ЄВРОПЕЙСЬКА КОНВЕРГЕНЦІЯ ФІСКАЛЬНИХ ПОЛІТИК В РАМКАХ РЕГІОНАЛЬНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ УГРУПУВАНЬ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ЄВРОПЕЙСЬКА КОНВЕРГЕНЦІЯ ФІСКАЛЬНИХ ПОЛІТИК В РАМКАХ РЕГІОНАЛЬНИХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ УГРУПУВАНЬ

10.08.2017 15:26

[Секция 7. Налоговая система. Бюджетная система]

Автор: Тимошенко Андрій Олександрович, кандидат економічних наук, ПВНЗ “Європейський університет", м.Київ


Для з’ясування зиску від європейської конвергенції фіскальних політик в рамках регіональних інтеграційних угрупувань, що склалися, розглянемо еволюцію фіскальної конвергенції. Досить вдало узагальнила напрацювання О. Погорлєцького [1, c. 65] з цього питання і розширила етапи розвитку міжнародної фіскальної конвергенції вітчизняний вчений Т. Крушельницька [2].  На погляд автора, варто було б цю систематизацію періодів формування і розвитку фіскальної конвергенції доповнити ще одним етапом (табл. 1).

Таблиця 1

Еволюція розвитку фіскальної конвергенції в євроінтеграційних умовах




* авторське  доповнення  (вчена Т. Крушельницька зазначала, що 5-й етап триває по теперішній час)

** авторське  доповнення

Погоджуємося з вченою Т. Крушельницькою, що п’ятий етап фіскальної конвергенції почався з середини 1990-х рр..  Цей період характеризується тим, що   держави, які входять в інтегративну групу ЄС, приступили до створення ЄВС (Єдиного Валютного Союзу) з метою застосування єдиної валюти євро на території інтеграційного простору. Тобто, 12 країни ЄС, які вступили в ЄВС і 10 країн, які у майбутньому прагнули до цього, повинні були притримуватися правил валютної конвергенції (стабілізація фінансової бази цих країн і зменшення рівня бюджетних дефіцитів).

Поряд з цим, збільшився рівень мобільності капіталів і людей, що вимагає більш ширшої координації оподаткування і уніфікації бюджетних систем, що входять до ЄС.

Більш детально зупинимося на 6-му етапі розвитку конвергенції фіскальних систем в інтеграційному просторі, головною рисою якого є дистанційність продаж у всесвітній комп’ютерній мережі. Важлива особливість операцій у цій сфері полягає в тому, що вона повністю здійснюється віртуально. Так, сукупний об’єм цих операцій у 2002 р. склав 820 млрд дол, а вже у 2006 р.  майже 25% всіх угод В2В (business-to- business transactions), тобто вартості угод між компаніями [3, с 119; 4, с. 19].

Зростання електронної комерції яскраво окреслило розбіжності між податковими системами різних країн, означило фіскальні наслідки дистанційних продавців, що   дозволило зробити висновки про обов’язкові заходи з вирішення питань гармонізації фіскальної політики країн інтегрованих у ЄС. Останнє сприятиме знівелюванню, в певній мірі,  конфліктів при зовнішньо економічних відносинах, між суверенними юрисдикціями з приводу оподаткування доходів, отриманих від операцій електронної комерції.

Проблема оподаткування товарів, послуг, отриманих у сфері міжнародної електронної комерції, заключається в тому, що продавець здійснює продажі через Інтернет і  діє дистанційно,  не створюючи оподатковуваної присутності на території покупця. Тобто, продавець продає свій товар з комп’ютерного сервер, що знаходиться в юрисдикції продавця чи в іншій країні, що має кращий податковий клімат. З метою вирішення питань регулювання оподаткування операцій електронної торгівлі на міжнародному рівні в просторі глобальної Інтернет-економіки потрібно опрацювання податкових законів в країнах, в яких знаходяться Веб-сервери дистанційних продавців електронних продуктів в аспекті гармонізації міжнародних правил оподаткування вище вказаних операцій. Для цього було створено консультативно-технічну групу (TAG), яка запропонувала принципи класифікації доходів від електронних операцій, поділивши їх на двадцять вісім категорій [5] і також аргументувала, що потрібно рахувати доходи як прибуток при його оподаткуванні у джерела утворення в країні чи в тій державі де знаходиться постійне представництво компанії  або як роялті з подальшим стягненням податку в юрисдикції резеденства компанії-продавця.

Таким чином, підсумовуючи вище зазначене, пропонується еволюцію розвитку фіскальної конвергенції в євроінтеграційних умовах, яку систематизували науковці [2], доповнити  6-тим етапом, який на думку автора,  розпочався з 2001 року (початок ХХІ сторіччя) і триває по теперішній час. Останній  характеризується широким розвитком глобалізації бізнесу, революції інформаційних технологій і розквітом електронної комерції.




Література:

1. Погорлецкий А. І. Конвергенция национальных налоговых систем / А. І. Погорлецкий // Вестник СПбГУ. – СПб. : изд. ГУ. Сер. 5. 2005. Вып. 2, С. 65–73.

2. Крушельницька Т.  Фіскальна конвергенція в процесі міжнародної інтеграції  / Т. Крушельницька – [Електронний ресурс] – режим доступу : http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/putp/2012-3/doc/4/02.pdf

3. Погорлецкий А. И. Внешние факторы формирования национальной налоговой политики / А. И. Погорлецкий // СПб.,   2004 – 204 с.  

4. E-commerce and Development Report 2002. New York; Geneva, 2002. Р. 19.

5. OECD Progresses towards Achieving an International Consensus on the Tax Treatment of E-commerce – [Електронний ресурс] : режим доступу - www oecd org/daf/fa/treaties/Treatychar_finalrep/pdf.

__________________________

Науковий керівник: Прокопенко Наталія Семенівна, доктор економічних наук, професор, ПВНЗ “Європейський університет"



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота