ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ

27.05.2019 13:47

[Секция 1. Экономика, организация и управление предприятиями, отраслями, комплексами]

Автор: Мартинюк Ганна Олександрівна, магістрант центру післядипломної освіти Одеська державна академія будівництва та архітектури; Фоменко Сергій Петрович, магістрант центру післядипломної освіти Одеська державна академія будівництва та архітектури


Будівельна галузь будь-якої країни є своєрідним показником рівня розвитку її економіки, оскільки саме вона визначає стан багатьох сфер діяльності, для яких виступає матеріальною базою, створюючи необхідні матеріально-технічні передумови та забезпечуючи спорудження, ремонт і реконструкцію об’єктів виробничого та невиробничого призначення. 

Сукупність галузей матеріального виробництва, підприємств та організацій, які виробляють будівельну продукцію для потреб економіки країни та експортування її за кордон, у своїй взаємодії формують будівельний комплекс. До складу цього комплексу входять власне будівництво, галузі промисловості з видобування та виробництва будівельних матеріалів, виготовлення будівельних виробів, техніки та обладнання для будівництва; організації, які забезпечують виконання науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт для галузей будівельного комплексу, органи державного та регіонального регулювання будівельних правовідносин, у т.ч. органи державного архітектурно-будівельного контролю, будівельна освіта. Важливою складовою будівельного комплексу є також суб’єкти інвестиційної сфери, а саме інвестори усіх форм власності, інвестиційні банки, страхові організації, що спеціалізуються на страхуванні будівельних ризиків; посередницькі та інжинірингові організації, що надають відповідні послуги учасникам будівельних правовідносин [1, с. 531].

Нині ситуація в галузі є близькою до кризової – низький рівень виробництва, великий відсоток зношення основних засобів галузі, нестача фінансування та значні обсяги незавершеного будівництва – це лише частина проблем, що свідчить про необхідність реформування вітчизняної будівельної сфери. Реальний стан будівельного комплексу в першу чергу залежить від ситуації в будівельній галузі, основним завданням якої є створення та оновлення основних фондів матеріальної сфери економіки.

Минулий рік показав наступні результати: у січні–листопаді 2018р. підприємствами країни виконано будівельних робіт на суму 115,0 млрд.грн, індекс будівельної продукції в січні–листопаді 2018р. порівняно із січнем–листопадом 2017р. становив 106,3%. Будівництво будівель зросло на 1,3% (житлових – на 0,9%, нежитлових – на 1,8%), інженерних споруд – на 11,3%.

Нове будівництво, реконструкція та технічне переоснащення становили 73,8% від загального обсягу виконаних будівельних робіт, капітальний і поточний ремонти – 17,4% та 8,8% відповідно. Підприємствами 7 регіонів країни (м. Києва, Одеської, Дніпропетровської, Харківської, Львівської, Київської та Полтавської областей) виконано 70,1% загального обсягу будівництва.

За три квартали 2018р. було прийнято 5231,0 тис.м2 загальної площі житлових будівель (нове будівництво): 50,2% − в одноквартирних будинках, 49,7% – у будинках із двома й більше квартирами і 0,1% – у гуртожитках. Крім того, за три квартали 2018р. прийнято в експлуатацію дачні та садові будинки нового будівництва загальною площею 316,5 тис.м2, що на 14,6% більше порівняно з відповідним періодом попереднього року.

Тож спостерігається деякий спад у сегменті жилого будівництва (на 16%), значніший для проектів житлової забудови у містах (за результатами трьох кварталів майже на 25% у кв.м) та невеликий ріст у областях (на 7%). Лідером у розрахунку на 1000 населення стала столична область – 561 кв.м. Найменше прийнято у експлуатацію у прифронтових областях – Луганська 4,8, Донецька – 6,2 кв.м/тис. населення. Дуже низьки показники у Кіровоградській, Миколаївській, Запорізькій областях – 26-28 кв.м/тис. населення. Якщо порівнювати з 2017 роком, то лідерами по збільшенню об’ємів стали Херсонська (вдвічі) та Харківська області (у 1,8 раз). А от Вінниця та столиця значно пригальмувати реалізацію проектів – за результатами третього кварталу прийнято на 40% менше квадратних метрів житла [2]. 

Також у 2018 році спостерігалося оновлення соціальної інфраструктури. Перш за все за рахунок децентрацізації та збільшення коштів, якими громади розпоряджаються самостійно. Школи, дитячі садочки, амбулаторії – саме ці проекти стали «візитівками» місцевої влади, демонструючи її ефективність та зацікавленість у покращенні умов життя громади. Така тенденція притаманна не тільки будівництву з нуля, а й ремонту, і реконструкції, і тепломодернізації.

Серед комерційної нерухомості лідером залишається торгівельний сектор. З 1174 об`єктів нежилої нерухомості, прийнятої в експлуатацію за 3 кв. 2018 року, було 380 торгових будівель. Але стрімко розвивається і логістичний, і отельний. Відновлюється ринок офісної нерухомості, що свідчить про активізацію бізнес процесів в Україні.

У держбюджеті на 2019 рік заплановано 1,679 млрд грн кошти на будівництво, покупку та реконструкцію житла для військових та співробітників силових відомств. Також активно будуть будуватись військові об’єкти. Як і у 2018-му, велика увага буде приділена інфраструктурним проектам (дороги, розв’язки, островки безпеки, мости, тощо). На будівництво доріг у 2019 році виділено 56 млрд грн (у 2018 - 47 млрд грн). На дороги місцевого значення з держбюджету направлять 14,7 млрд грн)[2]. Позитивно впливатиме на розвиток будівництва діяльність фонду енергоефективності, який стимулює системну тепломодернізацію житлового фонду та мереж. Очікується збільшення соціальних проектів в рамках децентралізації та розвиток альтернативної енергетики та агросектору. Перспективним є будівництво у медичному  секторі, поширюється спорудження приватних лікарень та діагностичних центрів.

У сучасних умовах кожен з проектів у галузі будівництва вимагає інноваційних, найсучасніших рішень. Це стосується як будівельної галузі загалом, так і для виробників будматеріалів. Завдання вітчизняних виробників – повністю забезпечити потребу галузі у якісних та екологічних матеріалах.

Рівень розвитку будівництва говорить про економічний розвиток країни та рівень життя її населення. Україна має значний будівельний комплекс і головним на сьогодні завданням постає ефективне використання його потужностей зі врахуванням сучасних тенденції розвитку економіки .

Аналіз будівельної сфери України показав, що незважаючи на складну політичну ситуацію у країні, спостерігається зростання обсягу будівельних робіт порівняно з минулим роком. Але його зріст гальмує високий рівень оподаткування в державі, висока конкуренція з боку вітчизняних будівельників, нестача кваліфікованих кадрів, застаріле обладнання та брак оборотних коштів. Підвищення інвестиційної привабливості і конкурентоздатності вітчизняних будівельних підприємств, шляхом формування ефективної інвестиційної стратегії підприємств зі врахування сучасних потреб ринку нерухомості дозволить забезпечити стійкий розвиток галузі будівництва.

ЛІТЕРАТУРА

1. Вінник О. М. Господарське право : навч. посіб. / О. М. Вінник. [2-ге вид., змін, та доп.]. К. : Правова єдність, 2008. - 766 с.

2. Офіційний сайт Державного комітету статистики [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://ukrstat.gov.ua.

___________________________

Науковий керівник: Камбур Ольга Леонідівна, кандидат економічних наук, доцент, Одеська державна академія будівництва та архітектури



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота