МОВА РОМАНУ КЛИМА ПОЛІЩУКА «ОТАМАН ЗЕЛЕНИЙ» - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

МОВА РОМАНУ КЛИМА ПОЛІЩУКА «ОТАМАН ЗЕЛЕНИЙ»

26.09.2023 16:42

[8. Филологические науки]

Автор: Марченко Тетяна Анатоліївна, кандидат філологічних наук, Сумський національний аграрний університет


Сучасний розвиток будь-якої мови неможливий без її історичного аналізу. Початок ХХ століття для функціонування української мови на власних теренах так само був карколомним, як і політична ситуація в молодій повній невиправданих мрій країні. Збережені літературні твори цього періоду  (20-ті роки ХХ століття) засвідчують відсутність закріплених норм та правил мови, проте є цінним матеріалом з огляду на повернення втраченого, вкраденого, забороненого власнеукраїнського.

Текст роману Клима Поліщука «Отаман Зелений» (1923) був предметом дослідження та послідовно засвідчив відсутність усталених правил слововживання: у наведених прикладах можна відслідкувати непослідовне вживання лексичних одиниць, паралельне використання подвійних форм тощо:

- літера и на початку слова (у дужках зазначено сторінку роману): иноді вона й співала (14); не хто инший (75); бо инакше могло б розірватись від горя (116); передайте негайно команду комусь иншому (137); 

- непослідовне закінчення  іменника смерть у родовому відмінку однини: правила наглої смерти (130); не зрадити моєї смерті (132); а також інших іменників жіночого роду: для чести революції (138); Не раз поривався по-щирости сказати це все Данилові, але все чогось стримувався (149); без особливої радости (153);  крім жорстокости ворога (165); відповідати ворогови, чуття радости, своїй огидности; сумніви дійсности;: селянської чести (167-169); в тенетах отих проклятих вагань і непевности (212);

- закінчення іменника чоловічого роду у родовому відмінку (ові → ови): Зробити угоду, плюнути на Москву і заявити про себе світови своєю силою…(149);

- відсутність приставного в- на початку слова: гарячим огнем (130);

- непослідовне використання суфіксів –ов- / –н-: вже другий місяць знаходиться в запасовому баталіоні (124); несподіване, як градова туча (201), але: правна революційна влада (136);  вчився в долинській виділовій школі (144); а також невідповідні сучасній українській мові суфікс –юч-, -уч- : слідуючу кутю (128); тремтючий (139); командуючий-командуючого (146); головнокомандуючий (211);  півзапитуюче промовив (217); недалеке будуче (254);  ненормативне вживання суфіксів: незвикла утома (125);

- порушення у відмінюванні іменників: з очами, повними сліз (128); 

- вплив російської мови на вибір лексичних одиниць: підвладні (=подчиненніе) (125); несподівано сталося чудо, замаяли вільно визвольні прапори (134); кунулися до нього бувші «сірі»; людину, що гине від своїх діл (135); бувші поплічники (180); незорані обшири бувших панських ланів, бувші сільські злидарі (182); шкляночку горячого (218); незломний у своїй вірі (245);

- використання застарілої та запозиченої лексики: складав їх [листи] в одну коперту і посилав разом (125); вістун (128); сходило жовте, як цитрина, зимове сонце (130); папір і атрамент (138); що значить контрреволюціонер і буржуаза (139); в австрійському мундурі; розхристав свою шинелю і мундур (143); сотки літ тому (154); блідо-жовтаве світло лямпки (180); Якби було яке догідніще місце; слави зверхника нашої боротьби (191); унукам нашим, нігде, післанця (199); не ввійшов у нього з перших дверей, а пішов на затильні (219);Бачив багато прибрану залю, в якій все було перевернуте, а серед залі стояло поставлених в один ряд три столи (220); здоровий дядько у широких вибійчатих штанах (221); Зелений, виладувавши розстрільну величезною дугою, почав завзято відбиватися (226); деморалізатором і руїнником армії (251); руїнницьке явище ( 252); Сам не свій, весь самоофіра всенародного здвигу (256); 

- вживання усічених прикметникових форм: якнайскорше (138); ранійш (199); а також ненормативних префіксів: я так зденервований (141);

- на фонетичному рівні заміна фонеми [ф] на [хв] та [т]: Хвастов (178); 192: катедральний протоієрей (197); катедральна церква, катедральна дзвіниця, катедральна площа (216); відсутність чергування о з і: не треба пімсти…пімста не є боротьба (138); буквосполучення йо передано лише одним звуком о: Вони один міліон знищать, другий обкрадуть (150); 

- іменникове закінчення –и замість –і: товариської крови (166); приходили вісти (201).

У наведених прикладах збережено автентичне слововживання, характерне для початку ХХ століття на теренах України, що на сьогодні дає можливість для подальшого вивчення та повернення або неповернення не тільки лексичних одиниць, а також граматичних форм, вихідної фонетичної організації мови тощо.  

Література

Клим Поліщук. Отаман Зелений. Львів. Видавництво «Апріорі». 2021. 268с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота