РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ В УКРАЇНІ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ В УКРАЇНІ

23.02.2021 23:14

[Секция 1. Теория и история государства и права. Философия права. История политических и правовых учений]

Автор: Романашенко Ірина Олександрівна, магістр І курсу, Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка; Романашенко Марина Олександрівна, студентка IV курсу, Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка


Словосполучення «правова держава» не можна визначити юридично точним, тому що державу не можна уявити без права. Право і держава виникають майже одночасно, розвиваються у тісному взаємозв’язку. Право – одна з ознак існування держави. Ідеї правової держави не поглинають усіх інших характеристик держави. Вони акцентують увагу на засадах (рівності, свободи, справедливості) здійснення соціальних відносин, у тому числі і державних [5; ст.112-113].

Розвиток правової соціальної державності виявляється через втілення в реальність таких головних принципів правової держави, як: переважання права і верховенство правового закону; обмеженості держави правами і свободами людини; поділу влади [3]. 

Зараз в історії нашої країни відбуваються події, які призвели до масштабних перебудов у всіх сферах суспільної життєдіяльності - політичної організації, економіці, соціальній структурі, громадській думці. Головними орієнтирами подальшого розвитку є обрані ідеали демократичної, соціально-правової держави з усіма властивими їм характеристиками і громадянського суспільства, заснованого на вільних ринкових відносинах, різноманітність та рівності всіх форм власності, свободи самовизначення та ініціативності громадян, соціальної солідарності.

Становлення і розвиток Української суверенної демократичної, правової держави і українського права мають здійснюватися на міцній основі, з узагальненням і використанням як власного, так і зарубіжного досвіду державотворення і плавоутворення та досягнень вітчизняної і зарубіжної правової думки [2]. 

Прийнята п’ятою сесією Верховної Ради України нова Конституція  проголосила нашу державу правовою, де в статті 1 закріплюється положення, що «Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава», а в статті 3 проголошується, що «людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю… права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави» [1]. У даному випадку йдеться про ідеал, досягти якого – мета Української держави.

Верховенство права у суспільстві – основний принцип правової держави. Він зумовлює і інші його принципи, зокрема підпорядкування закону самої держави та її органів, посадових осіб, інших організацій, громадян. 

У прийнятій Конституції України критерієм закріплення основних прав та свобод громадян міжнародні стандарти, загальновизнані принципи й норми міжнародного права, зафіксовані, зокрема в Статуті ООН, Загальній декларації прав людини, Пакті про громадянські та політичні права, Паризькій хартії для нової Європи. 

Побудова правової держави неможлива і без чіткого розмежування повноважень між різними гілками державної влади. В Україні законодавча влада належить парламенту – Верховній Раді України. Виконавчу здійснюють Президент, Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Республіки Крим, органи державної виконавчої влади (центральні, місцеві та Республіки Крим), судову владу доручено здійснювати судовим органам – Конституційному Суду України, загальним, військовим, арбітражним судам. Верховна Рада приймає закони та здійснює контроль за їх виконанням; виконавчі органи займаються організацією проведення їх у життя; суди здійснюють правосуддя (шляхом вирішення кримінальних, цивільних, господарських та інших справ).

Важливим у плані побудови правової держави є також створення ефективного механізму охорони прав особи. На сьогодні в Україні діють Кримінально-процесуальний, Цивільний процесуальний та Арбітражний процесуальний кодекси, які передбачають процедуру звернення до суду за захистом порушених прав [4].

Аналіз ознак правової держави та напрямів її формування засвідчує, що, хоч у чинній Конституції Україна проголошена правовою державою, насправді це положення є дещо декларативним. Тому, незважаючи на певні здобутки в справі побудови правової держави, нам необхідно ще докласти чимало зусиль для вирішення цієї проблеми.

Література:

1. Конституція України від 28.06.1996р. Дата оновлення: 01.01.2020р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text

2. Політична культура демократичного суспільства: стан і перспективи в Україні: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. 26-27 лютого 1998р. К.: Гнозис. 1998. 226с.

3. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс). Видавництво «Еспада». 2005. 656 с.

4. Тацій В. Людина і правова держава: проблеми взаємовідносин і взаємодії. Вісник Академії правових наук. 2008. № 2 (53). С. 3-12.

5. Теорія держави і права: Навч. посіб . А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін.: За ред. С.Л. Лисенкові, В.В. Копейчикова. К.: Юрінком Інтер, 2003. С. 358-364.

_________________

Науковий керівник: Дуюнова Тетяна Василівна, доктор економічних наук, доцент, Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота