ОСОБЛИВОСТІ ІСТОРИЧНОГО ТА ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ НАЙМАНСТВА ЗА КРИМІНАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ - Научное сообщество

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ОСОБЛИВОСТІ ІСТОРИЧНОГО ТА ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ НАЙМАНСТВА ЗА КРИМІНАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ

27.03.2024 17:58

[2. Юридические науки]

Автор: Петрівський Денис Євгенійович, Таращанський технічний та економіко-правовий фаховий коледж


Нестабільна ситуація у світі, постійні зміни та військові конфлікти, в певній мірі, постійно народжуються нові загрози для миру, людства та встановленого світового порядку. Проте у світі, в тому числі і у нашій державі, існує така категорія людей, для яких професією стало вчинення вбивств, участь у збройних конфліктах та терористичних актах, умисне знищення майна, об’єктів культурних, духовних цінностей. Фактів участі найманців у збройних конфліктах і терористичних актах у сучасному світі безліч. Кримінально-правові аспекти боротьби з найманством у науці кримінального права були внесені такими вченими: Р. А. Адельханян, І. М. Арцибасов, Ю. М. Астафьєв, Я. М. Брайнін, П. С. Дагель, В. П. Панов та інші. Проте у вітчизняній науці кримінального права дослідженню найманства як кримінального правопорушення проти миру та безпеки людства приділено недостатньо уваги.

Проаналізувавши історичні факти та дані то перші згадки найманців сягають стародавніх часів, датуються періодом правління єгипетських фараонів Середнього царства (ХХ – ХVІІ ст. до н. е). Найманство застосовувалося у Стародавній Греції та під час завойовницьких війн Римської імперії. У середньовічній Європі найманство сприймалося як звичайна воєнна практика. Але на початку У ХХ ст. ставлення до використання найманців у збройних конфліктах змінилося і пов’язано з виникненням концепції нейтральності країн. Після чого у ст. 4 Гаазької конвенції про права й обов’язки нейтральних держав і осіб у випадку сухопутної війни 1907 р. декларувалося, що вербувальні агентства для надання допомоги воюючим сторонам не можуть відкриватися на території нейтральної держави. В сьогоднішні часи, основним офіційним документом, який засуджує застосування найманства у світі - є Міжнародна конвенція про боротьбу з вербуванням, використанням, фінансуванням і навчанням найманців 1989 р. (ратифікована Україною 14.07.1993 р., набула чинності 20.10.2001 р.).В українському законодавстві кримінальна відповідальність за найманство вперше була встановлена у 1993 р. ст. 631 КК України в ред. 1960 р. після ратифікації Україною Міжнародної конвенції про боротьбу з вербуванням, використанням, фінансуванням і навчанням найманців 1989 р. Вказану статтю законодавець розмістив у главі І Особливої частини «Злочини проти держави» . Вже у КК України 2001 р. у розділ ХХ «Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку» знаходиться ст. 447, яка закріплює караність найманства, проте на сьогодішній день від початкової редакції дана стаття дещо змінилася.  У звязку із початком воєнних дій ВРУ у 2015 р. були внесені зміни до ст. 447 КК України і вона була представлена в новій редакції, яка порівняно з попередньою розширила диспозицію вказаної статті: більш широко описана мета, з якою здійснюється використання найманців (зокрема, додана така мета, як повалення конституційного ладу і перешкоджання діяльності органів державної влади); передбачені кваліфікуюча (ч. 2 – вчинення службовою особою з використанням службового становища) і особливо кваліфікуюча (ч. 3 – загибель людини) ознаки; закріплена спеціальна мета звільнення найманця від кримінальної відповідальності; у примітці до аналізованої статті надано законодавче визначення поняття «найманець».

Зробивши певні висновки проведеного історично-правового екскурсу можна сказати наступне: на теперішній час більшість учених вважає найманство міжнародним кримінальним правопорушенням, що становить небезпеку для миру та загрозу миру й безпеці людства, порушує концепцію нейтралітету й у широкому розумінні охоплюється поняттям «агресія». Аналіз законодавства іноземних держав про кримінальну відповідальність дозволяє зробити висновок, що відповідальність за найманство ці країни закріплюють за двома основними варіантами: як міжнародний військовий злочин, який полягає у використанні найманців у збройних конфліктах на території іноземних держав (Азербайджан, Білорусь Вірменія, Грузія, Франція), його можна вважати сенсом, або як міжнародний злочин, при вчиненні якого має місце використання найманців як у збройних конфліктах на території іноземних держав, так і для втручання в їх внутрішні справи, порушення їх суверенітету чи територіальної цілісності шляхом повалення уряду або іншого підриву конституційного ладу (Казахстан, Італія), за широкого тлумачення. в законодавстві деяких країн окремо передбачається кримінальна відповідальність за найманство іноземних та власних громадян (наприклад КК Казахстану), при чому щодо останніх покарання, як правило, є менш суворим. Більш широкий варіант визначення найманства закріплений у Міжнародної конвенції про боротьбу з вербуванням, використанням, фінансуванням і навчанням найманців 1989 р. Найманство є одним з найнебезпечніших соціально-правових явищ, тісно пов’язаних зі кримінальними правопорушеннями терористичного й екстремістського характеру, які становлять реальну загрозу безпеці держав. 

Література:

1.Скрильник О.О.Тенденції запобігання поширенню найманства на території країн СНД /Часопис Національного університету "Острозька академія". Серія "Право". – 2013. – № 1(7) : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://lj.oa.edu.ua/articles/2013/n1/13sootks.pdf.

2. Юртаєва К. В. Визначення найманства за законодавством України про кримінальну відповідальність. Вісн. Кримінолог, асоц. України. 2017. №2 (16). С. 132-140.

_____________________

Науковий керівник: Голобородько Н.В., викладач юридичних дисциплін



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота