РОЛЬ СУДУ ЄС У ПРАВОВОМУ РЕГУЛЮВАННІ ЗАХИСТУ АВТОРСЬКОГО ПРАВА І СУМІЖНИХ ПРАВ У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

РОЛЬ СУДУ ЄС У ПРАВОВОМУ РЕГУЛЮВАННІ ЗАХИСТУ АВТОРСЬКОГО ПРАВА І СУМІЖНИХ ПРАВ У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ

13.05.2014 22:46

[Секция 2. Конституционное право. Конституционное процессуальное право. Международное право]

Автор: Сорока Наталія Євгенівна, здобувач кафедри європейського права Львівського національного університету імені Івана Франка


Право інтелектуальної власності загалом та авторське право зокрема розвиваються надзвичайно динамічно в Європейському Союзі впродовж останніх десятиліть. Оскільки курс на інтеграцію до ЄС є пріоритетним напрямком зовнішньоекономічної політики України, а стандарти захисту прав інтелектуальної власності у Європейському Союзі набагато вищі не лише від вітчизняних, а й міжнародних на рівні ВОІВ та СОТ, прискорення адаптації вітчизняного законодавства до законодавства ЄС у сфері інтелектуальної власності набуває особливого значення.

Інституційна структура Європейського Союзу зазнала значного реформування із набранням чинності Лісабонським договором 01 грудня 2009 року, який визначив основні напрямки розвитку права ЄС. Окрім реформ, які мали на меті головним чином спрощення внутрішньої будови Європейського Союзу, підвищення ефективності прийняття рішень та демократизацію процесу функціонування Європейського Союзу, Лісабонський договір значно розширив компетенцію ЄС у сфері інтелектуальної власності. Так, у Розділ VІІ «Спільні правила щодо конкуренції, оподаткування та зближення законодавств» ДфЄС була введена окрема стаття 118: «В контексті запровадження і функціонування внутрішнього ринку Європейському  Парламентові та Раді, діючи згідно зі звичайною законодавчою процедурою, належить запроваджувати заходи щодо утворення європейських прав інтелектуальної власності з метою забезпечення однакового захисту прав інтелектуальної власності у всьому Союзі та створення централізованих загальносоюзних дозвільних, координаційних та наглядових та наглядові режимів». Таким чином, була визначена спеціальна компетенція спільноти для європейських прав інтелектуальної власності [1, с.22].

Пропонуємо детальніше зупинитися на ролі Суду Європейського Союзу у регулюванні правовідносин, пов'язаних з реалізацією прав інтелектуальної власності, зокрема авторського права та суміжних прав.

З перших років свого існування Європейський Союз має у своєму розпорядженні самостійну та авторитетну гілку судової влади, яку очолює Суд ЄС. Із вступом в дію Лісабонського договору юрисдикція союзних судів  зростатиме. Відповідно до ст. 19 ДЄС Суд Європейського Союзу забезпечує дотримання права у тлумаченні та застосуванні договорів. Із визнанням Хартії засадничих прав Європейського Союзу 2000 року юридично обов’язковим джерелом права компетенція Суду ЄС розширилася.  

У світлі захисту авторського права цікавою є нова редакції ст. 262 ДфЄС (ст. 229а ДзЄС), згідно з якою Рада уповноважена надавати Судові ЄС юрисдикції у спорах щодо застосування актів, що створюють європейські права інтелектуальної власності. Нагадаємо, що в попередній редакції йшлося про юрисдикцію суду у спорах, пов’язаних із застосуванням актів стосовно прав промислової власності.

Упродовж перших десятиліть існування Європейського Співтовариства рішення Суду ЄС відігравали надзвичайно важливу роль у регулюванні правовідносин, пов’язаних з реалізацією авторського права та суміжних прав, та були спрямовані на вирішення конфлікту між потребами спільного ринку та правами інтелектуальної власності. Так були сформульовані доктринальні принципи «специфічного предмета охорони», «вичерпання прав», «міжнародного вичерпання прав», які мали вирішальне значення для відшукання компромісу між інтересами правовласників та потребами вільного руху товарів, послуг та добросовісної конкуренції. 

Суперечності між забезпеченням захисту управ інтелектуальної власності, з одного боку, та  принципами свободи руху товарів і вільної конкуренції, з іншого, стали предметом правотворчої практики Суду ЄС. Як справедливо зауважує Р.Еннан, за відсутності відповідної гармонізації на рівні Європейського Співтовариства цей перший етап правозастосування суто прецедентного характеру дозволив виявити прогалини у правовому регулюванні та окреслити шляхи розв’язання головних проблем  [3, с.112].

Суд Європейського Союзу і надалі продовжує відігравати важливу роль у забезпеченні здійснення авторського права та суміжних прав ЄС. Особливо це відчутно у тих сферах, які ще не повністю гармонізовані на рівні ЄС – колективному управлінні майновими правами (26 лютого 2014 року Європейський Парламент та Рада прийняли директиву 2014/26/ЄС про колективне управління авторським правом і суміжними правами і мультитериторіальне ліцензування музичних творів, які використовуються онлайн на внутрішньому ринку; держави-члени повинні здійснити її імплементацію в національні законодавства до 10 квітня 2016 року), приватному копіюванні, репрографічному відтворенні тощо. 

Крім цього, після прийняття актів гармонізації про охорону окремих об’єктів авторських прав, щодо яких у державах-членах були різні підходи до врегулювання, виникає ціла низка судових процесів. Таке мало місце у випадку директиви про правову охорону баз даних (96/9/ЄС), яка через  відмінності у законодавствах держав-членів щодо захисту баз даних, критерію оригінальності та права suigeneris, а також  невизначеність окремих важливих понять призвела до інтенсивної роботи Суду ЄС з надання тлумачень та роз’яснень.  Немало рішень суд ЄС прийняв і у зв’язку з директивою  про гармонізацію певних аспектів авторського права та суміжних прав в інформаційному суспільстві (2001/29/ЄС), яка містила доволі широке формулювання щодо винятків, обмежень, засобів захисту технологічних заходів та залишила низку питань на розгляд національних органів. 

Окрему категорію в практиці Суду ЄС становлять справи за позовами Європейської Комісії за невиконання державами-членами своїх зобов’язань з повної, своєчасної та коректної імплементації директив у національні законодавства. Так, у 2006-2007 роках Суд ЄС прийняв до розгляду позови, ініційовані Європейською Комісією до  Ірландії, Італії, Люксембургу, Іспанії,  Португалії, Греції, Бельгії, Франції та Швеції за неналежну імплементацію директив про право на прокат, позичку та право слідування на користь автора оригінального твору мистецтва; рішення у справах винесені на початку 2008 року.   

Отже, правотворча практика Суду Європейського Союзу посідає важливе місце серед джерел авторського права та суміжних прав ЄС. Рішення Суду ЄС, тлумачення ним окремих статей установчих договорів, що дало підстави сформулювати доктринальні принципи специфічного предмета охорони та  вичерпання прав, відігравали головну роль у врегулюванні цього виду правовідносин у перші десятиліття існування Європейського Співтовариства. Важливою є практика Суду ЄС у сферах, які ще не повністю гармонізовані на рівні ЄС, та у зв’язку з прийняттям актів гармонізації про охорону окремих об’єктів авторських прав, щодо яких у державах-членах є різні підходи до врегулювання. Зі вступом у силу Лісабонського договору значення рішень Суду ЄС у галузі авторського права та суміжних прав зростає. 




Література:

1. Авторське право і суміжні права в Європі: монографія / Ю.М.Капіца, С.К. Ступак, О.В.Жувака. – К.: Логос, 2012. – 696 с.

2. Вдовиченко О. Основні зміни інституційної системи Європейського Союзу після Лісабонського договору / О.Вдовиченко // Юридична Україна. – 2010. – № 9 (93).– C. 118–123.

3. Еннан Р.Є. Правова охорона інтелектуальної власності в Європейському Союзі: передумови формування, сучасний стан, тенденції розвитку / Р.Є.Еннан // Часопис цивілістики. – 2012. – Вип. 13. – С.110–118.

4. Конституційні акти Європейського Союзу (в редакції Лісабонського договору). – К. : К.І.С., 2010. – 536 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота