ПРАВОВЕ РОЗУМІННЯ ПРИНЦИПУ МИРНОГО ВИРІШЕННЯ МІЖНАРОДНИХ СПОРІВ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ПРАВОВЕ РОЗУМІННЯ ПРИНЦИПУ МИРНОГО ВИРІШЕННЯ МІЖНАРОДНИХ СПОРІВ

28.11.2022 23:12

[2. Юридические науки]

Автор: Биндюк Катерина Геннадіївна, студентка, Державний торговельно-економічний університет


Принцип мирного вирішення міжнародних спорів знайшов своє закріплення у великій кількості міжнародних актів, наприклад Гаазькі конвенції про мирне вирішення міжнародних зіткнень 1899 р. та 1907 р., Конвенція про обмеження застосування сили у разі стягнення договірних боргових зобов’язань 1907 р., Статут Ліги Націй 1919 р., Женевський Протокол про мирне вирішення міжнародних спорів 1924 р.; Паризький договір про відмову від війни як засобу національної політики 1928 р., Загальний акт Асамблеї Ліги Націй про мирне вирішення міжнародних спорів 1928 р., Міжамериканський воєнний договір про ненапад і процедуру примирення 1933 р. тощо [1, c. 179-180].

Мирні способи врегулювання міжнародних конфліктів застосовуються тоді, коли між суб’єктами міжнародного права виника міжнародний спір. З цього ми доходимо висновку, що дуже важливе тлумачення поняття «міжнародний спір». Зазвичай у конкретних міжнародних договорах прописуються ознаки міжнародно-правового спору, таке врегулювання відбувається для реалізації певної процедури вирішення міжнародних спорів. У той же час досить часто можна зустріти регламентацію процедури мирного вирішення без формально визначених ознак міжнародного спору. Загалом, на сьогодні в теорії міжнародного права склався підхід до визначення змісту поняття міжнародного спору – ґрунтується на практиці Міжнародного Суду ООН, який під тлумаченням цього поняття розуміє конфлікт правових поглядів, що об’єктивно існує до початку розгляду справи [2, c. 143].

На нашу думку, дуже важливим для кожної країни є принцип мирного вирішення міжнародних спорів, адже кожна демократична країна найбільше цінує життя своїх громадян, саме тому будь-які міжнародні спори потрібно вирішувати виключно мирним шляхом.

Відповідно до статуту ООН, принцип мирного вирішення міжнародних спорів закріплено на універсальному рівні в Статуті ООН (п. 3, ст. 2): «всі члени Організації Об’єднаних Націй вирішують свої міжнародні спори мирними засобами в такий спосіб, щоб не піддавати загрозі міжнародний мир, безпеку і справедливість» [3]. 

Мамон З. у своїй роботі зазначає, що принципи мирного вирішення міжнародних спорів, які забезпечують мирне співіснування держав лежать в основі стабільного функціонування міжнародного співтовариства [4, c. 3].

Науковці проаналізувавши мирні вирішення спорів схиляють до поділу їх на демократичні або, іншими словами, політичні та правові (судові). До першого виду відносяться різні переговори, консультації, добрі послуги, примирення та посередництво, до правових – міжнародні суди та міжнародні арбітражі [5, c. 214].

Отже, юридичну основу принципу вирішення міжнародних спорів мирним шляхом становлять: 1) зміст та його юридичні вимоги – це сукупність міжнародно-правових норм, які складають загальний обов’язок для суб’єктів вирішувати свої спори виключно мирними засобами; 2) сфера дії – це різні за своїми ознаками міжнародні розбіжності, спори; 3) система засобів міжнародного врегулювання; 4) характер мирного врегулювання – це відповідність принципам міжнародного права та справедливості за умови збереження міжнародного миру [6, c. 359] .

У висновку хочемо зазначити, що принцип мирного вирішення  спорів – це принцип, який існує для забезпечення мирного співіснування держав та належить до норм, що лежать в основі існування та стабільного функціонування міжнародного співтовариства. У ході дослідження наукових робіт ми дійшли до висновку, що існує два види вирішення міжнародних спорів – політичні та юридичні, кожен з них має своє важливе значення у міжнародно-правовій практиці застосування.

Література:

1. Миколаєнко Я. Ю. Гаазькі конвенції 1899 та 1907 рр. про мирне вирішення міжнародних суперечок. // Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2015. С. 179-181. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/4741/1/%D0%93%D0%90%D0%90%D0%97%D0%AC%D0%9A%D0%86%20%D0%9A%D0%9E%D0%9D%D0%92%D0%95%D0%9D%D0%A6%D0%86%D0%87%201899%20%D0%A2%D0%90%201907%20%D0%A0%D0%A0..pdf

2. Шевченко А.С. Міжнародний спір, його правова природа та мирне вирішення за допомогою арбітражу // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право №5. 2012. С. 142-144 

3. Статут ООН і Статут Міжнародного Суду: міжнародний документ від 26.06.1945 р. URL: http: //zakon2. rada. gov.ua/laws/show/995_010.

4. Мамон З. Міжнародний арбітраж як засіб вирішення міжнародних спорів // Теорія і практика інтелектуальної власності. – 2010. – № 3. – С. 3-9.

5. Корзіна І. В. Шляхи мирного вирішення міжнародних спорів / І. В. Корзіна // Одеські юридичні читання : Матер. всеукр. наук.-практ. конфер. / Одеса : Видавничий дім "Гельветика", 2017. – С. 214-217. URL: http://dspace.onua.edu.ua/handle/11300/9597?locale-attribute=uk

6. Тропін З. В. Сучасна основа вирішення міжнародних спорів: принцип мирного вирішення міжнародних спорів чи принцип захисту прав та інтересів суб’єктів міжнародних правовідносин. // Часопис Київського університету права.  2017. С. 358–362. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chkup_2017_1_80

_________________

Науковий керівник: Невара Лілія Михайлівна, кандидат юридичних наук, доцент, Державний торговельно-економічний університет



Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота