ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЕФЕКТИВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ АКТИВНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ЕФЕКТИВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ АКТИВНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

03.02.2023 16:43

[4. Педагогические науки]

Автор: Мельник Марина Борисівна, магістрант, Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського; Лобачук Інна Миколаївна, кандидат педагогічних наук, Вінницький державний педагогічний університет ім. Михайла Коцюбинського




Актуальність порушеної проблеми обумовлена: основними завданнями теорії та практики шкільної освіти України у сфері формування комунікативної компетентності; демократизацією і гуманізацією освітньої системи, що передбачає особистісно орієнтоване навчання, серед компонентів якого є розвинуті форми спілкування; приєднанням України до Болонської декларації, яка сприяє соціокультурному діалогові в умовах інтенсивної міжнародної комунікації; пріоритетною спрямованістю предметів гуманітарного циклу на актуалізацію міжособистісних відносин, оволодіння засобами комунікації; суперечностями між завданням сучасної шкільної освіти щодо формування комунікативної компетентності й традиційними пояснювально-ілюстративними технологіями навчання.

Наразі актуальним питанням мовленнєвої освіти є риторизація усього процесу під час навчання англійської мови, а саме: шляхи формування комунікативних умінь і навичок, які стануть у нагоді учневі задля ефективного висловлення своїх думок [1, с. 30]. Одним із засобів риторики є дискусія, тобто,  процес обговорення будь-якого питання, метою якого є досягнення істини та глибокого розуміння конкретної ситуації, питання чи теми, що обговорюється. Комунікативна компетенція розглядається як орієнтація у різних ситуаціях спілкування, заснованих на знаннях, навичках, сенсорному та соціальному досвіді людини в галузі міжособистісної взаємодії, а також як здатність людини адекватно організувати комунікаційну діяльність у її сприйнятливій та продуктивній формі.

У сучасній мовленнєвій освіті в середній загальноосвітній школі відбувається етап реформування, що передбачає урахування суспільних функцій англійської мови та зумовлює цим унесення значущих змін до програм, уведення в старших класах елементів риторики. Цей розділ залучений до програми задля посилення практичного спрямування мовного курсу, щоб задовільнити суспільний інтерес до риторики як науки і мистецтва слова, а також нагальну потребу піднесення мовленнєвої культури учнів.

В. Федоренко [2, с. 4] визначає, що потреба «риторизації» курсу англійської мови очевидна, оскільки людина не може обійтися без основ дискусійної майстерності як у сфері професійної діяльності, так і поза нею. Потребами суспільства на перший план висунуто уміння вести конструктивний діалог, організовувати процес спілкування, аналізувати й інтерпретувати необхідну інформацію, уміти користуватися засобами масової інформації та спілкуватися з громадськістю.

Уроки англійської мови опираються на уміння, якими оволоділи учні з розвитку мовлення. Вони будуть ефективними, якщо ґрунтуватимуться на багатстві духовного світу учня, загальному розвитку особистості, знаннях, високій активності в суспільному й особистому житті. Відповідно, важливу роль у формуванні комунікативної компетентності відіграють ціннісно-смислові орієнтації старшокласника. Під формуванням ціннісно-смислових орієнтацій маємо на увазі створення педагогічних умов, творчо-розвивальних технологій та інформаційно-пошукових ситуацій.

Отже, пізнавальна діяльність старшокласників характеризується певними новоутвореннями: 1)  сприймання досягає високого рівня, оскільки учні залучають попередній досвід, наявні знання, унаслідок чого удосконалюється узагальнення дійсності, самоспостереження; 2)  мовлення ускладнюється за рахунок оволодіння знань рідної та іноземної мов (напр., учні широко використовують складні конструкції), а також відбувається перехід від розгорнутого до скороченого внутрішнього мовлення; 3)  мислення характеризується системністю, рефлексивністю; 4)  домінує словесно-логічна й довготривала пам’ять; 5)  удосконалюється репродуктивна й творча уява [3, с. 140].

Таким чином, період старшого шкільного віку є сприятливим для розвитку вміння спілкуватися, для розвитку діалогічного мовлення та комунікативності школяра. Однак це діє лише щодо міжособистісного спілкування рідною мовою. Стосовно досліджування іноземної мови, справа дещо складніша. Причина цього криється в тому, що специфіка віку в поєднанні з недостатньою кількістю навчальних годин призводить до появи в групі дітей досить замкнутих, які не схильні до спілкування іноземною мовою. А також у старшокласників втрачається інтерес до вивчення іноземної мови, особливо якщо даний предмет виявляється за межами їх майбутніх професійних інтересів.




Література:

1. Бех І. Д. Теоретико-прикладний сенс компетентнісного підходу в педагогіці. Вісник АПН України: педагогіка і психологія. 2009. № 2. С. 26-31.

2. Федоренко В. Розвиток риторичних здібностей старшокласників. Шкільна риторика. Шкільний світ. Київ, 2007. С. 4–8.

3. Грудинін Г. О. Компетентністний підхід: сутність вихідних  понять та положень. Наукові записки. Випуск 7. Серія: Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти. Частина 1. /За заг. ред. М.І. Садового та О.В. Єжової. Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2015. С. 140 – 145.





Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота