ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ МИСТЕЦЬКИХ ФЕСТИВАЛІВ І КОНКУРСІВ У ДИСТАНЦІЙНОМУ ФОРМАТІ - Научное сообщество

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ МИСТЕЦЬКИХ ФЕСТИВАЛІВ І КОНКУРСІВ У ДИСТАНЦІЙНОМУ ФОРМАТІ

29.07.2022 14:55

[7. Искусствоведение]

Автор: Шерстій Уляна Ігорівна, аспірантка кафедри музикознавства та методики музичного мистецтва, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка


2020-й рік приніс нам багато змін. Але найбільше запам’ятається цей рік світовою пандемією, яка охопила всю планету. В хоча в кожній країни почали згуртовано протидіяти загрозі, та вживати кардинальних заходів щодо поширення нового вірусу: масковий режим; закриття кордонів для авіа та транспортного сполучення; ізоляція вдома у разі будь-яких симптомів; 

Пандемія COVID-19 і пов’язані з нею карантинні заходи змусили більшість підприємств та державних установ  перейти на дистанційну форму роботи. Безпрецедентність ситуації полягає в тому, що дистанційна форма роботи в умовах карантину є єдиною можливою формою освітнього процесу, тоді як єдино можливою альтернативою дистанційній формі освітнього процесу – його призупинення. [1, 69] В цих умовах багато галузей зазнало збитків, особливо музична індустрія. Адже пандемія практично унеможливила концерти, які є основним джерелом доходів музикантів. Згідно з дослідженням українського музичного ринку та його зовнішньоекономічних перспектив, артисти мають 69,6% свого доходу від концертів [2].

Пандемія COVID-19 також болюче вдарила по конкурсному та фестивальному рухові не лише України, а й цілого світу. Музичні конкурси та фестивалі, які останніми роками все більше набували сучасних форм, під тиском обмежень спочатку почали шукати відкритих і просторих майданчиків, а потім вимушені були перейшло в онлайн формат, тому що скупчення людей могли стати епіцентром зараження та наразити людей на небезпеку і понести за собою трагічні наслідки. Планування концертів в умовах постійної невизначеності — великий ризик. Планування ж фестивалю — ризик, помножений в декілька разів. Такі події, зазвичай, плануються щонайменше за пів року. Але як це робити, якщо хвилі пандемії наступають дуже неочікувано разом із появою нового штаму? Багато культурних подій по всьому світу скасували або перенесли на наступний рік. Провідний фестиваль Старого Світу Glastonbury та Американська Coachella - не відбулися. Sziget у Будапешті взагалі мовчав аж до кінця 2021, коли почав оголошувати лайнап на 2022р.

В Україні також більшість масових заходів були скасовані та перенесені на наступний рік, серед них: музичні фестивалі Atlas Weekend, UPark, «Файне місто» та інші. Деякі змогли адаптуватися до онлайн-формату — наприклад, фестиваль «Віртуози» відбувся у форматі дводенного онлайн-марафону, Міжнародний конкурс молодих піаністів пам'яті Володимира Горовиця, Відкритий конкурс вокалістів та хорових колективів імені Соломії Крушельницької провели в онлайн-форматі, а Міжнародний конкурс духової музики «VIN VENTI» проходив у змішаному форматі: онлайн та офлайн. Деякі події все ж відбулися з дотримання карантинних обмежень – наприклад, VI Міжнародний музичний фестиваль Odessa Classics, до проведення якого готувалися цілий рік, через карантинні обмеження перенесли із червня на серпень та Bouquet Kyiv Stage 2020 проходив на свіжому повітрі з дотриманням соціальної дистанції, бо на той час, влітку 2020 року, рівень захворюваності був менший.

Фестивально-конкурсний рух під час пандемії вдалося зберегти та пристосувати до карантинних обмежень завдяки новітнім технологія, телебаченню та різноманітним онлайн платформам. Телевізійні музичні конкурси, які раніше проводилися із наповненими концертними залами пре форматувалися у виключно телевізійний та діджитал-формати. Скасоване через пандемію COVID-19 «Євробачення-2020» відбулося у вигляді онлайн-концертів. Їх показували у дні півфіналів 12 та 14 травня. А на день фіналу організатори підготують спеціальне музичне шоу. Співачка Джамала з переможною піснею «1944» та «Arcade» Duncan Laurence, альтернативне шоу транслювали  16 травня у 46-и країнах світу. Також взяв участь український гурт «Go_A». Виконавці концерту представляли авторську (конкурсну) пісню та будь-який із хітів «Євробачення» минулих років. На  період  карантинного  локдауну  проект  «Голос  країни»  переведено  в діджитал-формат. Супер-фінал телепроекту був благодійним, всі вилучені кошти пішли на підтримку українських медиків, які рятують життя хворих на корона вірус [7]. Конкурси та фестивалі не телевізійного формату знаходили своїх глядачів у соціальних мережах та онлайн-платформах. Виступи учасників транслювали на офіційних  Instagram та Facebook сторінках, YouTube-каналах та офіційних сайтах. 

Учасникам музичних змагань теж довелося пристосовуватися до нових реалій, адже замість звичного формату, для участі в музичному конкурсі онлайн кожен  конкурсант  має відзняти домашнє відео свого виступу та надіслати до оргкомітету конкурсу. Більшість конкурсів ставлять певні вимоги до зйомки відео яких потрібно дотримуватися щоб взяти участь у змаганнях: якість відео; формат відео; безперервність та відсутність ознак монтажу; оригінальний звук відео без обробок та будь яких накладень тощо. Для отримання якісного відео солісту-виконавцю потрібно мати мінімальний набір технічного забезпечення (камера або телефон хорошої якості та штатив). Проте, незважаючи на стрімкий технічний розвиток в колективних форм музикування є певні труднощі, тому що сучасні технічні засоби не дозволяють записати одночасно велику кількість виконавців   в режимі реального часу без звукової затримки. Усі найпопулярніші програмні забезпеченням для спілкування багатьох людей (зокрема Skype, Viber, Facebook messenger, Zoom тощо). мають проблему затримки при передаванні інформації через Інтернет. Як відомо, при використанні цифрових засобів зв’язку, передавання звукового або відеосигналу відбувається за декількома етапами – запис і кодування відеосигналу, передавання від кодуючого пристрою до медіасерверу, оброблення потоку медіасервером, передавання від медіасерверу до клієнта, декодування та відображення на пристрої користувача. У рекомендаціях Міжнародного союзу електрозв’язку (ITU) від 2003 року вказувалось, що затримка при односторонньому передаванні не повинна перевищувати 0,4 с. У пізніших публікаціях висока якість зв’язку характеризується затримкою до 0,2 мс [6].

У своїх дослідженнях Андрій Бондаренко довів, що подібні   недоліки   унеможливлюють   набуття  компетенції  колективного  музикування,  невід’ємним  складником  якого  є  вміння  музикувати  в  ритмічному  ансамблі. Менш відчутним цей недолік є лише при виконанні музики в повільних темпах на інструментах, що не володіють  чіткою  атакою  звуку  або  при  співі  на  штриху  легато.  Указана  особливість  робить  дистанційне  ансамблеве  музикування  практично  неможливим.  Це  стосується  також уроків із концертмейстером, необхідних для повноцінної  підготовки  вокалістів  і  музикантів-інструменталістів, що вивчають гру на духових та струнних інструментах [6].

Тим не менш зауважимо, що дистанційна форма дозволяє підготувати запис музичного твору в ансамблі на високому якісному рівні. Технологія отримання таких записів аналогічна технології роботи студії – музиканти записують свої партії почергово, використовуючи в якості відліку часу метроном або фонограму-взірець, після чого виконується зведення звуку [4, 72]. За таким принципом працює мистецький проект – Віртуальний хор в Україні. Даний метод актуальний  для онлайн-концертів та фестивалів, проте не може бути використаний для конкурсних змагань де в положенні конкурс вказано що відео представлене до оцінки журі повинне бути без монтажу та звукових накладань. 

Тому, колективні форми музикування в часі жорстких карантинних обмежень вимушені для конкурсів використовувати застарілі відеоматеріали із концертів чи інших культурно мистецьких подій (якщо, це дозволено положенням конкурсу) або взагалі обмежити себе від участі в музичних змаганнях. 

Перевагами онлайн конкурсів для учасників є отримання тих самих кубків, нагород та подяк, що і за умови очної участі проте із значно меншим благодійний внесок за участь у подібних заходах. Також, здебільшого щоб взяти участь у якомусь музичному фестивалі чи конкурсі учасника доводить їхати у інше місто чи країну, а онлайн формат виключає фінансові затрати на транспорт та проживання. 

Проте, онлайн формат конкурсів та фестивалів виключає важливий компонент – живе спілкування між учасниками. Долученість до соціуму — є важливою складовою життя кожної людини, живе спілкування, будь-яка взаємодія з іншими людьми. Перебування в соціумі, за словами Грішнової О.А., полегшує індивіду, групі осіб доступ до нових знань і навичок, і, навпаки, обмежений доступ до соціальних зв’язків, соціальна ізоляція або замкнутість окремих індивідів чи груп можуть перешкоджати створенню й використанню ними людського капіталу [1, 36]. Адже, приїхавши на фестиваль чи конкурс учасник потрапляє у музичне оточення та в процесі спілкування має можливість дізнається багато нового (музичний досвід, репертуар, психологічні прийоми, лайфхаки, технічні прийоми, методики а також інформацію про різноманітні культурно-мистецькі події). В свою чергу це виступає гарною мотивацією для молодих людей та площадкою для нових ідей, творчих колаборацій та мистецьких звершень. 

Часто, мотивацією для участі у фестивалях чи конкурсах, для молодих виконавців є не кубки та грамоти, а здобування нового досвіду виступу перед публікою та усунення страху сцени.  Психологічні особливості підготовки до сценічного виступу неодноразово висвітлювалися в спеціальній літературі. Зокрема Л. Бочкарьов підкреслював, що змагання для більшості людей є діяльністю в екстремальних умовах, які ставлять підвищені вимоги до нервово-психічної організації людини [5, 262-263]. Та вказані методичні напрацювання не висвітлюють проблем безпосереднього впливу конкурсно-конкурентного оточення на психічну та психологічну сторону саморегуляції конкурсанта. Психологічна підготовка (вплив) найчастіше використовується для позначення великого кола спрямованих дій педагогів-музикантів, що зумовлюють формування і розвиток психічних процесів і якостей особистості виконавця, необхідних для успішної підготовчої діяльності та виступу перед публікою чи журі. [8] Отже, живі виступи на конкурсах і фестивалях є аспектом формування психологічної стійкості у майбутніх концертуючи виконавців, проте даний аспект нівелюється в дистанційному форматі. 

Нові можливості відкрилися для організаторів фестивалів та конкурсів, адже дистанційний формат дозволяє розширити географію учасників та вийти на новий рівень. А також, запросити в журі експертів світового рівня (в онлай форматі відпадає багато нюансів пов’язаних із переїздами, щільними графіками, проживанням та в деяких випадках рейдерах музикантів світового рівня), тощо. Деяким фестивалям онлайн-формату вдалося збільшити кількість гостей, оскільки проведення фестивалів наживо якоюсь мірою постійно обмежувало кількість людей, які можуть його відвідати. Тенденція переходу в онлайн може спостерігатися й надалі, оскільки більше відвідувачів – більше придбаних квитків, а це означає й більший прибуток.

Проте, нові виклики постали перед членами журі музичних фестивалів і конкурсів в період пандемії. Адже замість звичних виступів в режимі живого часу на сцені чи концертному майданчику їм доводиться оцінювати відеозапис. Складність такого оцінювання полягає в тому, що учасники надсилають відео різної звукової та візуальної якості та знімають його на різних локаціях які мають різне акустичне звучання. 

Проаналізувавши особливості проведення мистецьких фестивалів і конкурсів у дистанційному форматі ми можемо зробити висновки, що даний формат має такі переваги: доступність (дистанційна форма навчання дозволяє учасникам брати участь у музичних  конкурсах та фестивалях у будь якому куточку світу); фінансові – учасники із обмеженими фінансовими можливостями мають змогу взяти участь в  музичному змаганні економлячи кошти на транспортних витратах, проживанні, а також на менших організаційних внесках; онлайн формат дозволяє залучити в журі музикантів світового рівня, що надає статусності конкурсу; популярність (онлайн конкурси транслюються по телебаченню або онлайн платформах, тому велика кількість людей мають змогу побачити виступи конкурсантів)

Проте, формат онлайн конкурсів має ряд недоліків: відсутність комунікації (учасники конкурс не мають можливості спілкуватися між собою та обмінюватися досвідом, репертуаром, мотивувати один одного та повністю пройнятися атмосферою конкурентного змагання); складність оцінювання – учасники знімають відео різними технічними засобами та перебувають у різних акустичних умовах що ускладнює оцінку членів журі; технічне забезпечення (учасники повинні мати технічні засоби для зйомки відео (телефон або відеокамеру високої якості  та штатив)); затруднення участі колективних форми музикування (колективні форми музикування використовують старі відеозаписи виступів, оскільки сучасні технічні засоби не дозволяють записати одночасно велику кількість співаючих людей  в режимі реального часу без звукової затримки); психологічний аспект – онлайн формат нівелює вдосконалення конкурсантів в умовах змагання та підвищеної вимогливості конкурсу та неефективний у зменшенні страху сцени на живих виступах у початківців. 

Отже, фестивалі і конкурси онлайн формату є хорошою альтернативою, в час коли немає можливості проведення культурно-мистецьких подій в офлайн форматі. І дана тема має подальші перспективи дослідження, оскільки Україна перебуває в режимі воєнного стану, і на даний час онлайн формат є найоптимальнішим і найбезпечнішим варіантом проведення музичних фестивалів і конкурсів. 

Література:

1. COVID-19 Guidance for Musicians (Vocalists-and-Instrumentalist) // novascotia.ca. – July 14, 2020. - URL: https://novascotia.ca/coronavirus/docs/COVID-19-Guidance-for-Vocalists-andInstrumentalists.pdf 

2. IROOM. Як музиканти виживають під час карантину URL: https://liroom.com.ua/music/articles/how-to-donate-to-musicians-quarantine/ 

3.  Neformat.com.ua. Що музиканти роблять під час карантину (і можуть зробити) URL: https://www.neformat.com.ua/articles/shcho-muzikantam-robiti-pid-chas-karantinu-kilka-porad.html 

4. Бондаренко А. І. (2020). Дистанційна освіта музикантів-виконавців: проблеми та перспективи. Імідж сучасного педагога, (3(192), 69–72. 

5. Бочкарёв Л. Л. Психология музыкальной деятельности. М. : Классика-ХХІ, 2006. - 352 с.

6. Дмитрієнко О. Ю., Білодід Б. В., Терновой М. Ю. Аналіз програмного забезпечення Інтернет-телефонії. Электроника и связь. 2009. № 2/3, ч. 1. С. 252–254.

7. Овсяннікова Н.Ю. Музична культура в умовах самоізоляції. [Електронний ресурс] //INTERNATIONAL FORUM: PROBLEMS AND SCIENTIFIC SOLUTIONS. – 01.10.2020. - С. 194-196. URL: - https://ojs.ukrlogos.in.ua/index.php/interconf/issue/view/26-28.04.2020/285 

8. Стрижиборода, П. В. Конкурсно-фестивальне середовище та його психологічний вплив на музиканта-виконавця // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Мистецтвознавство – Тернопіль : ТНПУ, 2014. – Вип. 1. – С. 179–186



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота