ОСОБЛИВОСТІ ПОНОВЛЕННЯ СТРОКІВ В ГОСПОДАРСЬКОМУ СУДОЧИНСТВІ В УМОВАХ COVID-19 - Научное сообщество

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ОСОБЛИВОСТІ ПОНОВЛЕННЯ СТРОКІВ В ГОСПОДАРСЬКОМУ СУДОЧИНСТВІ В УМОВАХ COVID-19

22.12.2020 14:27

[Секция 7. Хозяйственное право. Хозяйственное процессуальное право. Финансовое право. Банковское право]

Автор: Пахольченко Дар'я Олександрівна, здобувачка Навчально-наукового інституту права імені князя Володимира Великого Міжрегіональної Академії управління персоналом


Дотримання процесуальних строків є найважливішою гарантію права особи на справедливий суд, адже за відсутності суворого додержання цих строків усіма учасниками процесу зникає можливість вчасного захисту порушеного права та законного інтересу. Кожна процесуальна дія має бути вчинена у встановлений законодавством строк, проте в процесі розгляду господарського спору судом можуть виникати обставини, які можуть суттєво вплинути на своєчасність вчинення певних юридично-значимих дії. Саме тому із метою забезпечити кожному учаснику господарського процесу права на повний та всебічний розгляд звернення, господарський процес передбачає інститут поновлення строків. 

Варто відмітити, що чинний Господарський процесуальний кодекс України розмежовує поновлення та продовження строків у господарському судочинстві: строки, встановлені законом - поновлюються, а строки, призначені судом - продовжються. 

Найбільш загальним та доступним визначенням поняття поновлення строків у господарському процесі, на нашу думку, є визначення, надане В. В. Комаровим, який визначає продовження процесуальних строків як «надання судом нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була з поважних причин учинена в первісно наданий строк» [1, с. 711].

Для визнання причини пропуску процесуального строку поважною та ухвалення рішення про його відновлення необхідні такі підстави: 1) об’єктивність, що унеможливлює своєчасне виконання процесуального припису; 2) безпосередня пов’язаність обставин з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій; 3) відсутність можливості зацікавленої особи впливати на обставини, що обґрунтовуються як непереборні. Окрім того, має бути враховано, що наявність поважних причин для відновлення процесуального строку не може бути підставою для постійного (тривалого) продовження обчислення строку.

Проте на практиці виникає ситуація, коли суди задовольняють заяви про поновлення строку без особливого вмотивування, оскільки ухвала про відмову в поновленні пропущеного строку перешкоджає подальшому розгляду справи та може бути оскаржена окремо від судового рішення. Тому при поновленні процесуальних строків, суд має пройти з'ясувати чи було здійснено активні дії зі захисту свого права в межах відповідного процесуального строку; чи мали місце дії (бездіяльність) суду щодо виконання приписів процесуального законодавства; чи наявний причиново-наслідковий зв’язок між діями зацікавленої особи, діями (бездіяльністю) суду з наслідком у вигляді пропуску процесуального строку [2].

Також слід звернути увагу на події та зміни, які відбуваються у зв'язку із поширенням COVID-19, які також певним чином вплинули на порядок функціонування процесуальних строків у господарських справах. 

Зокрема, прийнятий Верховною Радою України Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» передбачає, що з 2 квітня 2020 року процесуальні строки «автоматично» продовжуються на строк дії карантину. Так, зазначеним законом було внесено зміни до Розділу IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України, а саме: "під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину" [3]. Тобто на строк дії карантину відповідно до зазначеного акту продовжені строки: нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання (ст. 232 ГК України); встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, гарантійні строки, строки пред'явлення позовів, що випливають з поставки товарів неналежної якості (ст. 269 ГК України); строки позовної давності для позовів, що випливають з поставки товарів неналежної якості за договором підряду на капітальне будівництво (ст. 322 ГК України) та позовів про відшкодування замовнику збитків, спричинених недоліками проекту (ст. 324 ГК України) [4]. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, встановленого із метою запобігання поширення коронавірусної хвороби. Також варто акцентувати увагу на тому, що дія зазначеного закону не поширюється на ті ситуації, коли процесуальний строку був пропущений ще до початку оголошення карантину.

Це зумовило низку проблем та після закінчення карантинних обмежень призвело до збільшення кількості спорів щодо визначення моменту закінчення продовжених строків. Як слушно відзначив Є. Свідло, «вищезазначена стаття сформована в досить поспіхом, оскільки, наприклад, зазначаючи про продовження строків на апеляційне (ст. 256 ГПК України) та касаційне (ст. 288 ГПК України) оскарження чи подачу відзиву на касаційну скаргу (ст. 295 ГПК України), законотворці чомусь не передбачили продовження строків для подачі відзиву (ст. 165 ГПК України), відповіді на відзив (ст. 166 ГПК України), заперечень (ст. 167 ГПК України), відзиву на апеляційну скаргу (ст. 263 ГПК України)» [5]. Тобто була певна непослідовність та недоопрацьованість внесених змін, які могли б спричинити негативні наслідки для кожної із сторін господарського судочинства. 

Однак, 18 червня 2020 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» [6], який передбачив, що на період дії карантину, суд за заявою учасників справи на строк дії карантину може поновити чи продовжити строки, встановлені як законодавством України чи судом. Варто звернути увагу, що законодавець не «зупинив» процесуальні строки, а саме «продовжив», тож, виходячи з правил обчислення процесуальних строків, останнім днем відповідних строків, встановлених нормами процесуальних кодексів, слід вважати наступний робочий день після закінчення карантину.

Отже, внесення останніх змін до процесуального законодавства України є закономірною реакцією на події сьогодення. Перші кроки характеризувалися певною невиваженістю, проте останні нормативно-правові акти усунули прогалини в частині перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби з метою безперервного та ефективного захисту прав та інтересів усіх учасників господарського судочинства. Ключовою зміною, яка була внесена стало те, що якщо досі процесуальні строки під час карантину продовжувалися автоматично незалежно від волі сторін, то тепер строки поновлюються або продовжуються судом лише за заявою сторін і за наявності поважних підстав.

Література:

1. Комаров В. В., Тертишніков В. І., Баранкова В. В. Проблеми теорії та практики цивільного судочинства: монографія / за заг. ред. В. В. Комарова. X.: Харків юрид., 2008. 928 с.

2. Селіванов М.В. Поновлення процесуальних строків. URL: https://www.arbitis.com/Selivanov-M-V-Ponovlennya-procesual-nih-strokiv/

3. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19): Закон України від 30.03.2020 № 540-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/540-20#Text

4. Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text/

5. Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991 № 1798-XII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#top.

6. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19): Закон України від 18.06.2020 № 731-IX. URL:  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/731-20#Text

________________ 

Науковий керівник: Швець Катерина Павлівна, доктор наук з державного управління, кандидат юридичних наук, доцент, Навчально-науковий інститут права імені князя Володимира Великого Міжрегіональної Академії управління персоналом



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота