МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ ТОРГІВЕЛЬНОЇ МАРКИ - Научное сообщество

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ ТОРГІВЕЛЬНОЇ МАРКИ

24.06.2021 20:35

[Секция 3. Гражданское и семейное право. Гражданское процессуальное право. Коммерческое право. Жилищное право. Обязательственное право. Международное частное право. Трудовое право и право социального обеспечения]

Автор: Пушкіна Олена Вікторівна, доктор юридичних наук, професор, завідувачка кафедри цивільного, господарського та екологічного права, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»; Піддубна Марія Олександрівна, Міський юридичний ліцей


Глобалізація економіки, активізація торгового капіталу на внутрішніх та міжнародних ринках об’єктивно зумовили потребу універсалізації чи стандартизації правового регулювання цих відносин.

Стандартизація охорони ТМ започаткована Паризькою конвенцією з охорони промислової власності та запровадженням міжнародної реєстрації. Потреба гармонізації регулювання відносин щодо ТМ спрямована на подолання розбіжностей у національних законодавствах, усунення перепон для вільного руху товарів, забезпечення чесної конкуренції. Зокрема, слід було навести приклади позначень, які не можуть складати ТМ, встановити риси, які відрізняють товари чи послуги одного виробника від відповідних інших виробників, узгодити підстави відмови у реєстрації ТМ чи визнання її недійсною, зменшити загальну кількість зареєстрованих ТМ, попередити конфлікти між власниками прав на ТМ.

Вагомим кроком до уніфікації охорони ТМ на міжнародному рівні стало запровадження єдиної процедури їх реєстрації, усунення перепон, прискорення і спрощення цієї процедури, зменшення витрат та забезпечення охорони ТМ відразу на території всіх держав-членів. Введення таких процедур було успішним, і за перший рік замість очікуваних 15 000 заявок надійшло більш ніж 40 000. 

Орієнтація на право ЄС детермінує розвиток законодавств країн Європи. Це право наразі є стандартом і випереджає в ряді випадків відповідне законодавство не тільки України, але й інших країн, де воно неодмінно враховується і при оновленні законодавства, і у процесі реалізації прав інтелектуальної власності. Так, відповідно до ст. 50, 51 Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами, Україна зобов’язалася удосконалювати захист прав інтелектуальної власності, включаючи захист  ТМ, до рівня ЄС та привести своє законодавства у сфері інтелектуальної власності, включаючи охорону та захист ТМ, у відповідність до законодавства ЄС.

Підстави відмови в реєстрації або визнанні реєстрації ТМ недійсною для всіх держав-членів:

1) Використання позначень або знаків, які не можуть бути включені до ТМ;

2) Відсутність у ТМ розрізняльної здатності; 

3) Використання ТМ, що складаються виключно з позначень або знаків, які можуть використовуватися для спеціального позначення виду, якості, кількості, призначення, цінності, географічного походження або часу виробництва товарів чи надання послуг чи інших характеристик товарів або послуг; 

4) Використання ТМ, що складаються виключно з позначень або знаків, які стали загальновживаними в мові або в даній сфері діяльності; 

5) Використання ТМ, що складаються виключно з форми, яка відповідає природі самого товару, або форми, яка повинна бути надана товару для досягнення технічного результату чи для надання товару суттєвої цінності; 

6) Використання ТМ, які суперечать публічній політиці або загальноприйнятим принципам моралі;

7) Використання ТМ, характер яких може ввести в оману публіку, наприклад, відносно властивостей, якості або географічного походження товарів чи послуг; 

8) Використання ТМ, реєстрація яких не була дозволена компетентними органами, або в реєстрації яких повинно бути відмовлено, або реєстрація яких повинна бути визнана недійсною згідно зі ст. 6-ter Паризької конвенції про охорону промислової власності.

Додаткові підстави для відмови в реєстрації ТМ  або визнання її недійсною, що є важливим у практичному аспекті охорони торговельних марок. Вони можуть встановлюватися державами-членами ЄС в наступних випадках: 

1) Використання ТМ може бути заборонено відповідно до інших норм права, ніж норми законодавства стосовно ТМ держави-членами або Співтовариства; 

2) ТМ включає позначення, що має високе символічне навантаження, зокрема релігійні символи; 

3) ТМ включає символи, емблеми і герби, інші, ніж ті, що регулюються ст. 6 Паризької конвенції про охорону промислової власності, і становлять для громадськості інтерес, якщо згоду на її реєстрацію не було надано відповідними органами згідно із законодавством держави-члена; 

4) Заяву про реєстрацію ТМ було подано недобросовісно; 

5) ТМ може бути переплутаною з маркою, яка використовувалась за кордоном на день подання заяви про реєстрацію і яка все ще використовується там, за умови, що на день подання заяви заявник діяв недобросовісно. 

Обов'язкові підстави для відмови в реєстрації ТМ або визнанні її недійсною застосовуються під час конфлікту з правами, що виникли раніше, зокрема: 

1) Коли подана на реєстрацію чи зареєстрована ТМ є тотожною раніше зареєстрованій, а товари або послуги, відносно яких подана заявка, тотожні товарам і послугам, що охороняються ТМ, яка була подана на реєстрацію раніше; 

2) Якщо внаслідок її тотожності або схожості з раніше поданою на реєстрацію ТМ та тотожності або схожості між товарами і послугами, що охороняються цією маркою, існує вірогідність їх змішування публікою, включаючи ймовірність асоціації з раніше зареєстрованою маркою.

Крім того, за розсудом держави-члена ЄС додатково можуть бути встановлені положення щодо заборони реєстрації ТМ чи її відміни у наступних випадках: 

1) Вона є тотожною або схожою з раніше зареєстрованою національною маркою відносно товарів або послуг, не схожих з тими, щодо яких було раніше зареєстровано марку; 

2) Така ТМ має репутацію у відповідній державі-члені, внаслідок чого використання пізніше поданої на реєстрацію марки без належних до того підстав могло б призвести до здобуття несправедливої переваги або заподіяти шкоду розрізняльній здатності або репутації цієї марки; 

3) Права на незареєстровану ТМ або інше позначення, використовуване в професійній діяльності, було набуто до дати подачі заявки на реєстрацію марки, або дата пріоритету, заявлена до реєстрації ТМ, така, що дозволяє власнику незареєстрованої марки або іншого позначення заборонити використання марки; 

4) Права на використання ТМ можуть бути заборонені внаслідок: наявності права на ім'я, права на особисте зображення, авторського права, права промислової власності; 

5) ТМ є тотожною або схожою: з раніше зареєстрованою колективною маркою, що надає право, термін дії якого закінчився не пізніше ніж за три роки до дати надходження заявки, або з гарантійним або сертифікаційним позначенням, що надає право, яке закінчилося у межах передуючого надходженню заявки строку, встановленого законодавством держави-члена, а також з ТМ, яку було раніше зареєстровано відносно тотожних або схожих товарів або послуг і яка надала відносно них право, строк дії якого закінчився внаслідок відсутності продовження, не пізніше ніж протягом двох років, що передували подачі заявки, якщо тільки власник раніше зареєстрованої марки не дав згоди на її реєстрацію або не використовує свою марку; 

6) Існує вірогідність того, що подану на реєстрацію ТМ плутатимуть з маркою, яка використовувалась за кордоном на дату подачі заявки і яка все ще використовується там, за умови, що на дату подання заявки заявник діяв недобросовісно.

Також законодавство ЄС передбачає, що держава-учасник може встановити, що в певних випадках у реєстрації марки не буде відмовлено, а здійснена реєстрація не буде визнана недійсною, якщо власник попередньої марки або іншого попереднього права надасть згоду на реєстрацію схожої ТМ. При цьому не повинні також зачіпатися права споживачів. Воно детально визначає права, які надає ТМ: не допускати використання в процесі торгівлі будь-якою третьою стороною, що не отримала згоди від нього; використання будь-якого знака, який є тотожним до такої ТМ, що вже використовується для товарів або послуг, тотожних до тих, стосовно яких було зареєстровано цю ТМ; будь-якого знака, якщо через його тотожність чи схожість з такою ТМ і тотожність чи схожість товарів або послуг, які охоплюються згаданими ТМ та знаком, існує імовірність виникнення плутанини серед громадськості, включаючи імовірність виникнення асоціацій між даним знаком та ТМ. Стосовно таких знаків може бути заборонено здійснення будь-яких дій по їх використанню в цивільному обороті, включаючи їх використання в рекламі і діловому листуванні.

Література:

1. Доріс Лонг, Патриція Рей, Жаров В.О., Шевелева Т.М., Василенко І.Е., Дроб’язко В.С. Захист прав інтелектуальної власності: норми міжнародного і національного законодавства та їх правозастосування: Практичний посібник. К. : «К.І.С.». 2007. 448 с. 

2. Кисель А. С.  Правова охорона торговельних марок в Україні та країнах ЄС. Вісник Одеського національного університету. Серія: Правознавство. 2018. – Т.23. Вип. 1. С. 11-124

3. Немеш П.Ф. Правова охорона торговельних марок в Україні та країнах Центральної і Східної Європи: Навчальний посібник. Закарпатський державний університет. Ужгород: ІВА. 2010. 287 с.

4. Протокол до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків, прийнятий в Мадриді 28 червня 1989 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_583

5. Романадзе Л. Д. Умови та порядок надання правової охорони торговельним маркам. Актуальні проблеми держави і права. 2011. Вип. 57. С. 492-497



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота