ГАРАНТІЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ - Научное сообщество

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ГАРАНТІЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ ОРГАНІВ ПРОКУРАТУРИ

16.03.2019 18:17

[Секция 4. Уголовное право. Уголовное процессуальное право. Криминалистика. Криминология. Уголовно-исполнительное право. Судоустройство. Правоохранительные органы, прокуратура и адвокатура]

Автор: Борзаниця Оксана Миколаївна, студентка магістратури, Приватне акціонерне товариство "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна Академія Управління персоналом"


Прокуратура є одним з провідних органів правоохоронної системи. Відповідно до покладених на неї завдань вона гарантує додержання вимог законів в межах функцій, визначених Конституцією. Чинне законодавство про прокуратуру регламентує засади організації і діяльності прокуратури.

Прокурорська діяльність ґрунтується на законодавчо встановлених засадах, під якими доктринально розуміються основні, вихідні положення, відправні точки будь-якої наукової теорії, ідеологічного напрямку та ін.; особливість, яка лежить в основі створення чи реалізації чогось, спосіб створення чи реалізації; переконання, норма, правило, яке скеровує кого-небудь у житті, поведінці, каноні.

Згідно із законодавством про прокуратуру діяльність органів прокуратури засновується на засадах: 

1) верховенства права і визнання людини, її життя та здоров’я, честі та гідності, недоторканності й безпеки найвищою соціальною цінністю; 

2) законності, справедливості, неупередженості і об’єктивності; 

3) територіальності; 

4) презумпції невинуватості; 

5) незалежності прокурорів, що вказує на належність гарантій від протизаконного політичної, матеріальної чи іншої дії на прокурора відносно приймання ним рішень під час виконання службових обов’язків;

6) політичної нейтральності прокуратури; 

7) недопущення незаконного втручання прокуратури у діяльність законодавчих, виконавчих та судових владних органів; 

8) поваги до незалежності суддів, що зводиться до заборони публічного висловлення сумнівів відносно правосудності судових рішень за межами процедури їх оскарження у встановленому законом порядку; 

9) прозорості діяльності прокуратури, що гарантується зайняттям посади прокурора відкрито та на підставі конкурсу, вільного доступу до довідкової інформації, наданням на інформаційні запити, якщо законом не визначено обмежень з приводу її надання; 

10) неухильного додержання вимог професійної етики і поведінки.[1]

Необхідно вказати, що неодмінне дотримання установлених законом засад надає змогу прокурорським органам результативно здійснювати поставлені завдання. Передбачені законом про прокуратуру принципи та засади приводять органи прокуратури до категорії незалежного державного органу із спеціальними повноваженнями.

Обрання Україною курсу на інтеграцію до Європейського Союзу, адаптація українського законодавства до законодавства ЄС вимагає покращення правової бази організації прокуратури в Україні. Ще у 2001 році Парламентська асамблея Ради Європи у своїй Резолюції 1244 про виконання зобов'язань та обов'язків України зобов'язала українську владу змінити роль та функції прокуратури України, щоб вони відповідали міжнародно-правовим стандартам. [2]

Вагоме значення у розробленні міжнародних стандартів діяльності прокуратури має Консультативна рада європейських прокурорів (далі – КРЄП), котра була заснована Комітетом міністрів Ради Європи у 2005 р. У спільному Висновку КРЄП та Консультативної ради європейських суддів від 8 грудня 2008 р.[3] вказувалось, що судді і прокурори повинні бути незалежними у виконанні своїх повноважень та діяти незалежно один від одного. Прокурори повинні бути незалежними та самостійними в ході прийняття рішень і справедливо, об’єктивно та неупереджено здійснювати свої функції. Для забезпечення незалежного статусу прокурорів необхідним є дотримання деяких мінімальних вимог, зокрема: щоб їх позиція та діяльність не були предметом впливу чи втручання із боку будь-якого зовнішнього джерела поза межами самої прокурорської служби; щоб їх призначення, просування по службі, гарантії перебування на посаді, включно з можливістю переведення лише на підставі закону або за їхньою згодою, та умови оплати праці забезпечувалися гарантіями, передбаченими законом.

Законодавством визначено, що незалежність прокурора забезпечується:

1) особливим порядком його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності;

2) порядком здійснення повноважень, визначеним процесуальним та іншими законами;

3) забороною незаконного впливу, тиску чи втручання у здійснення повноважень прокурора;

4) установленим законом порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності прокуратури;

5) належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням прокурора;

6) функціонуванням органів прокурорського самоврядування;

7) визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки прокурора, членів його сім’ї, майна, а також іншими засобами їх правового захисту.[1]

На підставі вище означених положень закону першим аспектом системи гарантій незалежності прокуратури є спеціальна процедура призначення прокурорів, їх звільнення та дисциплінарна відповідальність.

Удосконалення даного процесу має забезпечувати якісну кадрову організацію і незалежність майбутніх працівників.

Аналіз новітнього законодавства про прокуратуру надає змогу дійти до висновку, що впроваджена нова процедура зайняття посади прокурора, що значно сильно нагадує порядок займання посади професійного судді, та й не дивно за умов реалізації ідеї зближення правового статусу прокурорів до статусу суддів.

Як один із напрямів реформувань у прокурорській системі є забезпечення незалежності Генерального прокурора, який має вагоме значення у функціонуванні усієї прокурорської системи, а тому питання щодо забезпечення його незалежності має тісний зв’язок з реалізацією принципу незалежності прокуратури загалом.

Складниками засади незалежності Генерального прокурора України постають: самостійний інститут державної влади; особисті конституційні функції, що є відмінними від функцій інших владних інститутів; існування централізованої системи органів прокуратури; наявність виключної компетенції; недопущення будь-якого вторгнення в його діяльність чи повноваження; недопустимість обмеження повноважень; процесуальна самостійність у роботі; існування системи гарантій незалежності інституту Генерального прокурора України.

Як одна з гарантій незалежності прокуратури є функціонування прокурорського самоврядування, яке відбувається через всеукраїнську конференцію працівників прокуратури і Раду прокурорів України. Для вітчизняної системи прокуратури законодавчо визнане створення і функціонування «власних» органів самоврядування, що є новим феноменом. 

Уведення системи прокурорського самоврядування є важливим кроком у напрямі демократизації управлінських процесів у прокуратурі.

Варто зазначити, що в науковій площині завдання прокурорського самоврядування можуть поділятись на дві групи: загальні і спеціальні, при чому загальні завдання закріплюються на законодавчому рівні, а порядок їх реалізації деталізуються у підзаконних нормативно-правових актах. 

Засада гарантії незалежності органів прокуратури має свій вияв в особливій процедурі призначення на посаду та звільнення з неї, порядком здійснення повноважень, особливими умовами фінансового та пенсійного забезпечення, організацією органів прокурорського самоврядування тощо.

На посадах прокурора мають працювати особи, що є професійно підготовленими, компетентними, принциповими, доброчесними, які мають високі моральні якості. Кожен колектив має необхідність утворити доброзичливу атмосферу із взаємоповагою, відданістю дорученій справі. Посади прокурорів варто комплектувати громадянами України з вищою юридичною освітою, необхідними діловими та моральними якостями, які спроможні за станом здоров’я результативно здійснювати службові обов’язки, а також які не були притягнуті до кримінальної чи адміністративної відповідальності (корупційні правопорушення). Під час призначення варто ураховувати результати спеціальних перевірок щодо претендентів, зокрема стосовно інформації, яка подана ними особисто.

Сьогодні триває процес реформування всієї системи правоохоронних органів; прокуратура не є виключенням. В період до завершення стабілізації соціально-економічної й політичної ситуації в Україні прокуратура має зберігатись як багатофункціональна структура. Подальше її реформування слід здійснювати не шляхом усунення окремих її функцій, а шляхом їх удосконалення через конкретизацію в чинному законодавстві.

У результаті проведеного дослідження можна дійти висновку, що національним законодавством переважно гарантується зовнішній аспект принципу незалежності прокуратури від втручання ззовні. Що стосується внутрішнього аспекту незалежності прокурорів у здійсненні своїх повноважень, то тут цей принцип реалізується паралельно з принципами єдності та централізації. У цьому випадну працівники прокуратури повинні самостійно й незалежно від інших приймати рішення, особливо ті, які ґрунтуються на їх переконанні. Рішення прокурора в межах надання прав повинно бути незалежним і вільним від політичного впливу. Якщо прокурорські органи мають право давати загальні та конкретні вказівки прокурорам, то такі вказівки повинні бути прозорими, прийнятими на підставі закону.

Неодмінною умовою, що забезпечує незалежність прокуратури, має бути професіоналізм, сумлінність, моральні якості прокурорів, глибоке знання чинного законодавства. Тобто в сучасних умовах на передній план висуваються вимоги до підвищення якості кадрового складу органів прокуратури, що дозволить працівникам прокуратури бути більш неупередженими та професійними під час виконання поставлених завдань. У результаті це має привести до підвищення іміджу прокуратури в суспільстві.

ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 р. № 1697-VIIURL:http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18;

2. Науковий вісник Ужгородського національного університету 2015 (Серія «ПРАВО». Випуск 33. Том 1 – http://www.visnyk-juris.uzhnu.uz.ua/file/No.33/part_1/24.pdf;

3. Висновок № 9 (2014) Консультативної ради європейських прокурорів (КСЕП) для Комітету міністрів Ради Європи «Європейські норми і принципи, що стосуються прокурорів» URL:https://wcd.coe.int/ViewDoc.jsp?Ref=CCPE%282014%294&Language=lanEnglish&Ver=original&BackColorInternet=DBDCF2&BackColorIntranet=FDC864&BackColorL185ogged=FDC864



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота