ТЕОРЕТИКО - ПРАВОВІ ОСНОВИ РОБОТИ З ІНКЛЮЗИВНИМИ ДІТЬМИ У НАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ТЕОРЕТИКО - ПРАВОВІ ОСНОВИ РОБОТИ З ІНКЛЮЗИВНИМИ ДІТЬМИ У НАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

30.10.2022 12:02

[4. Педагогические науки]

Автор: Бричок Ольга Володимирівна, вчитель початкової школи Софіївсько – Борщагівського ліцею, аспірант Київського міжнародного університету; Мартиненко Світлана Миколаївна, доктор педагогічних наук, професор, проректор з науково – педагогічної діяльності Київського міжнародного університету


В умовах сьогодення для України є надзвичайно актуальним питання впровадження інклюзивного навчання дітей з обмеженими можливостями фізичного або психічного здоров’я, які є не лише відображенням надзвичайно важкого часу для держави, але й одним із кроків до забезпечення повної реалізації прав дітей з особливими потребами на якісну освіту під час військових дій. 

Розглядаючи означену проблему, вважаємо за необхідне визначитися із основними базовими поняттями дослідження. Під інклюзивним навчанням ми розуміємо систему освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахуванні багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників. Такими принципами є:

- право будь – якої дитини на освіту;

- унікальні особливості, інтереси, здібності та навчальні потреби;

- освітні програми мають брати до уваги широке різноманіття характеристик і потреб дітей;

- діти з особливими освітніми потребами повинні мати доступ до навчання у звичайних освітніх установах;

- заклади освіти зобов’язуються створити умови навчання, що забезпечують потреби дитини;

- звичайні заклади освіти є найбільш ефективним методом навчання з точки зору забезпечення потреб дитини, протидії дискримінації та розподілу державних коштів [5]. На жаль, інклюзивне навчання часто ототожнюють із інтернатною формою навчання, де діти з особливими освітніми потребами навчаються  в спеціальних закладах освіти та змушені проживати в інтернатних відділеннях. Жодна дитина не має відчувати себе іншою та виключеною з освітніх, культурних і соціальних процесів – це основне завдання інклюзії. 

Зокрема, Закон України «Про освіту» визначає поняття особи з  особливими освітніми потребами як особи, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що актуальність проблеми інклюзивної освіти пов’язана, насамперед, із тим, що кількість дітей, які потребують інклюзивного навчання, постійно збільшується. В умовах євроінтеграції, військового стану в державі ця проблема набуває ще більшого значення. До категорії означених осіб можуть підпадати не тільки учні з інвалідністю, а й внутрішньо переміщені особи, діти-біженці та діти, які потребують додаткового і тимчасового захисту, яких в Україні під час військових дій стає щодня все більше. Також до цієї категорії відносимо осіб, які здобувають спеціалізовану освіту та/або можуть прискорено опанувати зміст навчальних предметів, учні з особливими мовними освітніми потребами (наприклад, ті, які здобувають загальну середню освіту мовами, що не належать до слов’янської групи мов) тощо[2].

Вважаємо, що в основу інклюзивної освіти покладено ідеологію, яка заперечує будь-яку дискримінацію через обмеження у спілкуванні, самообслуговуванні чи пересуванні. Розвиток цих дітей значною мірою залежить від задоволення їхніх потреб іншими людьми, а це і є багатогранним процесом соціально-педагогічної інтеграції та процесу інклюзії, зокрема. Відтак, особою з особливими освітніми потребами ми можемо вважати таку, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту. 

Кожна особа з особливими освітніми потребами потребує інклюзивного освітнього середовища, тобто сукупності умов, способів і засобів для спільного навчання, виховання та розвитку з урахуванням їхніх потреб і можливостей. Інклюзивне навчання для дітей з особливими освітніми потребами для кожної особи, яка здобуває освіту, має певні переваги, а саме: 

- інклюзивне навчання усуває бар’єри в системі освіти та системі підтримки дітей з особливими освітніми потребами;

- більша залученість батьків до процесу навчання;

- діти з особливими освітніми потребами мають можливість соціалізації, розвитку своїх інтересів і талантів, а також подальшої інтеграції в суспільство, вступу до професійних і вищих закладів освіти;

- діти з особливими освітніми потребами мають змогу налагодити дружні стосунки з однолітками в школі та поза її межами, моделюють належні способи взаємодії з колективом;

- в інклюзивних класах створено атмосферу спокійного прийняття відмінностей інших людей [5].

Аналіз правових основ досліджуваної проблеми засвідчив, що офіційними засадами інклюзивної освіти в Україні є ратифікація міжнародних документів і сфері забезпечення прав дітей згідно зі світовими стандартами освіти, соціального захисту та охорони здоров’я, яка відбулася у грудні 2009 р. В статті 24 Конвенції ООН про права людей з інвалідністю,  визначено обов’язок держави щодо реалізації інклюзивної моделі освіти, тобто створення такого предметно-просторового спеціального середовища, яке б дало змогу всім дітям бути однаково рівними учасниками навчального процесу в єдиному освітньому просторі відповідно до їхніх особливостей, потреб і можливостей [3]. Наступне - 5 липня 2017 року Президент України підписав ухвалений 23 травня цього ж року Закон «Про внесення змін до Закону України "Про освіту" щодо особливостей доступу осіб із особливими освітніми потребами до освітніх послуг». 5 вересня 2017 року було прийнято новий  Закон України “Про освіту”. З того часу діти з особливими освітніми потребами мають повне право здобувати освіту в усіх навчальних закладах, зокрема й безоплатно в державних та комунальних, незалежно від «встановлення інвалідності» [2].

На основі зазначеного можна зробити висновок, що діти з особливими освітніми потребами мають право на:

- дистанційну та індивідуальну форми навчання;

- психолого-педагогічну та корекційно - розвиткову допомогу; 

- інклюзивні та спеціальні групи (класи) у загальноосвітніх навчальних закладах; 

- «підлаштовані» для їхніх потреби загальноосвітні школи і класи, тобто на відповідні архітектурні перепланування;

- корекційних педагогів, тьюторів, психологів; 

- адаптовані навчальні плани та програми, методи та форми навчання, ресурси спеціальної освіти, партнерство з громадою [4].

Вважаємо, що Україна в питанні розвитку інклюзивного навчання зробила надпотужний крок вперед, але досі законодавство в державі залишається недосконалим, частково не відповідає нормам міжнародного права, відсутні правові основи для інституту інклюзивної освіти та принципів створення економічних та фінансових умов для забезпечення права на освіту особам, які мають особливі освітні потреби, тобто система інклюзивної освіти на сьогоднішній час повністю не відповідає індивідуальним потребам кожної особи, яка здобуває освіту.

Отже, освіта дітей з особливостями психофізичного розвитку є однією із найважливіших завдань для країни, яка розвивається та планує вступити до Європейського союзу.  Одним із варіантів вирішення цієї проблеми, на нашу думку є,  розвиток в Україні інклюзивної освіти, яка спрямована на:

- залучення дітей з обмеженими можливостями в освітній процес;

- соціалізацію дітей-інвалідів у сучасному суспільстві; 

- створення активної поведінкової установки у дітей-інвалідів на впевнене позиціонування себе в сучасному суспільстві;

- вміння перетворювати свої недоліки в переваги;

- зміну ставлення сучасного суспільства до людей з обмеженими можливостями через залучення їх до соціалізації. 

Аналізуючи теоретико – правові основи роботи з інклюзивними дітьми у навчальній діяльності, можемо зробити висновок, що інклюзивна освіта в Україні є першим кроком до визнання ціннісної значущості та поваги до особистості з особливими освітнім потребами, прийняття її індивідуальності, особливостей, забезпечення її життя в суспільстві.

Література:

1. Закон України «Про загальну середню освіту». Законодавство України. Відомості ВВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651 – 14 

2. Закон України «Про освіту». Законодавство України. Відомості ВВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2145 – 19 

3. Конвенція про права дитини. Відомості ВВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021

4. Порошенко М.А. Інклюзивна освіта: навчальний посібник.- Київ: ТОВ «Агенство «Україна», 2019. –  300 с.

5. https://mon.gov.ua/ua/tag/inklyuzivne-navchannya



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота