РОЗМІР АДМІНІСТРАТИВНО-ГОСПОДАРСЬКИХ ШТРАФІВ ЗА ПРАВОПОРУШЕНЯ У СФЕРІ МІСТОБУДІВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ - Научное сообщество

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

РОЗМІР АДМІНІСТРАТИВНО-ГОСПОДАРСЬКИХ ШТРАФІВ ЗА ПРАВОПОРУШЕНЯ У СФЕРІ МІСТОБУДІВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

13.05.2014 15:26

[Секция 7. Хозяйственное право. Хозяйственное процессуальное право. Финансовое право. Банковское право]

Автор: Черкашина Катерина Ігорівна, здобувач кафедри Конституційного та міжнародного права Донецького національного університету, головний спеціаліст юридичного відділу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, м. Донецьк


Господарські санкції відіграють значну роль у регулюванні господарської діяльності, адже вони є заходами впливу на правопорушників, в результаті застосування яких для них настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. 

За порушення правил здійснення господарської діяльності законодавством передбачено застосування адміністративно-господарських санкцій, які відрізняються від інших видів господарських санкцій, передбачених Господарським Кодексом України [1]. Їх особливість полягає у тому, що підставою їх застосування є саме порушення норм законодавства у сфері господарювання, а не договірних зобов’язань. Крім того, застосовуються вони спеціально уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Метою їх застосування є перш за все припинення, усунення порушення, ліквідація його наслідків [2, с. 51-52].

У сфері містобудівної діяльності основним видом адміністративно-господарських санкцій є адміністративно-господарський штраф. Перелік та розміри шрафів за правопорушення у сфері містобудування встановлено  Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

На теперішній час розмір штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається у фіксованій сумі, яка розраховується у мінімальних заробітних платах [3]. Слід зауважити, що такий спосіб визначення розміру штрафу було запроваджено у 2011 р. У попередній же редакції ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»  розмір штрафу визначався у відсотках від вартості виконаних робіт.

Безперечно, такий спосіб розрахунку є досить зручним, практичним, фактично виключає допущення помилок під час визначення розміру штрафу. Для порівняння, раніше розрахунок суми штрафу у відсотках від вартості виконаних робіт у багатьох випадках фактично унеможливлювався, оскільки не завжди можливо було встановити їх вартість, а спеціальний порядок її розрахунку за багато років Мінрегіонбудом затверджено так і не було. На практиці у багатьох випадках розмір штрафу розраховувався виходячи з інформації про вартість робіт, наданої безпосередньо порушниками. Це часто призводило до заниження розміру штрафу. Траплялись і ситуації, коли взагалі неможливо було визначити розмір штрафу, якщо відсутні були будь-які необхідні дані. 

Однак, є і негативні сторони способу визначення суми штрафу у мінімальних заробітних платах, у фіксованій сумі. На теперішній час розмір штрафу за будь-яке правопорушення є фіксованим, не має нижньої та вищої межі. Отже, незважаючи на характер порушення та його наслідки, розмір штрафу коригуванню чи зміні не підлягає. 

Вбачається, що така фіксованість суми штрафу не завжди є обґрунтованою, адже характер вчинених суб’єктом містобудування порушень може бути зовсім різним, що тягне за собою різні наслідки і для замовника будівництва, і для об’єкту будівництва в цілому. Крім того, такий розрахунок розміру штрафу не завжди дозволяє врахувати всі обставини порушення. Одні порушення не призведуть до жодних суттєвих наслідків чи витрат ні для замовника будівництва, ні для об’єкта будівництва в цілому. Інші ж порушення можуть негативно вплинути на процес виконання будівельних робіт, безпечність та надійність будівель, споруд,  їх безпечну експлуатацію тощо, а також потягти за собою істотні наслідки для замовників будівництва, зокрема фінансові. Так, наприклад, штраф за наведення недостовірних відомостей у декларації про початок виконання будівельних робіт на об’єкті ІІІ категорії складності становить 90 мінімальних заробітних плат, що на теперішній час складає майже 110 тисяч гривень. Цей штраф має застосувати орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі виявлення будь-яких недостовірних відомостей. Однак, їх характер та значення може бути зовсім різними, та мати різні наслідки. Так, наведення недостовірних відомостей щодо наявності правовстановлюючого документу на земельну ділянку, на якій здійснюється будівництво, що може взагалі свідчити про самочинність будівництва чи, наприклад, порушення цільового призначення земельної ділянки, є значно більш суттєвим порушенням, ніж наведення недостовірних даних щодо номеру телефону замовника чи відомостей про наказ на призначення тієї чи іншої відповідальної особи. Однак, розмір штрафу за обидва порушення буде однаковим. Вбачається, що  застосування такого великого розміру штрафу не завжди є обгрунтованим та не завжди відповідає меті застосування штрафу.

Можна погодитись із позицією Татькової З.Ф. щодо того, що під час розгляду питання про настання для суб’єкта господарювання негативних майнових наслідків, а адміністративно-господарський штраф є санкцією саме майнового характеру, має виникати питання відповідності розміру відповідальності розміру заподіяної шкоди [4]. На думку О. Лейста, у законодавстві існує тенденція диференціювати обсяг і розміри майнової відповідальності в залежності від виду об’єктів, яким було завдано збитків, шкоди, характеру правопорушень, форми вини [5, с. 445].

Господарсько-правова відповідальність повинна бути еквівалентною заподіяній шкоді, вчиненому порушенню. Вбачається, що це має стосуватись і адміністративно-господарських санкцій як одного з виду господарських санкцій. Розмір штрафу, що застосовується до суб’єктів господарювання за правопорушення у сфері містобудівної діяльності має бути адекватним та відповідати характеру та тяжкості порушення, його наслідкам. 

Вказане вище необхідно, зокрема, і у зв’язку з тим, що Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачена можливість застосування штрафів не тільки щодо юридичних осіб, але й фізичних осіб-підприємців. Трапляються випадки, коли розмір штрафу, який має сплатити фізична особа-підприємець становить суму, у декілька разів більшу за вартість виконаних робіт та отриманий прибуток. Така ситуація може поставити під загрозу взагалі подальше здійснення господарської діяльності таким суб’єктом, що не завжди відповідає меті адміністративно-господарського штрафу – припинення порушення та ліквідації його наслідків.

Таким чином, положення ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» щодо розміру штрафів  потребують подальшого вдосконалення. Вбачається, що таке вдосконалення може бути досягнено шляхом впровадження диференційованого розміру штрафу, встановлення його мінімального та максимального розмірів, можливості визначення суми штрафу у кожному окремому випадку в залежності від тяжкості порушення. Притягнення до відповідальності має відбуватись із дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками порушення та тими цілями, на досягнення яких застосовується штраф.




Література:

1. Господарський Кодекс України: за станом від 03.02.2013р./  Відомості Верховної Ради України. -   2003 р. - № 18. – ст. 144

2. Бюлетень законодавства і юридичної практики України №9. – 2013. – Відповідальність суб’єктів господарських відносин. Законодавство. Коментар. Судова практика. – 392 с.  

3. Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності: Закон України  від 14.10.1994р. № 208/94-ВР// Відомості Верховної Ради. - 1994р. - № 46. - ст. 411.

4. Татькова З.Ф. Господарсько-правова відповідальність: теоретичні аспекти правового регулювання // Вісник Донецького університету, Сер. В: Економіка і право. - Д., 2006. – Вип. 2. – с. 407 - 415.

5. Актуальні проблеми господарського права: навч. посіб. / за ред. В.С. Щербини. – К.: Юрінком Інтер, 2012. – 528 с. – 527с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота