ОКРЕМІ ПРАВОВІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ В УКРАЇНІ - Научное сообщество

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ОКРЕМІ ПРАВОВІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРОННОЇ КОМЕРЦІЇ В УКРАЇНІ

26.07.2022 10:51

[2. Юридические науки]

Автор: Товкун Людмила Вікторівна, кандидат економічних наук, кафедра фінансового права, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого


Основною тенденцією розвитку сучасного суспільства стало широке залучення інформаційної мережі Інтернет до сфери підприємницької (комерційної) діяльності. Так, більшість компаній світу, як великих і малих, здійснюють підприємницьку діяльність саме так, що дозволяє їм продавати товар та пропонувати свої послуги споживачам у більших масштабах і більшому асортименті, покращуючи при цьому якість обслуговування клієнтів і зменшуючи свої витрати. 

Питання правового регулювання електронної комерції виходять далеко за межі однієї країни, а тому світове співтовариство зосереджує увагу на уніфікації та гармонізації законодавства і сприяє розробці єдиних принципів і положень щодо розвитку електронної комерції. Такий підхід дозволяє застосувати єдиний правовий режим до законодавчого регулювання цієї сфери господарювання. Ратифікувавши Угоду про асоціацію з ЄС, Україна взяла на себе зобов’язання забезпечити поступову адаптацію законодавства України до законодавства ЄС, відповідно до напрямків, визначених в Угоді. Одним із таких напрямків є розвиток електронної комерції. 

В Україні сфера електронної комерції знаходиться на етапі активного розвитку. Основним нормативно-правовим актом в цій сфері є Закон України «Про електронну комерцію» ( Закон № 675- VIII) [1]. З його прийняттям був врегульований значний масив суспільних відносин, які до цього часу взагалі знаходились поза рамками правового регулювання, а саме: організаційно - правові засади діяльності у сфері електронної комерції, порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та права і обов’язки учасників відносин у сфері електронної комерції та інші. Також вперше на законодавчому рівні було дано визначення ряду основних понять у цій сфері, а саме: поняття «електронна комерція» і «електронна торгівля», що дало можливість визначитись зі змістом та особливостями електронної комерції і розглянути питання щодо їх співвідношення. Відповідно до ст.3 Закон № 675- VIII під електронною комерцією розуміють відносини, дія яких спрямовується на отримання прибутку у зв’язку зі здійсненням правочинів, які спрямовані на набуття, зміну або припинення прав та обов’язків, які виникають під час використання інформаційно-телекомунікаційних систем і внаслідок використання таких систем виникають права та обов’язки майнового характеру [1]. Виходячи з такого визначення можна підкреслити низку особливостей, притаманних електронній комерції, а саме те, що здійснення електронної комерції передбачає наявність системи відносин у сфері електронних документів і документообігу; у сфері укладання правочинів, середовищем для яких є мережа електрозв’язку; у сфері надання банківських послуг з урахуванням розвитку інформаційних технологій; у сфері використання електронних підписів тощо [2]. Тому логічним є те, що правове регулювання електронної комерції в Україні здійснюється не лише Законом України № 675–VIII, а й іншими нормативно-правовими актами, до яких відносять: міжнародні договори України, ратифіковані Верховною Радою України, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закони України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про банки і банківську діяльність», «Про страхування», «Про захист прав споживачів», «Про рекламу», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про захист персональних даних» та інші. Однак, незважаючи на таке нормативно-правове регулювання, варто зазначити, що воно натепер є недосконалим і потребує змін. Це пов’язано з особливостями здійснення електронної комерції, і з тим, що нажаль, така кількість нормативно-правових актів часто розрізнено регулює сферу застосування тих чи інших елементів електронної комерції, що породжує певні колізії. У ст.3 Закону № 675 - VIII, дається визначення електронної торгівлі, під якою визнано господарську діяльність у сфері електронної купівлі-продажу, реалізації товарів дистанційним способом покупцю шляхом вчинення електронних правочинів із використанням інформаційно-телекомунікаційних систем [1]. Таким чином, законодавець тлумачить електронну торгівлю як господарську діяльність з акцентом на купівлі-продажу товарів з використанням інформаційних технологій та мережі Інтернет. 

Аналізуючи питанні співвідношення електронної комерції і електронної торгівлі слід звернути увагу на поняття електронного бізнесу, як одного із важливих елементів ведення господарської діяльності із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій. Незважаючи на те, що більшість науковців не акцентують увагу на відмінностях між цими поняттями, зазначимо, що вони не є тотожними. Не дивлячись на те, що в Україні не має законодавчого визначення поняття електронного бізнесу, на нашу думку, він за своїм змістом є більш широким поняттям, ніж електронна комерція. Електронний бізнес, наряду з веденням господарської діяльності, включає використання інформаційно-комунікаційних, мережних технологій, систему управляння компанією, певні маркетингові дослідження, використання електронної реклами та інше.  Електронна комерція є важливою його складовою. Вона, будучи формою пропозиції та постачання продукції, де вибір, замовлення, оплата товарів відбуваються через комп’ютерні мережі, включає в себе не лише купівлю-продаж товарів, а й надання послуг, виконання робіт тощо[3]. Треба зазначити, що електронна комерція тісно асоціюється саме з електронною торгівлею. Але проаналізувавши визначення електронної торгівлі дане у Законі № 675 – VIII, можна стверджувати, що вона є складовою електронної комерції і включає лише відносини електронної купівлі-продажу товарів. 

Стрімкий розвиток електронної комерції зумовлений значною кількістю переваг, що отримують споживачі при замовлені товарів та послуг через Інтернет. До них відносять: низьку собівартість придбання товарів з розширенням кордонів бізнесу і виходом на міжнародний ринок. Такий ринок не має часових обмежень, що істотно збільшує реалізацію товарів (послуг) і доходи, створення робочих місць для кваліфікованої робочої сили. Споживачеві електронна комерція дає переваги купувати дешеві товари з економією часу на пошук. Розширення дистанційних сервісів відкривають доступ до інших сфер, таких як електронне страхування послуг та інші. Значно знижуються витрати, пов'язані з обміном інформацією за рахунок використання більш дешевих засобів телекомунікації. Присутня більша відкритість компаній до споживачів, та зростання податкових надходжень від застосування електронних платежів. 

Але існують і певні недоліки, що обмежують застосування і розвиток електронної комерції, а саме: користування Інтернетом не виходить на тотальний рівень через недостатню комп’ютерну грамотність, через фінансові проблеми та недовіру ряду потенційних користувачів до такої мережі; перенасиченість Інтернет-магазинів зайвою інформацією, що провокує втрату потенційних покупців; система не підходить для продажу товарів із нетривалим терміном використання; багатьох не задовольняють терміни доставки, можливі проблеми при поверненні товару;  значна інформаційна небезпека під час роботи в мережі Інтернет; питання прозорості (через засоби ідентифікації особи користувача можна здійснювати контроль за людьми, перевіряти їх діяльність) та інше.

Література:

1. Про електронну комерцію : Закон України від 3 вересня 2015 р. № 675–VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text

2. Товкун Л.В., Федоровська М.А. Актуальні питання правового регулювання електронної комерції в Україні. Юридичний науковий електронний журнал, № 9/2020. С. 282-286. URL: http://www.lsej.org.ua/9_2020/71.pdf

3. Zwass V. Electronic Commerce : Structures and Issues. International Journal of Electronic Commerce. 1996. Vol. 1. Issue 1. P. 3–23. DOI: 10.1080/10864415.1996.11518273. URL: https://www.jstor.org/stable/27750797



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота