ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ОСВІТНІЙ МАРШРУТ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ: ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ ФІЛОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ОСВІТНІЙ МАРШРУТ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ: ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ ФІЛОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

16.02.2023 20:25

[4. Педагогические науки]

Автор: Мойсеєнко Ірина Павлівна, кандидат філологічних наук, доцент, Київський національний лінгвістичний університет; Морякіна Ірина Анатоліївна, кандидат філологічних наук, доцент, Київський національний лінгвістичний університет


Одним із наріжних каменів  сучасної вищої освіти є «студентоцентризм» – засадничий принцип, згідно з яким студент більше не є об’єктом навчання й виховання, а стає не лише повноправним учасником освітнього процесу, але, й передусім, його суб’єктом (1). Реалізація цього принципу здійснюється через цілу низку різноманітних важелів впливу здобувача освіти на  зміст й організацію  навчання у вищій школі. Ключовим із цих важелів є право на вибір  індивідуальної освітньої траєкторії (ІОТ). Закріплене у Законі України «Про вищу освіту» (2), воно безпосередньо забезпечується завдяки можливості прокладання індивідуального освітнього маршруту (ІОМ), який ми розуміємо слідом за І.Є. Каньковським як «персональну програму формування студентом професійної компетентності, що відповідає його віку і здібностям, інтересам, мотивації, психодинамічним характеристикам, спроектовану на базі освітньо-професійної програми і підготовки» (3). Конструювання ІОМ стало можливим завдяки формулюванню чітких вимог до сучасних освітніх програм, які передбачають  розподіл усіх освітніх компонентів, включених до програми на обов’язкові (ОК) або нормативні та вибіркові (ВК). 

Метою даної публікації є аналіз й узагальнення досвіду створення та впровадження системи вибіркових дисциплін в царині філологічної підготовки, запропонований студентам факультету германської філології Київського національного лінгвістичного університету (КНЛУ) задля забезпечення їхнього права на конструювання власних індивідуальних освітніх маршрутів і траєкторій. 

 Зважаючи на загальні та спеціальні фахові компетентності, програмні результати навчання, передбачені освітньо-професійною програмою «Іноземні мови та літератури, навчання іноземних мов і зарубіжної літератури (англійська мова і друга західноєвропейська мова)»,  на додаток до обов’язкових компонентів філологічного циклу серед яких «Практика усного та писемного мовлення англійської мови», «Практична фонетика англійської мови», «Практична граматика англійської мови», «Вступ до мовознавства», «Сучасна українська  літературна мова», «Вступ до літературознавства», «Історія зарубіжної літератури», «Українська література у світовому контексті», «Друга іноземна мова», «Лексикологія англійської мови», «Теоретична граматика англійської мови», «Теоретична фонетика англійської мови», «Теорія та практика перекладу» науково-педагогічні працівники факультету розробили 46 вибіркових авторських мовознавчих курси. З них 15 практичних дисциплін з англійської мови, по 9 практичних мовних курсів з німецької,   французької  та   з іспанської мов, що викладаються як друга іноземна мова та 4 курси з перекладознавства. До системи філологічних опцій включено також 13 вибіркових дисциплін із зарубіжної  літератури (мова викладання англійська).

З метою виявлення тенденцій у формуванні студентами їхніх ІОМ в частині філологічних компетентностей та  відповідності запропонованих ВК професійним потребам та особистим інтересам здобувачів вищої освіти був проведений кількісний аналіз вибору, який майбутні вчителі англійської мови здійснили у 2021-2022  навчальному році. Найбільш затребувані ВК визначались шляхом встановлення співвідношення кількості студентів, що їх обрали, до загальної кількості студентів, які навчаються на кожному році бакалаврського циклу зазначеної освітньо-професійної програми. Джерелом кількісних даних є додаток до наказу Ректора КНЛУ «Про закріплення навчальних дисциплін, інших видів навчальної роботи за кафедрами факультету германської філології на 2021/2022 н. р.» від 09.06.2021 № 304-о.

В результаті проведеного дослідження з’ясувалось, що у зазначений період філологічна підготовка студентів першого року навчання здійснювалась лише за нормативними курсами, тоді як вибірковий блок включав дисципліни українознавчого та психолого-педагогічного спрямування, дисципліни з царини інформаційно-комунікаційних технологій та з інших освітніх програм. 

Проведене дослідження показало, що студенти другого року навчання серед практичних мовних дисциплін віддали перевагу курсу «Лінгвокраїнознавство Великої Британії» (її обрали 48% студентів),  решта обрали дисципліни «Категорія аугментативності в сучасній англійській мові» (32%) та «Мистецтво англомовної письмової комунікації» (20%). З-поміж ВК літературознавчого спрямування 66,7% другокурсників обрали курс «Антропологічне дзеркало роману І половини ХХ століття». Щодо ВК з другої іноземної мови, 40% другокурсників, які вивчають німецьку, записались на    «Німецькомовний письмовий текст: сучасні жанри та їх реалізація у мовленні» й ще 30% - на «Фонетико-фонологічні аспекти усного німецькомовного дискурсу». Всі (100%), хто вивчає французьку як другу іноземну мову, обрали курс «Аналітичне читання французьких казок і оповідань», й 100% тих, хто вивчає іспанську проголосували за «Іспаномовний мовленнєвий етикет». 

Третьокурсники виявили найбільший інтерес до практичних курсів «Інтонація в педагогічному дискурсі» (41,6%)  й «Регіональні варіанти та соціальні діалекти англійської вимови» (35,8%) V-му семестрі та  «Ораторське мистецтво в професійній діяльності вчителя» (65%) і «Практика спілкування в контексті англомовного кінематографічного дискурсу» (35%) у VI-му семестрі. З другої іноземної мови обирали «Вживання означеного і неозначеного артикля в німецькій мові» (80%), «Лінгвокультурні традиції Франції» (38,4%) та «Аналітичне читання сучасної іспаномовної літератури» (68%).

Вибір четверокурсників розподілився так:  серед мовознавчих опцій були популярні «Теоретична та експериментальна фонетика: методи дослідження» (43,4%)й  «Ігрова стилістика: лінгвокреативний та лінгводидактичний аспекти» (43% ); з-поміж ВК із зарубіжної літератури переважно обирали курс «Імагологія в добу культурного плюралізму» (38%) та «Інтертекстуальність художніх творів шкільного курсу зарубіжної літератури»  (35%).

Проаналізувавши досвід КНЛУ, можемо зробити висновок, що запроваджена на факультеті германської філології розгалужена система вибіркових освітніх компонентів, забезпечила необхідні умови й механізми для формування студентами їхніх власних індивідуальних освітніх маршрутів і траєкторій. Запропонований асортимент опцій значною мірою дозволив осучаснити зміст філологічної, у першу чергу, мовної підготовки майбутніх учителів англійської та другої іноземної мов, надаючи їм доступ до новітніх досягнень лінгвістики й літературознавства. Виходячи з наведених даних, бачимо, що найбільш затребуваними є дисципліни, спрямовані на розвиток й удосконалення мовленнєвих навичок і комунікативних компетентностей, зокрема компетентності у говорінні. Про це свідчить популярність таких ВК як «Ораторське мистецтво в професійній діяльності вчителя», «Інтонація в педагогічному дискурсі»,  «Регіональні варіанти та соціальні діалекти англійської вимови»,   «Практика спілкування в контексті англомовного кінематографічного дискурсу», «Фонетико-фонологічні аспекти усного німецькомовного дискурсу», «Іспаномовний мовленнєвий етикет». Отримані дані окреслюють напрями для подальшої розбудови й удосконалення системи ВК й позааудиторних розвивальних заходів для  урізноманітнення та підвищення ефективності індивідуальних  освітніх маршрутів студентів.

Література:

1. Закон України «Про освіту». Редакція від 19.01.2019 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19

2. Закон України «Про вищу освіту». Редакція від 01.07. 2014 р.,              № 1556-VII : [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: // zakon.rada.gov.ua. 

3. І.Є. Каньковський. Індивідуальні освітні траєкторії як необхідність сучасного процесу професійної підготовки фахівця. Професійна освіта: проблеми і перспективи, 2013. Вип. 4. С. 62-65.

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота