ПРАВА ГРОМАДЯНИНА. СУЧАСНІ ВИКЛИКИ І ЗАКОНОДАВЧІ ІНІЦІАТИВИ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ПРАВА ГРОМАДЯНИНА. СУЧАСНІ ВИКЛИКИ І ЗАКОНОДАВЧІ ІНІЦІАТИВИ

27.12.2018 12:11

[Секция 2. Конституционное право. Конституционное процессуальное право. Международное право]

Автор: Лукін Сергій Ігорович, здобувач ступеня вищої освіти бакалавра Національної академії внутрішніх справ


Деокупація окремих районів Донецької та Луганської областей, АР Крим та міста Севастополя і повернення в юридичне поле України населення цих територій, призведе до необхідності прийняття законів щодо осіб, які сприяли окупаційній владі (колаборантів). Серед українських законодавців і експертів звучать тези про часткове або повну амністію всіх, крім тих хто брав участь в бойових діях і тих, хто скоїв тяжкі злочини.[1] Також пропонується запровадити законодавчу норму, яка забороняє громадянину, рішенням суду визнаним колаборантом, обиратися і займати посади в органах влади та місцевого самоврядування, бути державним службовцем, тобто йдеться про часткове обмеження громадянських прав, або позбавлення статусу громадянина України.

У квітні 2018 року, з законодавчої ініціативи Президента України, був запропонований до розгляду Верховної Ради Проект Закону №8297, про внесення змін до Закону України "Про громадянство України" щодо удосконалення окремих його положень.[2] У законопроекті зазначається про незаконність громадянства РФ, набуте мешканцями Криму на окупованих територіях, (що відповідає ст. 5 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014р.), також те, що "набуття громадянства РФ у результаті здійснення протиправних та недобросовісних дій на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя окупаційною адміністрацією Російської Федерації" не є підставою для втрати громадянства. Проте якщо повнолітній громадянин України скористався виборчим або іншим правом, яке йому надає іноземне громадянство, чи виконав обов'язки, які на нього покладає іноземне громадянство він може бути позбавлений громадянства України.

Також позбавлення громадянства України загрожує громадянину, якщо він скористався під час виїзду з України, в’їзду в Україну паспортним документом іноземної держави, що зафіксовано посадовою чи службовою особою Державної прикордонної служби України або іншого державного органу України.

Цей  законопроект викликав в ЗМІ широкий резонанс, серед законодавців і експертів лунали тези про те, що вказаний законопроект суперечить Конституції України та міжнародному праву. "Законодавча ініціатива, якою пропонується позбавлення громадянства України тих, кому його примусово надали в Криму, а також за будь-які подальші дії на окупованих територіях, суперечить Конституції України (положенням статті 25) та Європейській конвенції про громадянство. В разі прийняття законопроекту це може призвести до колізії в законодавстві", до такого висновку прийшли юристи "Української Гельсінської спілка з прав людини".[3] 

Враховуючи думку законодавців і експертів, 16 травня 2018 року Президент України відкликав з Верховної Ради України свій законопроект (№8297) про внесення змін до Закону України "Про громадянство України" щодо удосконалення окремих положень,  але правові дискусії на цю тему тривають.

Законотворча діяльність, яка пов'язана з обмеженням громадянських прав, або позбавлення статусу громадянина України вимагає узгодження з основним законом нашої країни - Конституцією України. Або потребує внесення змін до Конституції, з урахуванням наявних суспільно-правових викликів.

Для того, щоб через рішення суду, обмежити громадянські права особам причетними до колабораціонізму, але які не вчиняли тяжких злочинів, слід внести поряд з такими поняттями статусу особи зазначеними в Конституції України як: громадянин України, іноземець та особа без громадянства[4], нове поняття: громадянин "з особливим статусом" - асоційований громадянин України.

Асоційований громадянин України - може мати всі права громадянина України, крім політичних: обиратися і займати посади в органах влади та місцевого самоврядування, бути державним службовцем, служити в армії і правоохоронних органах. Таким чином, знижується ризик проходження у владу представників "п'ятої колони" для організації саботажу і підривної роботи проти України.

Дана законодавча ініціатива вимагає подальшого юридичного, політичного та соціального обґрунтування, з обов'язковим урахуванням національних інтересів України.

Список використаних джерел:

1. А.Аваков: " Колабораціонізм і амністія. Необхідність суспільного діалогу". [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.pravda.com.ua/articles/2018 /06/6/7182517/ – Назва з екрана. 

2. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про громадянство України" щодо удосконалення окремих положень. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=

3. "Загальні тези щодо окремих положень законопроекту № 8297". [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://helsinki.org.ua/articles/zahalni-tezy-schodo-okremyh-polozhen-zakonoproektu-8297/ – Назва з екрана.

4. "Конституція України" від 28.06.1996. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 

____________________

Науковий керівник: Гусєва Катерина Анатоліївна, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник, доцент кафедри адміністративної діяльності Національної академії внутрішніх справ



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота