ОБСТАВИНИ, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ДОКАЗУВАННЮ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ ПРО ФІКТИВНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО - Научное сообщество

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ОБСТАВИНИ, ЯКІ ПІДЛЯГАЮТЬ ДОКАЗУВАННЮ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ ПРО ФІКТИВНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО

11.03.2019 16:59

[Секция 4. Уголовное право. Уголовное процессуальное право. Криминалистика. Криминология. Уголовно-исполнительное право. Судоустройство. Правоохранительные органы, прокуратура и адвокатура]

Автор: Нехоца Діана Василівна, курсант факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції Університету державної фіскальної служби України


Обставини, які підлягають доказуванню полягають у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення даних, які відграють важливе значення під час розслідування кримінальних правопорушень.

Відповідно до ст. 84 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), доказами є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Згідно ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з мстою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Частина 1 статті 205 Кримінального кодексу України дає чітке визначення поняття фіктивне підприємництво. А саме: «Фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона».

На сьогодні злочини пов’язані з фіктивним підприємництвом дуже стрімко поширюються серед криміногенного населення. Фіктивні фірми, що діють під оболонкою легальних підприємницьких структур, на сьогодні залишаються найбільш поширеними інструментами для відмивання «брудних грошей» [1 с. 170].

Дослідженню проблем розслідуванню фіктивного підприємництва присвячені публікації В. В. Білоуса [1, 2], В. А. Журавля [1], В. Ю. Шепітька [2], В. М. Важинського [3], О. Є. Користіна [4], О. В. Тарасенко [5] та ін.

Обставинами, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні про фіктивне підприємництво, відповідно до ст. 91 КПК України є:

1) час, місце вчинення кримінального правопорушення (злочин триваючий, тому що дані дії не вчиняються протягом 1-2 днів, а плануються завчасно, і втілюються у реальність протягом тривалого часу) (об’єктивна сторона злочину);

2) спосіб вчинення злочину (створення або придбання суб’єкта підприємницької діяльності (юридичної особи)) (об’єктивна сторона злочину);

3) мета створення суб’єкта підприємницької діяльності (юридичної особи)) (прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона) (суб’єктивна сторона злочину);

4) особа (особи), яка створила або придбала суб’єкт підприємницької діяльності (юридичну особу)) (суб’єкт злочину);

5) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого злочину (повторність; розмір завданої шкоди державі, банкові, кредитній установі, іншим юридичним особам або громадянам) (об’єктивна сторона злочину);

6) обставини, що характеризують особу (осіб), яка створила або придбала суб’єкт підприємницької діяльності (юридичну особу) (суб’єкт злочину);

7) перелік майна та розмір коштів, які підлягають арешту у зв’язку із вчиненим злочином.

Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні про фіктивне підприємництво, посідають важливе місце у досудовому розслідуванні даних кримінальних правопорушень. За допомогою даних обставин можна встановити протягом якого періоду, ким та з якою метою учинявся злочин. Зібравши та дослідивши відомості, що характеризують особу, яка вчинила злочин, правоохоронні органи можуть встановити причини та умови, які підштовхнули її на шлях вчинення злочину та в подальшому попереджати і запобігати даним злочинам. Також важливим є те, що за допомогою даних обставин ми можемо побудувати ідеальну модель злочину, яка надалі дасть можливість досконаліше кваліфікувати дії злочинця.

Література

1. Журавель В., Білоус В. Фіктивні підприємства у механізмі легалізації «брудних» коштів. Вісник Академії правових наук України. 2004. № 3 (38). С. 169-180.

2. Білоус В. В., Шепітько В. Ю. Фіктивне підприємництво (криміналістична характеристика та програма розслідування) : довідник слідчого. Харків : Одіссей, 2007. 184 с.

3. Важинський В. М. Процес доказування при розслідуванні фіктивного підприємництва та пов’язаних з ним злочинів в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.09. Київ, 2009. 19 с.

4. Особливості досудового розслідування кримінальних правопорушень, пов’язаних з фіктивним підприємництвом та діяльністю «конвертаційних» центрів : навч. посіб. / О. А. Бурбело, Н. Л. Недодаєва, С. М. Андросов та ін. ; під заг. ред. О. Є. Користіна ; Одес. держ. ун-т внутр. справ. Одеса : видав-ць Букаєв Вадим Вікторович, 2015. 144 с.

5. Тарасенко О. В. Взаємодія між правоохоронними та контролюючими органами України у протидії фіктивному підприємництву : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.07. Ірпінь, 2018. 18 с.

________________________________

Науковий керівник: Домбай Марина Миколаївна, старший викладач кафедри фінансових розслідувань факультету підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників податкової міліції Університету державної фіскальної служби України



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота