ПРО ПРОБЛЕМИ РЕГУЛЮВАННЯ СУРОГАТНОГО МАТЕРИНСТВА В УКРАЇНІ - Научное сообщество

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ПРО ПРОБЛЕМИ РЕГУЛЮВАННЯ СУРОГАТНОГО МАТЕРИНСТВА В УКРАЇНІ

14.12.2020 16:46

[Секция 3. Гражданское и семейное право. Гражданское процессуальное право. Коммерческое право. Жилищное право. Обязательственное право. Международное частное право. Трудовое право и право социального обеспечения]

Автор: Королюк Анастасія Олегівна, студентка 2 курсу юридичного факультету Національного університету біоресурсів та природокористування України


У зв’язку з розвитком наукових технологій для вирішення проблеми безпліддя з’явилася можливість застосовувати допоміжні репродуктивні технології (далі – ДРТ). Одним із різновидів яких є сурогатне материнство, коли жінка приводить дев’ять місяців свого життя для того, щоб подарувати щастя материнства іншій родині. Останнім часом тема сурогатного материнства стала дуже актуальною серед постійних обговорень. Через певні етичні, моральні й релігійні переконання суспільство висловлює різні думки як на захист даного способу створення сім’ї, так і за його категоричну заборону. 

Правове регулювання сурогатного материнства є одним із законодавчо не забезпечених й найскладніших питань у галузі сімейного права України. Актуальність даного питання обумовлена відсутністю достатнього нормативного регулювання здійснення процедури сурогатного материнства в Україні, та необхідністю вирішити проблеми, що виникають на практиці. У ч. 7 ст. 281 Цивільного кодексу України закріплено право на проведення ДРТ, де зазначено: «Повнолітні жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством» [2].

Серед нормативно-правових актів, якими регулюється ДРТ в Україні, є також Сімейний кодекс України, а саме ст. 123, де регламентовано визначення походження дитини, народженої в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій [1].

Відповідно до Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні [2 п.1.2] (далі - Порядок) , дано визначення поняття ДРТ, а також передбачені необхідні умови для здійснення сурогатного материнства, алгоритм дій, протипоказання для проведення ДРТ є методом сурогатного материнства та обсяг обстеження пацієнтів. У Наказі зазначено, що сурогатною матір'ю може бути повнолітня дієздатна жінка за умови наявності власної здорової дитини, добровільної письмово оформленої заяви сурогатної матері, а також за відсутності медичних протипоказань. Варто зазначити і той факт, що передбачено згоду чоловіка сурогатної матері на її участь у програмі сурогатного материнства (крім одиноких жінок) [3].

В пункті 6.10 Порядку є перелік документів, які необхідні для проведення сурогатного материнства, а саме: нотаріально засвідчена копія письмового спільного договору між сурогатною матір'ю та жінкою (чоловіком) або подружжям. Тому актуальним питанням залишається зміст такого договору та його юридична природа. 

Для дослідження даної теми, я вирішила проаналізувати практику суду. Один з договорів про виношування вагітності, які є досить стандартними, аналізував Касаційний цивільний суд в складі Верховного Суду при розгляді позову до сурогатної матері про відшкодування шкоди, заподіяної його невиконанням. 

Постановою від 23 жовтня 2019 року по справі № 150/628/16-ц в позові відмовлено, оскільки за договором обов'язок сурогатної матері повернути витрачені на неї кошти і витрати на програму «Сурогатне материнство» виникає тільки після настання вагітності [6].

Хочу звернути увагу, при дослідженні даної теми, також не те, що проблема з торгівлею дітьми дійсно існує. Для прикладу вирішила використати Ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 23 липня 2019 року по справі № 640/8447/19. Слідчі просили суд про доступ до документів відділу реєстрації актів цивільного стану. Під час досудового розслідування було виявлено, що група людей з Київської, Запорізької та Харківської областей причетні до незаконного укладення угод про народження дітей для іноземних громадян шляхом безпідставного застосування допоміжних репродуктивних технологій, а саме сурогатного материнства, з подальшим незаконним вивезенням дітей з України [7].

В даній ситуації Злочин полягає в тому, що застосування сурогатного материнства правомірно тільки за медичними показаннями, а угода щодо людини є незаконною. 

Може виникнути, ситуація, коли названі батьки помирають до народження дитини суррогатною матір’ю. Якщо сурогатна матір не захоче залишити дитину собі, то у даному випадку дитина буде визнана такою, що залишилися без піклування і буде взята на облік органами опіки і піклування. Хоча, як вважають деякі науковці, більш сприятливим для дитини в цьому випадку було б визнання її дитиною померлих названих батьків, що дало б можливість виникнення у неї спадкових прав [4].

Таким чином, сурогатне материнство в Україні дозволене на законодавчому рівні, на відміну від зарубіжних країн, таких як Італія, Франція, Німеччина, де воно заборонено.  Нормами чинного законодавства не визначено поняття сурогатного материнства, тому під сурогатним материнством слід розуміти процес виношування дитини жінкою на підставі відповідного договору. Буде доречно врегулювати відносини між потенційними батьками та сурогатною матір’ю шляхом прийняття відповідного законодавчого акту. Крім того, передбачити випадки відмови сурогатної матері віддавати дитину її справжнім батькам, а також правові наслідки народження дитини сурогатною матір’ю з вродженими вадами і відмови від неї потенційними батьками.

Список використаних джерел:

1. Сімейний кодекс України : Закон України від 10.01.2002 № 2947-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text (Редакція від 03.07.2020).

2. Цивільний кодекс України. Закон України від 16.02.2003. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 (Редакція від 16.10.2020)

3. Про затвердження Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні : наказ Міністерства охорони здоров’я України від 09 вересня 2013 р. № 787. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1697-13#Text  (Редакція від 11.04.2014).

4. Воронцова С. Н.: О наследственных правах суррогатных детей Воронцова С.Н.URL: http://www.advocate-realty.ru/press/unitpress/?id=396050#Text 

5. Головащук А. П. Правове регулювання допоміжних репродуктивних технологій: Часопис Київського університету права. вип.2. 2013. С.189-191.

6. Постанова Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від 23 10.2019р. по справі № 150/628/16-ц. URL:https://reyestr.court.gov.ua/Review/85390164

7. Ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 23 липня 2019 року по справі № 640/8447/19. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/83192718 


________________

Науковий керівник Горіславська Інна Вікторівна, кандидат юридичних наук, Національний університет біоресурсів і природокористування України

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота