КЕЙС МЕТОД ЯК ОДИН ІЗ ЗАСОБІВ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

КЕЙС МЕТОД ЯК ОДИН ІЗ ЗАСОБІВ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ МІЖКУЛЬТУРНОЇ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

26.10.2022 15:39

[4. Педагогические науки]

Автор: Свиридюк Віра Петрівна, кандидат педагогічних наук, доцент, Київський національний лінгвістичний університет, м. Київ, Україна


Одним із ключових результатів у підготовці майбутніх викладачів, як стверджують фахівці у галузі педагогіки і психології, є формування теоретичної свідомості та теоретичного мислення, від яких залежить подальше професійне зростання фахівця (Педагогіка 2002, с.456). З метою досягнення таких педагогічних цілей навчальна діяльність має охоплювати фазу осмислення ситуації, яка виникла; фазу адаптації і появу передумов її реалізації та фазу активної діяльності надбання знань і вмінь використовувати їх у нових ситуаціях відповідно до сфери життєзабезпечення.

Мета роботи охарактеризувати одни із інноваційних методів формування міжкультурної компетеності, зокрема кейс-метод.

Оволодіння іншомовним спілкуванням, процес якого передбачає розв’язання комунікативних задач у кожній фазі мисленнєвомовленнєвої діяльності, потребує  перманентної активізації дій за рахунок методів і засобів до них.  Вирізняється інноваційність кейс-методу, на основі якого створюється проблемна ситуація, наближена до життєвих умов або взята із реального життя. Вивчення конкретного випадку потребує  від студентів-магістрантів  самостійного усвідомлення розв'язання комунікативної задачі через осмислення проблеми;  планування її вирішення та оприлюднення можливих шляхів для ефективного результату.  

Ідеї використання  кейс-методу під час навчання і вивчення ІМіК розглядаються вітчизняними науковцями (Т.О.Ворона, А.Ю Корягіна,  О.В.Ярошенко, І.Ф.Форостюк та ін.) та фахівцями близького і далекого зарубіжжя (А.М.Щукін, Chr.Vatter,  R. Henfling та ін.), що підкреслює його доцільність  під час здійснення іншомовних дій.

У німецькомовному науковому дискурсі, як констатує  A.Thomas, критичний  випадок, який отримав назву кейс-метод, зазнав утілення у міжкультурній взаємодії комунікантів. Метод представляє ситуації, у яких дійові особи: 

налаштовуються на певні культурні бар'єри, що спричиняє непорозуміння; 

відчувають фрустрацію, конфліктність поглядів;

інтерпретують ситуації із власної життєвої позиції, але можуть змінити погляди, маючи у розпорядженні знання про чужу культуру, носієм якої є співрозмовник (R. Henfling  2017, с.34).

Виходячи із зарубіжного досвіду, І.Н.Жукова називає  кейс-метод  методом для навчання практики міжкультурної комунікації, у якому використовуються приклади із реального життя, які слугують засобом для дослідження різних аспектів взаємодії двох культур (І.Н.Жукова 2013, с.154).

До типових ознак кейс-методу Chr.Vatter відносить:

повсякденну, автентичну, реалістичну ситуацію;

неординарність відображення подій у ситуації: не так, як очікувалось, незрозуміло, конфліктно;

дискомфорт одного із учасників комунікації, як конфліктну суперечливість; 

комунікативну поведінку із неправильною інтерпретацією, проте її можна пояснити завдяки знанням чужої культури (Chr.Vatter 2016, с.19). 

Кейс-метод  як метод формування іншомовної комунікативної компетентності (Т.О.Ворона 2021, с.25) набуває ефективності через залучення ряду вправ, які можуть бути когнітивно-пізнавальними, культурно-специфічними, професійно-орієнтованими, а базу для них становить метод проблемного навчання. Цілі вправ у контексті кейс-методу передбачають першочергово аналіз критичної ситуації під час взаємодії комунікантів різних лінгвокультур; розкриття факторів впливу на взаємодію для взаєморозуміння; інтерпретацію конкретного випадку з позиції кожного із учасників культурного конфлікту. До розвивальної мети належать емпатичні здібності, уміння вжитися у мікросередовище, де ІКК виступає лише засобом усвідомлення проблемної ситуації.

В основі комунікативної діяльності за допомогою кейс-методу лежить розвиток навичок і вмінь брати участь у дискусії, дотримання конвенціональних норм якої створює передумови ведення дискурсу.

Засобами для моделювання ситуації можуть бути запропоновані аудіо- і відеоматеріали, фільми, набір друкованих навчально-методичних матеріалів або підбірка інтернет-адрес відповідно до практичної мети із урахуванням типу кейсу, а саме: начального, практичного або науково-дослідного для набуття нових знань про ситуацію і поведінку у ній (Т.О.Ворона 2021, с.28).  

Кожен із типів кейсів охоплює усі види МД, що забезпечує дотримання комунікативно-діяльнісного підходу і надає можливість контролювати рівень підготовленості  кожної із  мовних і мовленнєвих компетентностей,  на результат яких впливає  лінгвосоціокультурна міжкультурна і навчально-стратегічна компетентності, сукупність яких підсилюється дискурсивно-компенсаторною і професійною компетентностями.

Зауважимо, що зазначений метод може виступати засобом для формативного контролю під час  здійснення німецькомовних дій, адже обговорення проблемної ситуації відбувається за участю викладача, роль якого бути учасником робочої групи.

Таким чином, студенти-магістранти, користуючись кейс-методом, мають високу усвідомленість проблемної ситуації  адаптуватись до неї, осмислюючи важливість отримання рішення, підвищують власну мотивацію до пізнання міжкультурного аспекту. Звідси випливає теоретичне осмислення рівня знань бажання трансформувати їх у нову життєву ситуацію.  В умовах освітньо-виховного процесу вона може бути представлена через метод культурного асимілятора, який, на нашу думку, органічно поєднується і допомовнює  метод конкретного випадку.

Література:

Ворона Т. О., Корягіна А. Ю. Методичні вказівки щодо поповнення лексичного запасу студентів шляхом використання комп’ютерних програм : методичні вказівки / Т. О. Ворона, А. Ю. Корягіна. – Миколаїв : Вид-во ЧНУ ім. Петра Могили, 2021. – 72 с. 

Жукова И.Н. Словарь терминов межкультурной коммуникации / И.Н. Жукова, М.Г. Лебедько, З.Г. Прошина, Н.Г. Юзефович; под ред. М.Г. Лебедько и З.Г. Прошиной. - М. : Флинта : Наука, 2013. - 632 c.

Педагогика и психология высшей школы: Учебное пособие. - Ростов н/Д: Феникс, 2002. - 544 с.

Сучасні технології навчання іноземних мов і культур у загальноосвітніх і вищих навчальних закладах: Колективна монографія / С. Ю. Ніколаєва, Г. Е. Борецька, Н. В. Майєр, О. М. Устименко, В. В. Черниш та інші; [за ред. С.Ю.Ніколаєвої; техн. ред. І. Ф. Соболєвої]. – К. : Ленвіт, 2015. – 444 с.

Форостюк І.В. Використання кейс-методу на заняттях з англійської мови з майбутніми спеціалістами в сфері туризму // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія : Філологія. Соціальні комунікації. – 2019. – Т. 30 (69), № 2, Ч. 1. – С. 146–150.

Henfling, R., Franzke, B. Interkulturelle Kompetenz Deutschland-Russland: 20 Critical Incidents mit Lösungsmustern.. Bielefeld: W. Bertelsmann Verlag. - 2017. - 154 S.

Gwenn Hiller G.,   Vatter Chr. u.a. Leitfaden Interkulturelle Kommunikation und Kompetenz. - Merzig:  Druckproduktion GmbH,  2016. - 55 S.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота