УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА СТИМУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ УКРАЇНИ - Научное сообщество

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА СТИМУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ УКРАЇНИ

29.05.2018 13:12

[Cекция 6. Банковское дело. Деньги, финансы и кредит]

Автор: Заєць Єлизавета Романівна, студентка 6 курсу, кафедра банківського і страхового бізнесу, Львівський національний університет імені І.Франка


Державне регулювання банківської інвестиційної діяльності банків покликане встановити передумови ефективної діяльності банків, яка направлена на отримання прибутків з одночасним захистом інтересів вкладників банків. Створення передумов ефективної інвестиційної діяльності банків пов'язане з макроекономічною політикою держави. До основних суб'єктів державного регулювання БІД належать: МінФін, НБУ, НКЦПФР, Фіскальна служба, Антимонопольний кабінет [1] .

Однак у державі практично відсутні механізми, які б чітко регулювали спільну діяльність банків та держави у сфері інвестування, а також розподіл між державою та банками ризиків при довгострокових інвестиціях. З метою активізації інвестиційної діяльності банків держава повинна їм: по-перше, забезпечити можливість накопичити необхідні для цього кошти;  по-друге, розділити з ними ризик інвестиційної діяльності, зумовлений економічним становищем країни; по-третє, сприяти підвищенню прибутковості інвестиційної діяльності [2, с. 22].

До основних інструментів державного регулювання інвестиційної діяльності банків необхідно зачислити: нормативно-правову базу; податкову політику; іноземні інвестиції; грошово-кредитну політику; державні гарантії тощо. Необхідно зазначити, що не існує вичерпного переліку інструментів державного регулювання інвестиційної діяльності банків, це закріплено на законодавчому рівні.

Вагомим інструментом державного регулювання БІД є нормативно-правова база, розвиток якої сприяє підвищенню ефективності всіх сфер економіки. Виконання місії нормативно-правової бази в системі державного регулювання інвестиційної діяльності банків реалізується через виконання таких цілей: забезпечення сталого розвитку банківської системи і встановлення превентивних заходів задля попередження системних криз; обмеження монопольного контролю на ринку фінансових ресурсів; забезпечення конкурентоспроможності банків; активне стимулювання інвестиційної діяльності банків. Головним завданням розвитку нормативно-правової бази є актуалізація умов діяльності банків до умов економічного розвитку. Особливо це стосується розширення переліку цінних паперів, що можуть використовувати в своїй діяльності банки. 

Другим важливим інструментом регулювання БІД є податкова політика. Якщо держава прагне залучити банки до інвестиційної діяльності, то вона повинна дбати про збереження задовільного рівня дохідності банків. Саме тому використання ставки оподаткування доходів, що отримані від інвестиційної діяльності, на загальних умовах не заохочує банки віддавати перевагу інвестуванню. Як варіант, можливо запровадити пільги щодо оподаткування доходів від інвестиційних операцій банків. Зменшення податкового навантаження сприятиме підвищенню інвестиційної діяльності банків через зростання дохідності банків, зокрема від здійснення інвестиційного кредитування [4].

Третім інструментом державного регулювання БІД є залучення іноземного капіталу. На сьогоднішній день іноземні інвестори здійснюють інвестиції в українську економіку через два канали: інвестиційні фонди, які представлені на українському ринку; професійних учасників фондового ринку України (в т.ч. банків), які формують торгують цінними паперами, що є об'єктом інтересів іноземних інвесторів. Оскільки професійні учасники фондового ринку України функціонують краще у вітчизняному фондовому ринку, другий канал іноземних інвестицій використовується частіше.

Четвертий інструмент державного регулювання БІД – це грошово-кредитна політика. Відповідно до чинного законодавства НБУ, здійснюючи грошово-кредитне регулювання, вливає емітовані кошти в економіку та регулює рівень вже випущених коштів через банки другого, що суттєво впливає на ділову активність суб'єктів економіки. Так, НБУ в процесі здійснення грошово-кредитної політики здійснює операції з цінними паперами на відкритому ринку, стимулює їх придбання юридичними та фізичними особами, цим зменшуючи кількість вільних грошей, що можуть бути використанні для інвестицій через банківську систему. Викуповуючи державні цінні папери, НБУ вливає додаткові ресурси, які через банківську систему використовуються для інвестування [3].

До інших напрямів державного регулювання інвестиційної діяльності банків через грошово-кредитну політику необхідно зачислити: встановлення економічних нормативів до діяльності банків, а саме — нормативів інвестування; формування обов'язкових резервів на відшкодування збитків через зменшення корисності цінних паперів. 

П'ятим інструментом державного регулювання БІД є державні гарантії. Однією з основних обставин, які визначають активність інвестиційної діяльності, є обсяг його власного капіталу. Це пояснюєтся тим, що власний капітал виконує страхову функцію на випадок збитків від діяльності. Тому держава повинна забезпечити достатній обсяг власного капіталу банків та часткове нівелювання ризиків, що пов'язані з банківським інвестуванням.

Доцільно застосувати такі заходи для стимулювання інвестиційного банківництва: організація державного страхування інвестиційних вкладень банків, спрямованих підприємствам, діяльність яких пов’язана зі значними ризиками; надання державних гарантій банкам за інвестиціями, спрямованих у пріоритетні галузі економіки та проекти. Водночас держава повинна виступати повноцінним партнером, що готовий розділити з банками всі ризики від інвестиційної діяльності.

Вважаємо, що нині існує об’єктивна необхідність розроблення та реалізації відповідного документа – Програми сприяння розвитку інвестиційної діяльності банків, який би визначав пріоритетні напрями діяльності банків у сфері інвестиційного бізнесу, а також економічні, організаційні і правові засади та заходи щодо стимулювання участі банків у сфері фінансування інвестиційних проектів, спрямованих на економічне зростання та забезпечення підприємств довгостроковими фінансовими ресурсами для реалізації інвестиційних цілей. І саме ці, описані вище пільгові умови щодо стимулювання інвестиційної діяльності банків, повинні знайти відображення в цьому документі.

Отже, для активізації інвестиційної діяльності банків та залучення їх до безпосередньої участі у реалізації державної інвестиційної політики необхідно здійснити наступні заходи, що передбачають: посилення ролі держави в інвестиційному процесі: розвиток механізму державних гарантій та обсягу державних інвестицій; створення сприятливого клімату для іноземних інвестицій; активне проведення селективної інвестиційної політики; збільшення обсягів залучених та запозичених ресурсів банків, що допоможе отримати додаткові можливості для інвестування.

Література:

1. Алексеєнко Л.М. Державне регулювання ринку фінансового капіталу в Україні // Єкономіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць / Дніпропетровський національний ун-т. — Дніпропетровськ, 2012. — Вип.155.— С. 123—127.

2. Вовчак О.Д. Банківська інвестиційна діяльність в Україні. — Львів: Вид-во Львівської комерційної академії,2005. — 544 с.

3. Кузнєцова А., Карпа Я. Банківський сектор України як джерело фінансування інвестиційно-інноваційної діяльності // Вісник НБУ. — 2014. — №1. — С. 60—64.

4. Нікітін А.В. Інвестиційні вкладення банків та підвищення їх ефективності: автореф. дис. канд.екон.наук. — К., 2013. — 20 с.



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота