ПЕРСПЕКТИВИ РЕФОРМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ПЕРСПЕКТИВИ РЕФОРМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ

17.02.2020 15:30

[Секция 2. Конституционное право. Конституционное процессуальное право. Международное право]

Автор: Ускова-Мельничук Лілія Геннадіївна, студентка магістратури навчально-наукового інституту «Юридичний інститут ДВНЗ Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»


На нинішньому етапі децентралізація як одна із системних реформ займає чільне місце в українських реаліях. Вона націлена на побудову нової територіальної основи, яка характерна для функціонування органів влади, що поширюють свій вплив на громади та райони. Серед важливих аспектів слід виділити передачу повноважень від органів виконавчої влади до органів місцевого самоврядування, бо їх розмежування повинно пройти із дотримання принципу субсидіарності. Не менш відповідальним у реформуванні є наявність для реалізації повноважень органів місцевого самоврядування потрібної бази. Виникає потреба сформувати ефективну систему кадрової служби, що має бути дієвою в органах місцевого самоврядування. У сьогоденні є новий виклик- упорядкувати систему державного контролю та здійснити  забезпечення нагляду за дотриманням законності в роботі органів місцевого самоврядування. Не обійтись у сучасних умовах і без розвитку форм прямого народовладдя, що знаходять всій вияв в ході виборів, референдумів тощо [1].

Суттєвою рисою децентралізації є її добровільність, що слугує стимулом для  розвитку місцевої демократії. Практика показує, що розробка структури та утворення ОТГ, підготовка перспективного планування на обласному рівні [2], відкрила можливість чималій кількості громадян України набути, починаючи від 2015р. в ході об’єднання громад, відповідний досвід в налагодженні дій, маючи здобуті ресурси. 

Від початку 2019р. український уряд повідомив про старт другого етапу децентралізації [3], це план дій на 2019 – 2021 рр. Реформування повинно завершити об’єднання громад і оптимальний варіант, якщо даний процес пройде до осені 2020р, адже по переду в державі місцеві вибори. Фактично нинішній етап децентралізації передбачає чимале кількісне скорочення районів та появу нових виконавчих комітетів (це нововведення) для органів самоврядування обласної та районної ланки. Тобто є наміри завершити реформування територіального устрою в нашій країні, забезпечивши два рівні – місцевий та районний належним управлінням, і тим самим згуртувати державу. Такий підхід досить актуальний, бо військові дії на сході України – це виклик, перевірка на міцність духу та відстоювання територіальної цілісності. Проте, як вважають досвідченні політики та науковці, цю амбітну програму реалізувати важко, тому повне оновлення структури відносин центру й периферії ліпше очікувати до кінця другого етапу реформування.

Безумовно, ми знаходимось на етапі змін інституційної основи районів та областей, коли безпосередньо обрані ради будуть формувати власні виконавчі комітети, створювати структуру – департаментів, управлінь, відділів. А це відповідно вимагатиме закріплення структури і в Конституції України. Тоді б радам не потрібно було б здійснювати передачу повноважень державним адміністраціям, а права та обов’язки органів самоврядування та регіональних керівників один одному не суперечили би. Новацією має стати структура із функцією державного нагляду за законністю рішень органів місцевого самоврядування, головне, щоб її призначення не ставало на заваді розвитку регіонального та субрегіонального самоврядування.

Децентралізація на етапі, якому передує завершення щодо конституційних змін. Не всі науковці погоджуються з цією думкою. Втім, для утвердження верховенства права без внесення змін до Основного Закону країни, ніяк не обійтись. Важливо привернути увагу до того, що у законодавстві таке поняття як «громада» не виокремлено, у такій ситуації нині функції адмінтериторіальних одиниць базового рівня покладені на географічні утворення, тобто міста, селища та села. Крім того, загальновідомо, що дотепер виконавча влада на обласному й районному рівнях перебуває у місцевих держадміністраціях. Це призводить до змішування функцій держави та місцевого самоврядування і в цілому обмежує незалежність рад [4].

На підставі діючого Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» перспективні плани розглядають та затверджують обласні ради, але іноді простежується політична амбітність замість вияву пріоритетності спільних інтересів територіальних громад. Тому на мою думку доречно, щоб на законодавчому рівні парламентарі надали право затвердження перспектив формування ОТГ виключно КМУ. З огляду на реалії децентралізація має згуртувати країну, бо інтереси громад, кожної особистості мають перебувати під захистом Конституції та чинного законодавства, а реформа – дати позитивні зрушення. 

Список використаних джерел:

1. Пальчук В. Зміни до Конституції України: що ще треба зробити для децентралізації влади URL: http://www.nbuviap.gov.ua/index. php?option=com_content&view=article&id=4303:perspektivi-prosuvannya-detsentralizatsiji-v-ukrajini&catid=8&Itemid=350 (дата звернення 14.02.2020).

2. Ведерникова, И. Автор реформы децентрализации Анатолий Ткачук: “Сейчас нельзя менять Конституцию. Усилим регионы — потеряем страну”’ URL: https://zn.ua/interview/avtor-reformy-decentralizacii-anatoliy-tkachuk-seychas-nelzya-menyat-konstituciyu-usilim-regiony-poteryaem-stranu-330506_.html (дата звернення 14.02.2020).

3. Досягнення та перспективи реформ децентралізації в Україні з 2014 року URL: https://voxukraine.org/uk/dosyagnennya-ta-perspektivi-reform-detsentralizatsiyi -v-ukrayini-z-2014-roku/ (дата звернення 14.02.2020).

4. Децентрализация: реформа vs мифы URL: https://www.pravda.com.ua/rus/columns/2020/01/13/7237213/ (дата звернення 14.02.2020).


________________

Науковий керівник: Рижук Юлія Миколаївна, кандидат юридичних наук, доцент, заступник завідувача кафедри навчально-наукового інституту «Юридичний інститут ДВНЗ Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»




Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота