ПРОБЛЕМИ ЗАКОНОДАВЧОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОЦІНКИ МАЙНА В УКРАЇНІ - Научное сообщество

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ПРОБЛЕМИ ЗАКОНОДАВЧОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОЦІНКИ МАЙНА В УКРАЇНІ

11.03.2019 17:14

[Секция 7. Хозяйственное право. Хозяйственное процессуальное право. Финансовое право. Банковское право]

Автор: Роздорожна Яна Михайлівна, студентка, Вінницький технічний коледж; Марченко Каріна Анатоліївна, студентка, Вінницький технічний коледж


Рушійною силою появи в Україні незалежної оцінки майна і розвитку професійної оціночної діяльності став початок приватизаційних процесів, законодавчі основи яких потребували оцінки майна (в т.ч. земельних ділянок).

Оцінка землі набула широкої потреби, оскільки з’явилася необхідність у реалізації заходів земельної реформи, здійсненні примусового відчуження майна за рішенням суду, податкової застави, з’ясування майнових суперечок

Тож, можна з упевненістю констатувати, що впровадження єдиного механізму законодавчого регулювання оцінки майна та професійної оціночної діяльності є одним із пріоритетних напрямів поліпшення ситуації на ринку землі. 

Проте питання вдосконалення діяльності державних органів у сфері саме оціночної діяльності не знайшли висвітлення в науковій літературі, що зумовлює актуальність цієї проблеми.

Аналіз досліджень і публікацій:

Проблему законодавчого регулювання оцінки майна в Україні досліджували, аналізували, оцінювали та описували багато науковців, такі як А. Гетьман, Л. Здоровко, О. Погрібний, М. Шульга, В. Янчук та інші.

Мета статті: Вивчення проблем законодавчого регулювання оцінки майна в Україні та пошук шляхів їх вирішення.

Виклад основного матеріалу досліджень: На сьогодні однією з найбільш актуальних проблем оцінної діяльності є проблема забезпечення якості оцінки. На даний момент механізм контролю за якістю оцінки включає окрім державних регуляторних механізмів ще й механізми саморегулювання. До державних регуляторних механізмів можна віднести нормотворчу і експертну діяльність, пов’язану з формуванням методичних принципів оцінки, наданням офіційних роз’яснень про практику їх вживання, видачі і анулювання сертифікатів суб’єктів оцінної діяльності і кваліфікаційних свідоцтв, а також здійснення рецензування звітів про оцінку в процесі виконання своїх функцій чи на запити будь-яких осіб, які використовують оцінку для ухвалення майнових рішень.

В Україні, у цілому, законодавчо закріплені єдині вимоги до процедури проведення оцінки майна і майнових прав, незалежно від форми власності і її місця знаходження, встановлені механізми, що регулюють процедури оцінки і вимоги до професійної оціночної діяльності, спрямовані на захист прав осіб, які використовують результати оцінки, що у свою чергу гармонізує українське і міжнародне законодавство в цій сфері відносин.

Однак велика кількість правових актів, впровадження яких спрямоване на врегулювання різних аспектів земельних правовідносин, мають протиріччя. Це зумовлено тим, що нормативно – правові акти приймалися в різні періоди становлення ринкової економіки в Україні, застосовувалися різні підходи до інституційного тлумачення різних норм на різних етапах державотворення. 

Удосконалювати діюче законодавство треба створюючи дієву та ефективну систему законодавства, спроможної забезпечити правопорядок у сфері земельних відносин. Значний обсяг роботи щодо вдосконалення нормативно-правового регулювання оціночної діяльності на сьогодні не виконано, а в законодавчі й діяльності парламенту домінує практика внесення окремих змін, які не завжди є системними і не забезпечують бажаного результату.

Формування цілісної системи нормативно-правового забезпечення, у т.ч. адміністративноправового забезпечення оціночної діяльності, є одним із головних напрямів реалізації державної політики.

Проведене дослідження дозволило систематизувати суб’єктів державного та суспільного регулювання експертно-оціночної діяльності в Україні і визначити механізми державного регулювання вказаної діяльності. Для досягнення позитивного ефекту від державного регулювання слід вдосконалити правові засади оціночної діяльності. Реалізація зазначених заходів дозволить вдосконалити існуючу систему управління землеоціночною діяльністю.

Висновок: Для вдосконалення оцінної діяльності в Україні необхідно продовжувати роботу по вдосконаленню норматівно-правової бази оцінної діяльності у напрямі спеціалізації в окремих сферах діяльності з врахуванням специфіки оцінки. Створення такої бази надасть можливість повною мірою враховувати особливості, властиві певному типові майна, оскільки часто це є вирішальним чинником, який впливає на його вартість; удосконалювати практичну реалізацію законодавчих положень, залучати оцінювачів-практиків, які є фахівцями за оцінкою об’єктів власності певних сфер господарювання, до розробки нормативно-правової бази оцінки майна цих господарських сфер. Практичний досвід експертів-оцінювачів надасть можливість зробити законодавство досконалішим і адаптованим до сучасних умов господарювання.

Література:

1. Закон України „Про оцінку майна, майнових прав і професійної оцінної діяльності в Україні”//Ведомості Верховної Ради України. 2001. N 47. з наступними змінами та доповненнями.

2. Закон України „Про оцінку землі”// Офіційний вісник України від 23.01.2004 - 2004 р., № 1. з наступними змінами та доповненнями.

3. Світличний О. Щодо вдосконалення діяльності виконавчих органів у галузі земельних відносин / О.Світличний // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – № 6. – С. 153.

________________________________

Науковий керівник: Брода Аліна Юріївна, Вінницький технічний коледж



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота