ВПЛИВ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ НА ПРИСКОРЕННЯ ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ ПІСЛЯ ПАНДЕМІЇ І РОСІЙСЬКО- УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ВПЛИВ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ НА ПРИСКОРЕННЯ ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ ПІСЛЯ ПАНДЕМІЇ І РОСІЙСЬКО- УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ

27.03.2023 13:32

[1. Экономические науки]

Автор: Череп Алла Василівна, доктор економічних наук, професор, Запорізький національний університет; Воронкова Валентина Григорівна, доктор філософських наук, професор, Запорізький національний університет; Череп Олександр Григорович, доктор економічних наук, професор, Запорізький національний університет


ORCID: 0000-0001-5253-7481 Алла Череп 

ORCID: 0000-0002-0719-1546 Валентина Воронкова 

ORCID: 0000-0002-3098-0105 Олександр Череп

Цифрова економіка породжує серйозні негативні зовнішні ефекти, зокрема прискорення зміни клімату. Незважаючи на спроби деяких технологічних фірм налагодити свої дії, вони все ще вважаються одними з найбільш нестабільних і екологічно шкідливих у світі. Щоб задовольнити попит на обладнання, вони нарощують видобуток рідкоземельних мінералів та інших дорогоцінних металів, таких як кобальт. Технологічна надлишковість і заплановане моральне старіння сприяють появі відходів. Найтривожніше те, що розширення інтернет-послуг споживає приблизно одну десяту світового виробництва електроенергії. 

Перехід до хмарних технологій сприяє збільшенню споживання енергії та викидів вуглекислого газу, зокрема на вугільних електростанціях. Сьогодні тільки для майнінгу біткойнів використовується понад 7 ГВт, що еквівалентно семи атомним електростанціям. Встановлено, що річні викиди вуглецю під час створення криптовалют становлять від 22 до 29 мільйонів тонн CO2, що еквівалентно такій невеликій країні, як Йорданія [1].

Крім соціальних та екологічних проблем, цифрова економіка розвивається швидше, ніж реальна економіка. Залежно від того, як це визначено, його загальна вартість може становити 11,5 трильйонів доларів, або 15% світового ВВП. Дослідники вважають, що до 2040 року цей показник може зрости до 37 трильйонів доларів США, або 26% ВВП. Країни, чия значна частка економіки залежить від інформаційно-комунікаційних технологій – від Фінляндії та Ірландії до Сінгапуру та Південної Кореї – особливо добре. позиціонуються. Країни з розвиненою економікою та економікою, що розвивається, виграють, якщо зможуть використовувати нові технології для оптимізації процесів і виробництва, зниження транзакційних витрат і модернізації своїх ланцюжків поставок. Але це буде перешкоджати прогресу, якщо вони не зможуть подолати структурні проблеми, пов’язані зі створенням, зберіганням, обробкою та передачею даних. І бум цифрової економіки може зазнати краху, якщо він не стане більш стійким [2]. 

Пандемія COVID-19 та  російсько- українська війна прискорює цифровізацію економік практично скрізь. Безпрецедентний перехід до віддаленої роботи та вибухове зростання онлайн-контенту та споживання сприяють сплеску даних. Але пандемія також поглиблює нерівність всередині менш зв’язаних і гіперцифрованих суспільств  у контексті розвитку моделі цифрового міста як чинника креативного розвитку [3]. 

Цифрова економіка може прискорити відновлення після пандемії та російсько- української війни, але уряди повинні забезпечити її інклюзивність, починаючи з сьогоднішнього дня. У середині 1990-х років ентузіасти технологій передбачали, що швидке поширення Інтернету та суперкомп’ютерів створить нову ефективність, інновації та економію на масштабі. Однак відтоді цифровий слід у світі експоненціально зріс. Сьогодні глобальний IP-трафік становить майже 150 000 ГБ на секунду порівняно зі 100 ГБ на день три десятиліття тому. Усюдисущі дані та підключення, у 2020 році близькі до 60 зетабайт, а до 2025 року – майже втричі більше, що дають змогу рухати нову економіку.

Список використаних джерел

1. Ернст Ульріх фон Вайцзекер, Андерс Війкман.  Come On! Капіталізм, недалекоглядність, населення і руйнування планети. Доповідь Римському клубу / перекл. з англ. Ю. Сірош; за наук. ред. В. Вовка. К. Саміт-Книга, 2019. 276 с.

2. Collomb A., Sok K. Blockchain / Distributed Ledger Technology. What Impact On Financial Sector? Digiworld Economic Journal no. 103. 2016, рp.93.

3. Нікітенко В,О., Васильчук Г.М. Модель цифрового міста як чинник креативного розвитку. Humanities studies: збірник наукових праць / Гол. ред. В. Г. Воронкова. Запоріжжя : ВД «Гельветика», 2022. Випуск 11 (88). С. 48-58.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота