УСИНОВЛЕННЯ ДІТЕЙ ОДНОСТАТЕВИМИ ПАРАМИ. МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД - Научное сообщество

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

УСИНОВЛЕННЯ ДІТЕЙ ОДНОСТАТЕВИМИ ПАРАМИ. МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

28.10.2019 17:29

[Секция 3. Гражданское и семейное право. Гражданское процессуальное право. Коммерческое право. Жилищное право. Обязательственное право. Международное частное право. Трудовое право и право социального обеспечения]

Автор: Асєєва Альона Вадимівна, студентка ІІІ курсу Університету митної справи та фінансів



У сучасному світі, котрому притаманна зміна форм сім’ї, досить швидким темпом відбувається розвиток допоміжних репродуктивних технологій, підвищення кількості одностатевих пар та рівня толерантності до таких союзів. Процес усиновлення досить складний, а кількість дітей-сиріт та дітей, батьки яких позбавлені батьківських прав не зменшується. Станом на 01.01.2018 за даними державної статистичної звітності кількість дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають на первинному обліку – становила 71566 дітей, 21587 – дітей-сиріт, 49979 – дітей, позбавлених батьківського піклування. [1]

Відповідно до ст. 52 Конституції України «утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу». [2] Водночас, 27 лютого 1991 р. ратифікувавши Конвенцію ООН про захист прав дитини, Україна визнала, що дитині для повного й гармонійного розвитку потрібно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові й розуміння. [3, С. 205.]. Саме тому нашій державі доцільно вдосконалювати національну процедуру усиновлення, шляхом її адаптації до Європейських стандартів.

Статистика свідчить, що 20 % випускників інтернатів мають судимість, 14 % займаються проституцією, 10 % протягом двох років після випуску із закладу здійснюють самогубство, і лише 10 % повністю інтегруються в суспільство. [4]

Вивчаючи результати соціологічних досліджень, інших держав, ми прийшли до висновку, що одностатеві пари набагато частіше виказують бажання всиновити і виховати дитину-інваліда, ВІЛ інфіковану дитину або «складних» (неблагополучних) дітей старшого віку, адже це найпростіша можливість для таких пар мати дитину. Разом з тим, необхідно зауважити, що діти в таких сім’ях стають гомосексуальними не частіше за дітей, з сімей де різностатеві батьки [5]. 

Міжнародне право не стоїть осторонь вдосконалення і розвитку та намагається відповідати новим тенденціям, що пов’язані із виникненням нових форм сім’ї. Так, 27 листопада 2008 р. у Страсбурзі було підписано Європейську конвенцію про усиновлення дітей (переглянуту). Наша держава приєдналася до даної конвенції 15 лютого 2011 р. прийнявши Закон України «Про ратифікацію Європейської конвенції про усиновлення дітей (переглянутої)». Отже, Україна запроваджує сучасні правові стандарти у сфері усиновлення з метою максимального врахування найвищих інтересів дитини [7]. 

Разом з тим, необхідно відмітити, що відповідно до чч. 1, 2 ст. 7 Конвенції про усиновлення дітей (переглянутої) дитину дозволяється всиновлювати: двом особам різної статі, що перебувають у шлюбі та одноосібно, а також держави можуть надавати право на всиновлення одностатевим парам (які одружені або перебувають у зареєстрованому партнерстві).

Водночас, досліджуючи норми сімейного права виявилося, що законодавство України у певних положеннях відрізняється від Європейській конвенції про усиновлення дітей, а саме ч. 3 ст. 211 СК України визначає, що усиновлювачами не можуть бути особи однієї статі. [ 6 ] Роз’яснення з цього приводу дає Міністерство юстиції України. Зазначена стаття дає право (а не встановлює обов’язок) державам, враховуючи їх національне законодавство, поширювати дію цієї Конвенції на одностатеві відносини [8]. 

В Україні одностатеві шлюби не легалізовані, а отже одностатеві пари – не можуть бути усиновлювачами однієї і тієї самої дитини. Білорусь, Болгарія, Польща та Росія, також не визнають юридично існування одностатевих шлюбів. Натомість, деякі держави: Бельгія, Канада, Нідерланди, Норвегія, Франція, Чехія, Швеція – навпаки, легалізували одностатеві шлюби. Наприклад, канадський Закон про шлюби (Civil Marriage Act) містить гендерно- нейтральне визначення шлюбу, а саме згідно зі ст. 2 даного закону шлюбом визнається законний союз, для цивільних потреб, двох осіб за винятком інших союзів [9]. Парламент Норвегії у червні 2018 р. прийняв закон, що легалізував одностатеві шлюби. Відповідно відбулися зміни у § 1 Законі «Про загальний шлюб», [10] що визначив, можливість вступати у шлюб двом особам протилежної чи однієї статті. Тим самим, розширив права одностатевих пар і надавав їм можливість не тільки проводити церемонію одруження в церкві, а і право всиновлювати дітей. Що свідчить про захист і законодавче регулювання такої форми сім’ї. Відповідні поправки були внесені також в Закони «Про дітей» [11] та «Про всиновлення» [12].

Процедура усиновлення в будь-якій державі є досить складною. Розглянемо процедуру усиновлення дітей одностатевими парами на прикладі Норвегії. 

Перший крок – необхідність проходження потенційними батьками курсів підготовки до усиновлення. Такі курси необхідно пройти до того, як потенційні батьки подають заявку до Bufetat – установи, що керує процесом усиновлення.

Другий крок – відправлення заявки до Bufetat. Усі документи направляються в оригіналі. 

Третій крок – працівниками ведеться розслідування, результат якого відображається у звіті про потенційних батьків. Даний звіт використовують при виборі батьків для дитини. 

Четвертий крок – Bufetat надсилає заяву та соціальний звіт до Bufdir – Норвезького управління у справах дітей, молоді та сім'ї, не приймаючи жодного рішення. Заявка розміщується в окремому реєстрі до можливого призначення дитини, строком на рік. 

П’ятий крок – після остаточної згоди біологічних батьків (якщо такі є), що потребується лише після досягнення дитиною 2 місяців, консультативний комітет з питань усиновлення висловлює свою думку та надає рекомендації щодо обрання усиновлювачів. До складу комітету входять лікар загальної практики, психолог та психіатр. 

Шостий крок – перевезення дитини до усиновлювачів. Важливо, щоб цей процес був максимально безпечний та не завдавав шкоди психіці дитини). 

Сьомий крок (остаточний) – остаточне та незворотне усиновлення [13].

Проаналізувавши процес усиновлення дітей у Норвегії, ми приходимо до висновку, що він максимально спрямований на задоволення інтересів дитини і знаходження найбільш сумісних батьків, не травмуючи її психіку.

Отже, на нашу думку, визнання одностатевих шлюбів, як однієї із форм сім’ї та надання їм дозволу на усиновлення - це ще одна можливість для дітей зростати у атмосфері любові, турботи та мати свою сім’ю. Зважаючи на те, що різностатеві пари гіпотетично можуть мати дітей, лише невеликий відсоток зважиться на всиновлення «чужої» дитини. Досліджуючи дану проблему, в більшості саме одностатеві пари бажають всиновити дитину, незважаючи на її хвороби, вік та національність. Беручи до уваги те, що в світі більше саме «традиційних» сімей, котрі можуть забезпечити гідне виховання дитини, необхідно зазначити, що по-перше, потрібно усвідомлювати, наявність у сім’ях проблем пов’язаних із пияцтвом, наркотичною залежністю, насиллям, тощо, котрі будуть негативно впливати на розвиток дитини; по-друге, відповідно до Загальної декларації прав людини, Декларації принципів рівності, Декларації принципів толерантності - позбавлення особи права на створення сім’ї чи усиновлення дитини за ознакою приналежності до ЛГБТ-спільноти – є порушенням принципу рівності. Декларації принципів рівності п. 5 ч. 2 визначає, що сексуальна орієнтація та статева ідентичність – не можуть бути ознаками, за якими встановлюються привілеї чи обмеження [14]. 

Водночас, важливо зазначити, що Україна, її менталітет та ставлення до інституту сім’ї відрізняється від позиції тієї ж самої Норвегії, Канади, США, тощо. Процес еволюції думок – довготривалий і потребує проведення роз’яснювальної роботи для толерантного, неупередженого ставлення. І хоча сучасне суспільство неоднозначно приймає ЛГБТ-спільноту, ми вважаємо, що надання одностатевим парам права на створення сім’ї та всиновлення, допоможе вирішити одразу декілька проблем: 

1. зменшення кількості дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування які перебувають в інтернатах, дитячих будинках, соціальних гуртожитках для дітей-сиріт та притулках; 

2. забезпечення права дитини на виховання у сім’ї; 

3. реалізацію принципу рівності. 

Література:

1. Офіційний веб-портал Міністерства соціальної політики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.msp.gov.ua/news/15560.html 

2. Конституція України : закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96 // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

3. Конвенція про права дитини [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_021

4. Веб-портал громадської кaмпаніії “Відкриваємо двері дітям” [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://openingdoors.org.ua/ua/boardings

5. Попов В. А., Котеленец Н. В. Сравнительный анализ усыновления (удочерения) детей в приемных семьях России и США[Электронный ресурс] // Молодой ученый. – 2015. – №12. – С. 795–798. – Режим доступа: http://moluch.ru/ archive/92/20202/

6. Сімейний кодекс України від 31.05.2002 р. (у редакції від 04.05.2013 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №21. – Ст. 135.

7. Закон України «Про ратифікацію Європейської конвенції про усиновлення дітей (переглянута)»[Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_a17

8. Роз’яснення Міністерства юстиції України щодо змін у законодавстві у зв’язку з ратифікацією Європейської конвенції про усиновлення дітей [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/34711

9. “Закон про шлюби” Канади / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://laws-lois.justice.gc.ca/eng/acts/c-31.5/page-1.html

11. Stortinget (4. juli 1991). «LOV 1991-07-04 nr 47: Lov om ekteskap.». Besøkt 27. august 2009.

12. Stortinget (4. juli 1991). «LOV 1981-04-08 nr 07: Lov om barn og foreldre (barnelova).». Besøkt 27. august 2009

13. Stortinget (4. juli 1991). « LOV-1986-02-28-8: Lov om adopsjon (adopsjonsloven).» Besøkt 27. august 2009

14. Офіційний портал Норвезького управління у справах дітей, молоді та сім'ї [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.bufdir.no/Adopsjon-/Jeg_onsker_a_adoptere/Adoptere_barn_fodt_i_Norge_samtykkeadopsjon

____________________________

Науковий керівник: Філяніна Людмила Анатоліївна, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри міжнародного права Університету митної справи та фінансів




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота