільших платників податків за 2018 рік: [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://officevp.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/365564.html



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота