«ВИКОРИСТАННЯ ПОЛІГРАФА ЯК ЗАСОБУ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ТЕХНІКИ» - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

«ВИКОРИСТАННЯ ПОЛІГРАФА ЯК ЗАСОБУ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ТЕХНІКИ»

02.12.2015 22:48

[Секция 4. Уголовное право. Уголовное процессуальное право. Криминалистика. Криминология. Уголовно-исполнительное право. Судоустройство. Правоохранительные органы, прокуратура и адвокатура]

Автор: Римарчук Наталія Анатоліївна, студентка Національного університету «Одеська юридична академія»


На сьогоднішній день спостерігається швидкий розвиток новітніх технологій, з’являються все прогресивніші та витонченіші способи вчинення кримінальних правопорушень, і, як наслідок, від науки криміналістики, сучасність проблем вимагає все більше нових ідей, розробок, засобів і прийомів, «мережевоцентричних хмарних технологій» аби сприяти  активній допомозі органам правопорядку та правосуддя в їх практичній діяльності, зокрема у процесі виявлення, розслідування, запобігання та протидії злочинним посяганням та встановленні істині по справі.

Насамперед, таке завдання стоїть перед невід’ємною та важливою частиною науки криміналістики – криміналістичною технікою.

Криміналістична техніка – це розділ криміналістики, що об’єднує систему теоретичних положень і розроблених на їх основі технічних засобів і методів збирання та подавання криміналістичної інформації з метою розкриття та розслідування злочинів [1 с. 14-15]. 

Задля досягнення поставлених перед криміналістикою завдань, використовують технічні засоби та методи запозичені з різних природничих і технічних наук; прийоми та техніка створені суто для потреб криміналістики, без будь-яких переробок для дослідження її об’єктів; нетрадиційні засоби та техніки для отримання криміналістично значущої інформації. 

Під нетрадиційними необхідно розуміти такі криміналістичні техніки, знання й методи, що не набули достатнього визнання та широкого впровадження як в теорії криміналістики, так і в криміналістичній практиці їх застосування, і які криміналістика пристосовує і використовує у своїх цілях для розкриття та розслідування злочинів. Так, до одного із найпопулярніших нетрадиційних науково-технічних засобів криміналістичної техніки можна віднести й поліграф, що і став предметом розгляду даної наукової роботи.  

Дискусійність законності його використання, легалізація та процесуальне оформлення результатів поліграфу в кримінальному процесі, ефективність його застосування під час оперативно-розшукових заходів та потенційної можливості оптимізації, оперативності та підвищення якості роботи правоохоронних органів у боротьбі та запобіганні злочинності за його допомоги вже досить тривалий час є актуальними, що підтверджує гостроту проблемності досліджуваного питання висвітленого в даній роботі, його новизну та  своєчасність.

Поліграф – це багатоцільовий прилад, призначений для одночасної реєстрації кількох (від 4 до 16) фізіологічних процесів, пов’язаних з виникненням емоцій. Поліграф є комплексом точних медичних приладів, які безперервно та синхронно фіксують динаміку цілої низки реакцій допитуваного: тиску крові, частоти пульсу, глибини та частоти дихання, шкірно-гальванічної реакції, ступеню м’язового напруження, біотоків мозку та ін.  [2, с. 93].

Аргументом, який свідчить про доцільність застосування поліграфа в практиці розслідувань різної спрямованості і в профілактичних заходах — це об'єктивність реєстрованих процесів і можливість у відносно короткі терміни одержати інформацію, яку або взагалі не можливо, або дуже важко і дорого одержати традиційними методами.

Окрім цього, застосування поліграфу забезпечує отримання додаткової інформації, яка прямо або побічно по¬в’язана з напрямом або об’єктом розслідування, прискорює хід розслідування при відносно невисоких витратах, забезпечує об’єктивну і швидку оцінку достовірності повідомленої особою інформації, сприяє викриттю запланованих злочинів [3, с. 336].

 На сьогоднішній день поліграф використовується у 70 країнах світу. Створений він був у США у 1921 році, і починаючи з того часу, набув широкого поширення та застосовується як в медичних цілях, так і як науково-технічний засіб виявлення брехні. Протягом десятиріч поліграф являв собою засіб боротьби зі злочинністю у багатьох країнах американського континенту, Європи та Азії. Так, у США, Канаді, Ізраїлі, Угорщині за допомогою цього технічного приладу збираються дані, що дозволяють ідентифікувати винних осіб і створити передумови для дачі ними правдивих показань, сприяють виявленню неточностей, прогалин, перебільшень у показаннях, збиранню додаткової інформації тощо [4, с. 190-191].

З аналізу чинного законодавства України вбачається, що нормативного закріплення, яке дає змогу використовувати поліграф при розслідуванні тих чи інших видів злочинів немає, але правова основа для запровадження та реалізації результатів використання приладу вже частково складена та набуває свого поширення та розвитку. Так, нещодавно, Верховною Радою України прийнято Закон України «Про Національну поліцію», ч. 2 ст. 50 якого передбачає застосування поліграфа до осіб, які виявили бажання вступити на службу до поліції, за їх згодою. Хоча цей Закон в цілому набирав чинності 07 листопада 2015 року, проте його положення вже застосовувались у містах, де здійснювався набір до патрульної поліції [5]. 

 Варто, також, згадати про окремі інструкцій, які носять локальний характер застосування та прямо дозволяють використовувати поліграф у вузькому професійному колі. Перше, про що йде мова, це про Інструкцію по використанню комп'ютерних поліграфів у роботі з персоналом органів внутрішніх справ України [6]. Незважаючи на триваючий процес реформування системи органів внутрішніх справ (далі – ОВС), ліквідацію їх територіальних одиниць, підрозділів тощо, вказана інструкція не втратила своєї чинності, що говорить про її актуальність та важливість у відборі, атестації та розстановки кадрів ОВС, шляхом використання детектора брехні. 

Положення про використання поліграфа у системі Міністерства доходів і зборів, з метою попередження виявлення корупційних правопорушень, ефективної діяльності оперативно-розшукових органів, покращення роботи з персоналом містяться, також, у Інструкції «Про використання поліграфів у діяльності Міністерства доходів і зборів України та його територіальних органів»  затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів [7]. 

Зазначене вище свідчить про ефективність використання поліграфа в системі підбору кадрового персоналу, перевірки їх діяльності, особливо в умовах підвищеного рівня корупції, запровадження люстраційних процесів та масштабної кадрової «чистки» органів державної влади, що підвищує необхідність застосування поліграфа, вказує на його практичну цінність та можливу потенційну основу законодавчого закріплення його застосування в рамках досудового та судового розслідування кримінальних справ.

Не можна не зазначити Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» [8], стаття 8 якого закріплює право органів, що здійснюють ОРД, опитувати осіб за їх згодою. Відповідно, використання поліграфа являє собою як один із різновидів опитування, результати якого, сьогодні, не можуть бути використані як докази у справі, а містять лише інформативне навантаження, та виступають орієнтиром для збирання офіційних доказів. 

Для того, аби відомості, які отриманні внаслідок застосування поліграфу мали доказове значення необхідно керуватися рамками судової експертизи, яка ще має назву «судова психофізіологічна експертиза з використанням поліграфа», однак відомості отримані в рамках її проведення все одно будуть мати додаткове або ж непряме значення. 

Критеріями, які забезпечують застосування поліграфа як в слідчій, так і в оперативно-розшуковій діяльності є добровільність, законність, морально-етичність та безпечність. Добровільність виражається в неможливості примушування людини до дачі показань із застосуванням поліграфа, більше того, необхідне одержання від неї письмової згоди на це. 

Законність проявляється в протипоказаннях до проведення перевірки на детекторі брехні у зв’язку з вагітністю, психічними захворюваннями, алкогольною, наркотичною або залежністю від інших психотропних речовин. Як наслідок – необхідно проходити медичний огляд.

Морально-етичний критерій проявляється в тому, що часто працівники того чи іншого підприємства, установи, організації нав’язливо застосовують таку перевірку. В свою чергу, органи, які проводять ОРД, наприклад при допиті, можуть застосовувати шантаж та погрози, не виключаються й безглузді перевірки родичами один одного. 

Безпечність проявляється у застосуванні поліграфа таким чином, аби не завдати шкоди здоров’ю та життю людини, в тому числі травм, які можуть бути наслідками тривалих та хронічних психологічних розладів, не порушувати прав, свобод та охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

Безперечно, дискусії щодо застосування даного засобу криміналістичної техніки ведуться в науці і будуть продовжуватись, адже в одному випадку вчені та практики сумніваються в достовірності результатів такої перевірки, що зумовлено наявністю осіб, які намагаються ввести в оману прилад, що нерідко їм вдається, а інші, до числа прибічників яких відносимось і ми, вважають за необхідне удосконалювати таку процедуру: надати їй нормативне закріплення; провести її легалізацію з чітким визначенням сфер та меж можливого використання поліграфа; із встановленням регламенту випадків, коли це дійсно необхідно; визначенням  умов та підстав заборон використання детектору; формування вікових та фізичних рубежів які обмежуватимуть можливість та необхідність проходження поліграфу; встановленням морально-етичних рамок застосування детектора брехні тощо.  

На нашу думку, зазначене дасть змогу використовувати поліграф у розслідуванні кримінальних правопорушень, підвищить оперативність розкриття злочинів, сприятиме підвищенню якості діяльності правоохоронних органів, а також, сприятиме встановленню об’єктивної істині по кожній кримінальній справі. 




Використана література:

1. Криміналістика (криміналістична техніка) / П. Д.Біленчук, А. П. Гель, М. В. Салтевський, Г. С. Семаков. – Київ: МАУП, 2001. – 216 с. – Бібліогр.: С. 211-212.

2. Поліграф як нетрадиційний криміналістичний засіб і можливості його використання в кримінально-процесуальному доказуванні. // Актуальні проблеми криміналістики. – Донецьк, 2001. – С. 92–100.

3. Якутко В. Ф. Особливості використання поліграфа в Україні / В. Ф. Якутко. // Актуальні проблеми держави і права. – 2009. – С.  335 – 339.

4. Використання поліграфа у криміналістичному судочинстві України / О. М. Скрябін, Н. Д. Тонне. // Науковий вісник Херсонського державного університету. – 2014. –  С.189–194.

5. Про національну поліцію [Електронний ресурс] : Закон України від 02 лип. 2015 р. № 580– VIII . – Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/580-19

6. Інструкція щодо застосування комп'ютерних поліграфів у роботі з персоналом органів внутрішніх справ України [Електронний ресурс] // Від 28.07.2004, № 842. – Режим доступу до ресурсу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1373-04.

7. Інструкція щодо застосування комп’ютерних поліграфів у роботі затверджена Наказом Міністерства доходів і зборів України [Електронний ресурс] // № 329 від 02.08.2013. -  Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1748-13.

8. Про оперативно-розшукову діяльність [Електронний ресурс] // Закон України від 18.02.1992 № 2135-XII в ред. від 07.11.2015. – Режим доступу до ресурсу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2135-12.

9. Про судову експертизу [Електронний ресурс] : Закон України від 25 лют. 1994 р. № 4038–ХІІ. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4038-12

_________________________

Науковий керівник: Паляничко Діана Геннадіївна, кандидат юридичних наук, доцент кафедри криміналістики НУОЮА, адвокат

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота