ПЕРЕШКОДЖАННЯ ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЖУРНАЛІСТІВ - Научное сообщество
Главная
UA RU EN

Вас приветствует Интернет конференция!

Приветствуйем на нашем сайте

Рік заснування видання - 2014

ПЕРЕШКОДЖАННЯ ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЖУРНАЛІСТІВ

22.03.2023 15:18

[2. Юридические науки]

Автор: Павлова Олександра Сергіївна, аспірантка кафедри кримінального права Національного університету «Одеська юридична академія»


Формування глобальної інформаційної спільноти є невід’ємною частиною процесу глобалізації. На рубежі постіндустріальної ери все більшу роль відіграє обмін інформацією. У суспільстві, де обмежено право людей на обмін думками та рішеннями, неможлива жодна свобода: ні інтелектуальна, ні політична, ні економічна. Сучасна цивілізація заснована на вільному потоці ідей, і чим ширше буде представлена інформація, тим ефективніше буде прогресувати цивілізація. Зміни в суспільно-політичному житті Української держави висунули на перший план ідею свободи преси та журналістської діяльності. Діяльність журналістів покликана надати людині можливість своєчасно отримувати повну та всебічну інформацію про навколишній світ. Отже, гарантії свободи журналістської діяльності, перш за все, забезпечують свободу обігу інформації в суспільстві, а захист журналістської діяльності слід розглядати як захід захисту права людини на інформацію. Крім того, розвинена саморегуляція преси є однією з найважливіших гарантій плюралізму, децентралізації та свободи ЗМІ. Навпаки, підкорення державному тиску є абсолютним

Проблема недопущення втручання в законну професійну діяльність журналістів досліджувалася багатьма науковцями (М. І. Бажанов, О. М. Бандурка, О. І. Богатирьова, К. М. Буряк, І. М. Даньшин, М. Й. Коржанський та ін.).

Прийнята у 1996 році. Конституція України в ст. 34 гарантував право на свободу думки та слова, на вільне вираження їх поглядів та переконань [1, ст. 141]. Нормальний захист юридичної професійної діяльності журналіста надається в ряді статей кримінального кодексу України (кримінальний кодекс України): ст. 171 Кримінального кодексу України «Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів», ст. 345-1 Кримінального кодексу України «Загроза чи насильство проти журналіста», ст. 347-1 «Навмисне знищення або пошкодження журналістського майна», ст. 348-1 «Посягання на життя журналіста», мистецтво. 349-1 «Захоплення журналіста як заручника» [2, с. 131] та багато іншого. Особливістю цього кримінального правопорушення є характерний характер положень диспозитивної частини цієї статті, оскільки для розуміння певного складу злочину необхідно розслідувати положення інших нормативних правових дій. Відповідне посилання на регуляторні документи, які не охоплені філіями кримінального та кримінального процесуального закону, проводяться для того, щоб окреслити професійні обов'язки журналіста, виконання яких було перешкоджено, а також вивчення інших концептуальних категорій, пов'язаних з його діяльністю, які є Відповідно до «очищення предмета доказів у цій категорії кримінальних проваджень.

Варто також зосередитись на особах журналістів, які переживають злочинну діяльність. Нарешті, за словами Б. М. Головкіна, злочинці розраховують на раптовість посягань, нездатність ідентифікувати зловмисників, а також про відсутність досвіду жертв у показових ситуаціях [5, с. 164]. Тобто, будь-хто може бути злочинцем. Для осіб, яких звинувачують у перешкоді юридичній професійній діяльності журналістів, здебільшого, згідно з даними Уніфікованого Державного реєстру злочинів, це звичайні особи. У той же час, за даними ЗМІ, найчастіше виконавці цього кримінального правопорушення є представниками влади та чиновниками. Слід мати на увазі, що особливий статус цих осіб запобігає ефективному виявленню та приведенню їх до кримінальної відповідальності.

Важливий елемент правильної кваліфікації дій винних осіб, які підпадають під ст. 171 Кримінального кодексу України є постраждалі особи від цього кримінального злочину. Згідно з ст. 1 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціального захисту журналістів», журналіст - це творчий працівник, який професійно збирає, отримує, створює та займається інформацією для ЗМІ, виконує редакційні та службові обов'язки в ЗМІ (у ЗМІ на штатній або на позаштатній основі) відповідно до професійних назв журналістських позицій (роботи), які наведені в державному класифікаторі професій України [3, с. 302]. Відповідно до ст. 345-1 Кримінального кодексу України під професійну діяльність журналіста в ст.ст. 171, 345-1, 347-1, 348-1 Кримінального кодексу України слід розуміти як систематичну діяльність особи, пов’язаної з отриманням, створенням, розповсюдженням, зберіганням або іншим використанням за допомогою друкованих ЗМІ, організацій мовлення, інформаційних агенцій, Інтернету. Статус журналіста або його належність до ЗМІ підтверджується редакцією чи офіційним сертифікатом чи іншим документом, виданим ЗМІ, його редакційною радою або професійним чи творчим союзом журналістів [2, ст. 131].

Правильне визначення жертви з кримінального правопорушення під ст. 171 Кримінального кодексу України матиме значну проблему для правоохоронних органів. Для належного розуміння кваліфікації юридичного Закону у вигляді перешкод законній професійній діяльності журналістів важливим є оцінка шляху, що спричиняє значну кількість суперечок серед вчених та практиків, незважаючи на той факт, що окреслений елемент злочину відображає небезпеку сутність і є об'єктивною основою кримінальної відповідальності. 

Журналісти відзначили такі форми перешкод їх юридичній професійній діяльності: відмова надати інформацію - 53%; примус відмови у поширенні інформації - 35%; примус до поширення інформації - 6%; інші (наприклад, надання неправдивої інформації) - 6% [17].

Звернемося до причинного комплексу розслідуваного кримінального злочину. Економічні причини вчинення кримінального злочину - відповідно до ст. 171 Кримінального кодексу України існує нестабільність, яка проявляється насамперед у безробіття та тривалому зростанні бюрократії, що має високий соціальний та матеріальний статус. Політичні причини вчинити кримінальне правопорушення за ст. 171 Кримінального кодексу України є: видалення населення від реальних важелів влади, з законодавства та правоохоронних органів, що сприяє зростанню збільшення залежності населення від чиновників; проникнення в державні органи злочинних елементів; корупція. Психологічні причини вчинення кримінального правопорушення за ст. 171 Кримінального кодексу України є: деформація моральної свідомості чиновників та ін.; юридичний нігілізм дорослого населення; ідея неможливості боротьби з «бюрократичною машиною» та корупцією правоохоронних органів кореняться у свідомості населення. Ми вважаємо, що причини вчинення цього кримінального злочину також можуть бути негативним ставленням до засобів масової інформації, корінням у всіх шарах українського суспільства, великої кількості «жовтої преси», головною метою якої є розважальні терміни «корпоративна етика», «корпоративна солідарність».

Умови, що сприяють кримінальному правопорушенню, - це ті явища та факти, які не викликають кримінальні правопорушення, але наявність яких може сприяти наміром особистості їх виконувати. Варто зазначити, що «класичні» умови злочину (алкоголізм, наркоманія, бродяжництво, проституція, бідність) не характерні для втручання у законну професійну діяльність журналіста. Найчастіше існує своєрідний «конфлікт інтересів» між винним та жертвами, які мають подібні соціально-демографічні характеристики [6, ст. 131].

Таким чином, необхідність встановити надійні гарантії свободи слова для розвитку демократичного процвітаючого суспільства не викликає сумнівів. Центральним об'єктом дослідження була ст. 171 Кримінального кодексу України, яка встановлює відповідальність за перешкоди законній професійній діяльності журналістів. Не сумніваючись у необхідності такого правила у кримінальному законодавстві, ми виявили, що його недосконале формулювання не дозволяє ефективно захищати журналістів від посягань на їх професійну діяльність. Дослідження судової практики показало, що, незважаючи на значну кількість заяв, які надходять до правоохоронних органів про перешкоди законній професійній діяльності журналістів, лише невелика кількість знаходить своє логічне завершення, зробивши обвинувальний акт. Серед основних проблем доцільно розрізнити неоднозначне тлумачення жертв цього кримінального правопорушення, способів його виконання тощо. Неможливо вирішити належний захист ЗМІ без всебічної реформи законодавства, як кримінального, так і закону «Про ЗМІ», а також правоохоронної практики, включаючи вимоги міжнародних стандартів. Захист професійної діяльності журналістів та прав громадян на своєчасне отримання важливої інформації можливе лише на основі системи взаємопов'язаних правил кримінального законодавства, законодавства щодо засобів масової інформації та законів, які регулюють доступ громадян до інформації.

Список використаних джерел:

1. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua

2. Кримінальний кодекс України: Закон України від 05.04.2011 р. № 2341-III. URL: https://zakon.rada.gov.ua

3. Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів : Закон України від 23.09.1997 р. № 540/97-ВР. URL: https://zakon.rada.gov.ua

4. Центр інформації про права людини. URL: https://humanrights.org.ua

5. Головкін Б. М. Як стають жертвами злочинів. Проблеми законності. 2017. Вип. 136. С. 161-172.

6. Гомля І. А. Запобігання перешкоджанню професійній діяльності журналіста Юридичний науковий електронний журнал. 2020. № 8. С. 365-368. 

Creative Commons Attribution Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License
допомога Знайшли помилку? Виділіть помилковий текст мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Другие научные работы даной секции

Конференции

Конференции 2024

Конференции 2023

Конференции 2022

Конференции 2021

Конференции 2020

Конференции 2019

Конференции 2018

Конференции 2017

Конференции 2016

Конференции 2015

Конференции 2014

:: LEX-LINE :: Юридична лінія

Міжнародна інтернет-конференція з економіки, інформаційних систем і технологій, психології та педагогіки

Наукові конференції

Економіко-правові дискусії. Спільнота